Завдяки мистецтву, замість того, щоб бачити лише один світ, наш власний, ми бачимо, як цей світ множиться, і ми маємо в своєму розпорядженні стільки ж світів, скільки існує оригінальних митців. Марсель Пруст

Нада-йога (नादयोग) це давньоіндійська метафізична система, медицина та форма йоги. Вона базується на передумові, що весь космос і все, що в ньому існує, включаючи людей, складається з вібрацій, які називаються нада. Ця концепція стверджує, що саме енергія вібрацій створює частинки матерії та формує будівельні блоки космосу. Вібрації та резонанси у нада-йозі також застосовуються для паліативного впливу на різні проблемні психологічні та духовні стани. Вона також застосовується для підвищення рівня усвідомлення постульованих енергетичних центрів, які називаються чакрами. Вікіпедія. 

 

В корекціонній кінзеології є «барометр» звуків, що використовуються в корекціях. Ця стаття показує, що інтуїтивний винахід В.Сазонова має підґрунтя в сучасній теорії звуко‑архетипів, яку запропонувала Маргарет Магнус.  Також ця стаття буде практичною опорою для тих, хто працює зі звуковою терапією та голосовими танцевально-руховими напрямками в сучасній психології. Й наприкінці статті — бонус: можливість подивитися, як ваше ім’я впливає на ваше життя за допомогою аналітики звукоархетипів. 

 

Метод Маргарет Магнус

Маргарет Магнус — американська лінгвістка, дослідниця фонестеміки та авторка однієї з найоригінальніших теорій про природу звукового значення у мовах світу. Її роботи стоять на межі між академічною лінгвістикою, когнітивною наукою та архетипною семантикою. На відміну від класичної лінгвістики XX століття, яка дотримувалася догми Фердинанда де Соссюра про «довільність мовного знака», Магнус стверджує: звуки не є випадковими. Кожен приголосний має власний архетип, який впливає на значення слів.

Її підхід не є езотеричним чи інтуїтивним — він виріс із багаторічної емпіричної роботи з великими корпусами англійської мови. У 1990‑х Магнус працювала над комп’ютерним проєктом, де потрібно було розбивати англійські слова на морфеми, класифікувати їх за значенням, аналізувати повторювані структури. Під час цієї роботи вона помітила, що слова з однаковими початковими приголосними мають схожі значення. Рими (-ump, -ing, -ash) теж мають стабільні семантичні поля. Поєднання приголосного + рими дає передбачуваний образ. 

Це стало першим емпіричним доказом того, що звуки несуть значення. 

В книзі “Gods of the Word: Archetypes in the Consonants” (1999 / 2010) вона:

• описує архетипи англійських приголосних
• показує, як ці архетипи проявляються у сотнях слів
• пропонує експерименти, які читач може повторити
• демонструє, що звук → жест → архетип → значення

Маргарет Магнус розглядає приголосні як архетипічні сили, які формують семантичні поля слів. У своїй книзі Gods of the Word вона метафорично називає ці сили «богами слова», підкреслюючи їхню стабільність і вплив на значення. Кожен приголосний — це не просто звук, а архетипічний жест, який створює власне семантичне поле. 

Я б сформувала центральну тезу:

Кожен приголосний — це архетипічна сила, «бог слова», що формує семантичне поле навколо себе.

Фактично, фундаментальна праця Магнус стала основою сучасної фонестеміки поза академічним мейнстрімом.

Паралельно з книгою вона створила величезний онлайн‑словник “A Dictionary of English Phonesthemes”, де зібрала:

• тисячі англійських слів
• згрупованих за початковими приголосними
• з аналізом повторюваних семантичних патернів

 Її сайт став лабораторією її теорії та корпусною базою. Там вона публікує:

• таблиці приголосних
• аналізи складів
• порівняння фонестемів
• експерименти з римами, суфіксами, «тегами» (-le, -er)
• демонстрації того, як звук змінює візуальну структуру слова

З мого погляду, Магнус підходить до артикуляційного жесту як до джерела архетипу. Бо звук — це мікрожест тіла. А жест — це:

• напрямок
• сила
• напруга
• форма
• внутрішній стан

Тому кожен приголосний має власний тілесний жест, який породжує власний «архетип» стану.

Наприклад англійські літери:

• P — вибух → імпульс, початок
• B — важкий удар → бар’єр, маса
• L — ковзання язика → текучість
• R — вібрація → спрямована сила

Це не метафора — це фізіологія артикуляції, що формує когнітивний образ. 

Таким чином, Магнус прийшла до висновку, що фонестема — це стійка «звук–сенс відповідність», яка повторюється у багатьох словах незалежно від їхнього походження чи морфемної структури. Це не корінь, не морфема і не запозичення, а психолінгвістичний патерн, який виникає з артикуляційного жесту та закріплюється у колективній мовній практиці.

У термінах тріадичної семіотичної теорії Чарльза Сандерса Пірса (icon – index – symbol), фонестема найближча саме до icon, тобто до піктограми. Пірс визначав icon як знак, який пов’язаний зі своїм об’єктом через подібність, а не через умовність чи причинність.

Фонестема працює саме так: звук подібний до того, що він означає. І ця подібність відчувається на рівні жесту, тіла, інтонації, а не лише свідомого аналізу.

Приклади, які наводить Магнус:

• gl- → світло (glow, glitter, gleam) Відчуття блиску, мерехтіння, відблиску — іконічно закладене у самому жесті gl-. Як говорить донька моєї подруги німецькою на блискучі речі: «гліца-гліца» . 
• sn- → ніс, нюх, слизьке (sniff, snout, snot) Сам звук нагадує шмигання носом — це чиста іконічність у сенсі Пірса.
• str- → лінія, натяг, протяжність (string, stripe, street) Цю фонестему ми впізнаємо і в українських гідронімах: Сістра, Стрий, Дністер, Істр–Дунай — усі вони пов’язані з лінією течії, натягом русла, напрямком руху води.

Можливо, максимально ясно ми можемо побачити фонестеми, коли працюємо із звуком та тілом в тілесно-орієнтованій терапії, звуковій або танцювальній терапії. Перегукується система також із звуками з УСІН та Wu Qin Xi (5 тварин) у даоській системі. 

Фонестеми — це іконічні структури мови, що діють поза межами морфології та етимології. Вони формують первинний шар семантики, де звук і значення ще не розділені, а перебувають у стані природної відповідності.

Работа Магнус неймовірно важлива, бо вона не просто висунула ідею — вона:

• вручну проаналізувала тисячі слів
• створила таблиці для кожного приголосного
• показала повторюваність патернів
• порівняла різні рими та склади
• перевірила винятки
• побудувала багатовимірну модель

Її теорія — це емпірична система, а не інтуїція. Одночасно вона відкрито визнає, що її теорія не є «доказом» у строгому лінгвістичному сенсі.  Але вона показує закономірності, які кожен може перевірити. І ці закономірності занадто стабільні, щоб бути випадковими.

Термін «архетипи» я використовую умовно, щоб позначити стабільні звук–сенс структури, які Магнус описує як «iconic gestures» (іконічні жести), «semantic forces» (семантичні сили), «tendencies» (тенденції), У своїй книзі вона метафорично називає ці сили «богами слова», але не вводить формального терміна. Тому «архетипи» — це найзручніше узагальнення для опису її моделі. 

 

 

«Як виявляється, якщо подивитися на всі слова, що містять певний звук, можна виявити, що вони об’єднуються в семантичний простір, який має певну архетипну якість. Бейтсон каже, що ми мислимо в термінах історій. Кожен приголосний має в собі певну історію, яка відрізняється від історії інших приголосних. Англійський звук /s/ зосереджений навколо того, що можна назвати «змієм». Він не тільки має безліч слів зі словом «змія», що непропорційно перевищує фактичну кількість таких слів в англійській мові, решту базового словникового запасу, який оточує /s/, можна легко розглядати в термінах «Едемського саду», як такий, що зосереджений навколо знань, зради, хитрості, сексу та вигнання» Some Theoretical Stuff М. Магнус. 

 

«Архетипи, за визначенням, є факторами та мотивами, які впорядковують психічні елементи в певні образи, що характеризуються як архетипні, але таким чином, що їх можна розпізнати лише за ефектами, які вони спричиняють». «Вони є формами інстинкту». К. Г. Юнг, Архетипи та колективне несвідоме, CW 9, Частина 1, Princeton University Press, 1968, с. 79.

 

ТАБЛИЦЯ АРХЕТИПІВ ПРИГОЛОСНИХ (за Маргарет Магнус)

Губні (P, B, F, V, M) архетипи, пов’язані з тілесністю, матерією, об’єктами, кордонами.

• P — вибух, імпульс, прорив, удар, раптовість, прорив назовні: «pop», «push», «pierce»
• B — опуклість, бар’єр, маса, щось округле, важке, блокування: «bulge», «bump», «bar»
• F — тертя, потік, розсіювання, повітря, дим, легкість , розпорошення: «flow», «fuzz», «fume»
• V — вібрація, проникнення, м’яка сила, плавний рух крізь: «vibe», «veer», «veil»
• M — внутрішність, м’якість, нутро, щось всередині, у тілі: «melt», «murmur», «mud»

Зубні / альвеолярні (T, D, S, Z, N, L, R) архетипи, пов’язані з напрямком, структурою, контролем, мисленням.

• T — різкість, межа, відсікання, чітка грань, завершення: «cut», «tight», «tip»
• D — зменшення, приглушення, спад, вниз, всередину, пом’якшення: «dim», «dull», «down»
• S — ковзання, змія, тонкість, шипіння, плавний рух: «slip», «slide», «sift»
• Z — енергія, заряд, швидкість, активне ковзання: «zap», «zoom», «zeal»
• N — назалізація, внутрішній резонанс, тривалість, тяглість, внутрішній стан: «noon», «numb», «narrow»
• L — текучість, м’якість, природність: «flowing», «liquid», пасивне відчування: «lull», «lilt», «laze»
• R — напруга, спрямованість, сила волі, активний рух вперед, контроль: «run», «rush», «rigid»

Задньоязикові (K, G, H) архетипи, пов’язані з глибиною, силою, коренем, основою.

• K — різкість, структура, кістяк, тверда форма, каркас: «cut», «crack», «core»
• G — глибина, масивність, ґрунт, важке, глибинне: «ground», «grow», «grip»
• H — дихання, дух, порожнеча, повітря, видих: «haze», «hollow», «hover». Тут ми можемо згадати казкового дідуся Оха з українських казок та мапу територій присутності  ‘Ґ’, як наслідок скіфського субстрату на Теренах. 

Палатальні / передньоязикові (CH, J, Y) архетипи, пов’язані з трансформацією, переходом, зміною стану.

• CH — розрив + зміна, «перехідний вибух», перетворення: «change», «chop», «chunk»
• J — м’яка трансформація, перехід у нову фазу: «join», «jelly», «jolt»
• Y — легкий перехід, ковзання між станами: «yes», «yield», «yawn»

Шиплячі (SH, ZH) архетипи, пов’язані з туманом, розчиненням, межовими станами.

• SH — розчинення, туман, м’яке зникання: «shadow», «shiver», «shift»
• ZH (як у vision) — м’яке проникнення, тонка енергія: «vision», «measure»

Гортанні (’/glottal, W) архетипи, пов’язані з початком, диханням, переходом між світами.

• Glottal stop (ʼ) — обрив, пауза, «порожній портал», межа між станами: «uh-oh», «button»
• W — хвиля, коливання, нестійкість: «wave», «wobble», «wander». 

 

Чотиричленна структура: звук → жест → архетип → значення

Фактично ми з вами знову бачимо тут чотиричленну основу, знайому за тетраформами-барометрами. А те, що В. Сазонов інтуїтивно описав як «барометри звуків», у теорії Магнус отримує чітке наукове підґрунтя.

У її моделі кожен звук проходить через чотири послідовні рівні: звук → жест → архетип → значення

• Звук — фізичний акустичний сигнал.
• Жест — артикуляційний рух, мікродія тіла, яка створює звук. “Consonants are iconic gestures of the vocal tract.”
  “The meaning of a consonant arises from the gesture that produces it.”
• «Архетип» — стабільний когнітивний образ, що виникає з цього артикуляційного руху.
• Значення — семантичне поле, яке звук формує у словах.

Можливо, можна на це дивитися як на схему:

сенсорний рівень → моторний рівень → емоційно‑образний рівень → когнітивно‑семантичний рівень

Тому фонестеми в теорії Магнус — це не просто лінгвістичні спостереження, а модель того, як звук проходить шлях від тіла до значення, від жесту до смислу. Фактично це «еволюція мови», що зробила нас людьми. Усі таблиці Магнус це демонстрація того, що звук → створює семантичне поле, яке повторюється у десятках і сотнях слів. Це і є фонестема.

звук → жест → архетип (семантична сила) → значення

Й хоч вона не подає це як схему напрямки, але вона описує всі чотири елементи. І вони природно складаються в модель:

• звук (acoustic signal)
• жест (iconic gesture)
• семантична сила (semantic force), яку я далі називаю «Архетип»
• значення (semantic field)

Звертаю вашу увагу, що я зробила структурну формалізацію, яку вона не подала явно, але яка, на мій погляд, відповідає її теорії.

 

Різниця між звуковими системами англійської та української мов

Щоб застосувати теорію Маргарет Магнус до української мови, важливо спочатку зрозуміти, наскільки відмінні звукові системи цих двох мов.

Англійська має:

• складну історію запозичень (латина, французька, скандинавські мови)
• 26 літер — 44 звуки
• велику кількість «німих» літер
• нестабільну відповідність між написанням і вимовою
• редукцію голосних
• сильні діалектні варіації

Через це:

• звук не завжди відповідає букві,
• артикуляція часто спрощена або редукована,
• фонестеми проявляються не у всіх словах, а в певних групах.

У англійській фонестеми — це не правило, а повторювані патерни, які збереглися попри хаос історичних змін. Це працює, але не завжди. Саме тому Магнус працює з початковими приголосними, бо вони — найстабільніша частина англійського слова.

На відміну від англійської, українська мова може бути названа однією з найбільш фонетично прозорих мов Європи. Бо в ней:

• кожна літера відповідає одному звуку
• немає «німих літер»
• артикуляція чітка, повна, нерідко «жестова»
• немає масової редукції голосних
• приголосні зберігають чіткі артикуляційні позиції
• система м’яких/твердих приголосних структурована
• історичні нашарування мінімальні порівняно з англійською

Це означає:

• звук → жест у нас працює набагато пряміше
• жест → архетип проявляється сильніше
• архетип → значення стабільніший

 В українській фонестеми як норма бо:

• звук і жест майже завжди збігаються
• артикуляція «малює» значення
• багато коренів зберегли праслов’янську іконічність
• у замовляннях, голосіннях, колядках звук виконує ритуальну функцію

Тому українські приголосні можуть:

• мати чіткіші «архетипи»,
• формувати стабільніші семантичні поля,
• краще відображати тілесну природу звуку, ніж англійські.

Саме тому українська мова — ідеальний матеріал для застосування моделі Магнус. Давайте побачимо, як українська мова мислить, відчуває, рухається і творить образи.

Щоб було розуміло простими словами із чим ми маємо справу: 

• Архетип = дія звука (жест, рух, енергетика)
• Значення = сфери, де ця дія проявляється (типи слів, смислові домени)

 

Губні П, Б, М, Ф, В

Коли ви вимовляєте ці звуки, то вмикається діафрагма, й ви як-от щось різко викидаєте з себе. 

П. 

Жест (iconic gesture): утворюється повним змиканням обох губ із подальшим різким вибуховим розмиканням повітряного потоку. Глухий двогубний проривний приголосний.

• пекти, палити, палати, пекло, печиво, піч, паляниця (прасл. pekti, palati, peklo, індоєвр. pekʷ-) — вогонь, вибух тепла плисти,
• плинути, пливти (прасл. plyti) — рух уперед
• пірнати (прасл. pyrnǫti) поринути (давньоукр. ринути — кидатися вниз, занурюватися)
• паля (прасл. palja — кіл, жердина)
• пташка, пурхати, пір’я (прасл. ptakъ, purkati — звук крил, perje) — різкий рух вниз/угору
• плеск, плеснути, плюх — удар по поверхні
• поріг (прасл. porogъ) — межа
• праця (praciti — бити, терти; prati — терти, прати; pręgъ — натяг, напруга)
• піт (прасл. potъ)
• пити (прасл. piti)
• плід (прасл. plodъ), пращур (прасл. prěščurъ) — початок, народження й смерть

Семантична сила (semantic force) — архетип: вибух, імпульс, початок, прорив, народження, рух уперед або вниз, перехід, межа, удар, різкий жест, вогонь, тепло, проростання.

Можливе значення (semantic field): початок дії; імпульс; вибух; народження; рух; межа; удар; різке переміщення; тепло; вогонь; прорив; поява; проявлення; початок та завершення.

 

Б.

Жест (iconic gesture): утворюється повним змиканням обох губ із подальшим м’яким вибуховим розмиканням повітряного потоку при одночасній вібрації голосових зв’язок. Дзвінкий двогубний проривний приголосний.

• бажання (прасл. bažanьje, PIE: gʰed‑ «бажати, прагнути») — внутрішнє прагнення, хотіння, спрямованість волі
• бити, бій, боротьба (прасл. biti) — удар, імпульс
• брати, берегти PIE: \bʰei- / \  PIE: \bher-* — «брати, нести»
• берег (прасл. bergъ, brati) — утримання, опора, межа PIE: \bʰergʰ-* — «високий, піднятий, край» 
• бігти, біг (прасл. běgti PIE: \bʰegʰ-* ) — рух уперед, прискорення 
• блиск, блищати (прасл. bliskъ) — світло, спалах PIE: \bʰlei̯g-* — «блищати, сяяти»
• блискавка (прасл. blьskavica) — раптовий спалах енергії
• болото (прасл. bolto) — м’якість, розм’яклість, волога
• борозда (прасл. borozda) — лінія, межа, проріз
• борода (прасл. borda PIE: \bʰardʰa-*) — ріст, волокно  
• брук, брунька (прасл. brukъ, brunьka) — проростання, вузол, зародок
• біль (прасл. bolь PIE: \bʰel-*) — внутрішній удар, напруга  
• багато (прасл. bogatъ) — повнота, наповнення
• багаття (від bog- + -atja) — вогонь, жар батько (прасл. batьko) — родовий початок
• баба (прасл. baba PIE: \bab-*) — жіночий архетип, родова мати  
• батько (прасл. batьko < PIE \ph₂tḗr*) — родовий початок, предок, джерело роду, опора, захист
• бувати, бути (прасл. byti) — існування, буття PIE: \bʰuH-* — «бути, ставати»
• бджола (прасл. bъčela) — рух, звук, праця
• брати, брат (прасл. bratrъ PIE: \bʰréh₂ter-*) — спорідненість, зв’язок   
• багно (прасл. bagno) — волога, м’якість, глибина
• багряний (прасл. bagry) — червоний, теплий колір PIE: \bʰegʷ-* — «червоний, коричневий» (спірно, але визнано більшістю етимологів)
• бити, бубон, бухати — удар, звук, ритм

Семантична сила (semantic force) — архетип: наповнення, об’єм, удар, ріст, проростання, буття, опора, межа, спалах, рух уперед, тепло, волога, м’якість, родовий початок.

Можливо значення (semantic field): існування; народження; наповнення; удар; рух; ріст; проростання; межа; опора; спалах; звук; волога; м’якість; родовість; спорідненість; буття.

У слов’янських мовах існують дві фонетичні реалізації приголосного б: тверда (непалаталізована) та м’яка (палаталізована). Ці два варіанти не лише відрізняються артикуляційно, а й формують різні семантичні та емоційні асоціації, що відбивається у словотворі та розподілі слів за значеннями.

Тверде б ([b]) пов’язане з відчуттям удару, маси, опори, фізичною дією, імпульсом, зіткненням, конкретністю, матеріальністю. Тому воно частіше зустрічається у словах на позначення:
удару: бити, бум, бубон
маси й об’єму: бочка, брила, бригада
межі або бар’єра: берег, бар’єр, борозда

М’яке б’ ([bʲ]) має інший характер. Воно звучить легше, тонше, ближче до переднього ряду. Асоціюється з наближенням, ніжністю, зменшенням, інтимністю. Часто з’являється у словах, пов’язаних із емоціями, звертаннями, зменшувальними формами

Тому м’яке б’ частіше зустрічається у:
пестливих формах: люб’ю → люблю, голуб’ятко, баб’уся → бабуся
словах із семантикою близькості: обійняти (об’)
словах, де є рух до чогось або внутрішній стан: б’ється серце, б’ється думка

Таким чином, тверде б пов’язане з ударом, масою, матеріальністю, а м’яке б’ — з емоційністю, ніжністю, внутрішнім рухом.

М

Жест (iconic gesture): утворюється повним змиканням обох губ із пропусканням повітря через носову порожнину при одночасній вібрації голосових зв’язок. Дзвінкий двогубний носовий приголосний.

• мати (прасл. mati) — початок, народження, джерело
• молоко (прасл. melko) — живлення, підтримка
• молодий, маліти, малий (прасл. molodъ, malъ) — ріст, початок, становлення
• м’ясо (прасл. męso) — тілесність, живе тіло
• мед (прасл. medъ) — солодкість, живлення, сила медовий, медок — похідні від medъ
• мир (прасл. mirъ) — спокій, лад, внутрішня рівновага мирний, миритися — похідні
• мова (прасл. mova) — внутрішній звук, вираження молитися (прасл. moliti) — звернення всередину, внутрішній рух
• могти (прасл. mogti) — сила, можливість
• могила (прасл. mogila) — межа життя і смерті, місце переходу
• мить (прасл. mьtь) — короткий внутрішній момент
• м’який (прасл. mękъ) — м’якість, гнучкість
• місити (прасл. mětiti, męstiti) — змішування, внутрішня робота
• мішати (прасл. měšati) — перемішування, внутрішній рух
• медвідь / ведмідь (прасл. medvědь) — «той, хто їсть мед»
• молвити (прасл. molviti) — говорити, звучати множити (прасл. množiti) — збільшення, ріст
• море (прасл. more) — велика маса води, глибина
• мул (прасл. mulъ) — м’яка глибина, осад мить,
• митьє — внутрішній момент, короткий час

Семантична сила (semantic force) — архетип: внутрішність, наповнення, м’якість, ріст, живлення, початок, материнство, внутрішній резонанс, глибина, спокій, збирання, множення, тілесність, межа життя і смерті.

Можливо значення (semantic field): внутрішній об’єм; маса; густина; м’яка субстанція; змішування; заміс; формування; збирання в одне; накопичення; множення; молодість/початок росту; матеріальність; тілесна речовина; осад; глибока вода; короткий момент; межовий стан; внутрішній рух; внутрішній звук; м’яка дія; повільне наростання.

 

 Ф 

Жест (iconic gesture): утворюється вузьким тертям нижньої губи об верхні зуби з безперервним виходом повітря без участі голосових зв’язок. Глухий губно-зубний фрикативний приголосний.

У праслов’янській мові не було звука Ф. Він з’явився пізно — через грецькі, латинські та германські запозичення.
Тому майже всі слова на Ф в українській — запозичені, питомо українських (праслов’янських) слів із Ф практично немає. Винятки — звуконаслідування (ономатопеї), бо вони виникають природно в будь-якій мові. 

• фата, фіранка, фольга — легке, тонке
• фурчати, фиркати, фукати — повітряний потік

Семантична сила (semantic force) — архетип: легкість, повітряність, розсіювання, швидкий рух, видування, вібрація, миттєвість, зневага (через «фу»), полегшення (видих).

Можливе значення (semantic field): повітряний струмінь; легкий поштовх; розсіювання; швидкість; миттєвий рух; вібрація; видих; полегшення; відштовхування; легкість; зникнення; щось, що пролітає або розсіюється.

 

В

Жест (iconic gesture): утворюється вузьким тертям нижньої губи об верхні зуби з одночасною вібрацією голосових зв’язок і безперервним виходом повітря. Дзвінкий губно‑зубний фрикативний приголосний.

• варево (прасл. variti) — кипіння, перетворення, рідина в русі
• веселий (прасл. veselъ) — легкість, піднесення PIE: \wes-* — «світлий, ясний»
• весна (прасл. vesna) — ріст, оновлення PIE: \wes-* — «світлий, ясний, блискучий» → «весняний»
• вести, везти (прасл. vesti, vezti) — напрямок, перенесення, рух уперед вибрати,
• вибір (прасл. vybrati) — відділення, визначення
• відати (прасл. věděti, індоєвр. weid- — «бачити, знати») — внутрішнє знання, прозріння, розуміння, бачення невидимого. PIE: \weid-* — «бачити, знати»
• відбиток (від biti + «від-») — удар, що залишив слід, форму, тінь
• вік (прасл. věkъ) → вічність — тривалість, час
• вільний (прасл. vilьnъ) — простір, розширення
• вітер PIE: \h₂weh₁-* — «дути, вітер»
• вино (прасл. vino PIE: \wóih₁-no-*) — плід, рідина, перетворення  
• висіти (прасл. visěti) — підвішеність, стан між
• високий (прасл. vysokъ) — підняття, вертикальний рух
• вихід (прасл. vyxodъ) — межа, перехід
• вхід (прасл. vъxodъ) — входження, початок
• віяти (прасл. vějati) — рух повітря, легкість
• вірити (прасл. věra PIE: \weydʰ-*) — внутрішня опора  
• вітер (прасл. věterъ PIE: \h₂weh₁-* ) — повітряний рух, сила 
• віче (прасл. větje) — зібрання, спільність
• вовк (прасл. vьlkъ PIE: \wĺ̥kʷos*) — сила, рух, хижа енергія  
• вовна (прасл. vьlna PIE: \wĺ̥h₁neh₂*) — волокно, м’якість  
• вода (прасл. voda  PIE: \wódr̥*) — текучість, рух, життя 
• вогонь (прасл. ogonь PIE: \h₁n̥gʷnis* ) — тепло, світло, енергія
• волосся (прасл. volsъ, volosъ PIE: \wel-* / \wol-*) — волокно, ріст, межа тіла і світу 
• воля (прасл. volja) — бажання, прагнення, свобода, внутрішній рух, індоєвропейський корінь \wel-* — «хотіти, прагнути, воліти».
• ворожіння (прасл. vorogъ, voržiti) — звернення до невидимого, читання знаків
• вузол (прасл. vuzъlъ) — з’єднання, зв’язок
• вузький (прасл. vuzъkъ) — стискання, звуження в’язати,
• в’язень (прасл. vęzati) — зв’язок, сплетення, утримання
• вити (прасл. viti) — закручування, обертання
• вміти (прасл. uměti) — внутрішня здатність вміст, вмістити — наповнення
• внук-онук (прасл. vъnukъ) — продовження роду
• вітер (прасл. věterъ) — повітряний рух, сила

Семантична сила (semantic force) — архетип: рух уперед, проникнення, текучість, розширення, зв’язування, перенесення. В його утворенні беруть участь також живіт та діафрагма. 

Можливе значення (semantic field): м’яка, але цілеспрямована сила; перехід між станами; внутрішній імпульс, що стає дією; внутрішній рух, що переходить у дію.

 

Передньоязикови приголосни Т, Д, С, З, Ц, Н, Л, Р

Т

Жест (iconic gesture): утворюється різким дотиком кінчика язика до верхніх зубів або альвеол із повним перекриттям повітряного потоку та подальшим коротким вибуховим розмиканням без участі голосових зв’язок. Глухий альвеолярний проривний приголосний.

• тато (прасл. tata PIE) редуплікативне дитяче ta- — батько, близькість, родовий захист
• текти (прасл. tekti PIE: \teḱ‑*) — текучість, рух, напрямок
• течія (прасл. tečьja, PIE: teḱ-) — потік, напрямок руху
• тепер (прасл. tъperь, PIE: to-) — теперішній момент
• теплий, тепло (прасл. teplъ PIE: \tep‑* ) — тепло, життєва енергія
• терти (прасл. terti PIE: \ter‑*) — дія, тертя, зусилля
• тесати (прасл. tesati, PIE: teks-) — різати, формувати
• тесний, тісний (прасл. těsnъ PIE: \ten‑*)— звуження, межа, обмеження
• тіло (прасл. tělo PIE: \tel‑* )— форма, оболонка, матеріальність
• тінь (прасл. těnь PIE: \ten‑* — «темний, тінь») — межа світла, контур, відбиток
• тихий (прасл. tichъ PIE: \tikh‑ / \teyg‑ дискусійно, але прийнято) — спокій, приглушення, внутрішність
• тиснути (прасл. tiskati PIE: \teyg‑* ) — натиск, дія, сила
• товстий (прасл. tъstъ PIE: \teu‑ / \tus‑ ) — маса, об’єм, щільність
• тоді (прасл. tъdě, PIE: to-) — вказівка на час, момент у минулому
• толока (прасл. toloka, від tolkti «тиснути, штовхати разом», PIE: tel‑ / tol‑ «натискати, рухати масою») — спільна праця громади, колективний натиск сил, зібраність людей для однієї дії
• тому (прасл. tъmu, PIE: to-) — причина або вказівка
• топтати (прасл. topтati, PIE: неясне) — тиснути ногами
• топити (прасл. topiti PIE: \tep‑ / \dʰep‑) — тепло, розчинення, дія
• торкати, торкнути (прасл. torkati PIE: \terg‑ / \treg‑) — дотик, імпульс, початок дії
• трава (прасл. trava PIE: \terh₂‑* — «ламати, тріскати» → «те, що ламається під ногою») — рослинність, покрив, м’якість
• треба (прасл. trěba, PIE: неясне) — необхідність
• три, третій (прасл. tri PIE: \tréyes*) — структура, порядок, число
• трохи (прасл. troxu, PIE: trei-) — мала кількість
• труна (прасл. truna, PIE: неясне) — домовина
• тризна (прасл. trizna, PIE: trei-) — поховальний обряд
• тривати (прасл. trěvati, PIE: ter-) — тривалість, стійкість
• тримати (прасл. trěmati, PIE: ter-) — утримувати, фіксувати
• тримтіти (прасл. trěmětь / trьmětь, реконструйоване від ter‑ / trem‑ «тремтіти, дрижати, вібрувати» PIE корінь: \ter‑ / \trem‑)  — дрібне повторення, вібрації
• тріск (прасл. trěskъ, PIE: tresk-) — звук розриву
• туман (прасл. tъmanъ, PIE: dʰew-) — непрозорість, пара
• тут (прасл. tutъ, PIE: to-) — вказівка на місце
• туди (прасл. tudъ, PIE: to-) — напрямок
• той (прасл. tojь, PIE: to-) — вказівний займенник
• там (прасл. tamъ, PIE: to-) — місце
• тягар (прасл. tęgarъ  PIE: \tenk‑* ) — вага, навантаження, сила
• тягти, тягнути (прасл. tęgti PIE: \tenk‑ / \teng‑)— натяг, зусилля, рух у напрямку

Семантична сила (semantic force) — архетип:  межа, імпульс, напрямок, дія, фіксація

Можливе значення (semantic field): межа, поштовх, тиск, зусилля, вектор, рух, матеріальність, маса, форма, структура, позначення місця й часу, порядок, стан середовища

 

Т

Жест (iconic gesture):  утворюється дотиком кінчика язика до верхніх зубів або альвеол із повним перекриттям повітряного потоку та м’яким вибуховим розмиканням при одночасній вібрації голосових зв’язок. Дзвінкий альвеолярний проривний приголосний.

• дах (прасл. daxъ, PIE: dʰegʷʰ-) — покриття, захист
• дати (прасл. dati, PIE: deh₃-) — передати, вручити
• давати (прасл. davati, PIE: deh₃-) — передавати регулярно
• далеко (прасл. daleko, PIE: del-) — відстань
• далі (прасл. dalje, PIE: del-) — продовження руху
• дар (прасл. darъ, PIE: dōrom) — подарунок, передача
• джерело (прасл. žerlo / žьrlo, PIE: gʷer‑ «кипіти, вирувати, текти») — витік, початок потоку
• день (прасл. dьnь, PIE: dyeu-) — світлий час доби
• дерево (прасл. derevo, PIE: deru-) — тверда матерія
• диво (прасл. divo, PIE: dei̯w-) — незвичайне
• дід (прасл. dědъ, PIE: dʰeh₁-) — старший роду
• дійти (прасл. dojьti, PIE: deik-) — досягти
• ділити (прасл. děliti, PIE: del-) — розділяти
• дім (прасл. domъ, PIE: dem-) — житло, внутрішній простір
• діти (прасл. děti, PIE: dʰei-) — нащадки
• дія (прасл. dělati, PIE: del-) — діяти, робити
• дихати (прасл. dyxati, PIE: dʰeh₁-) — дихання, життя
• дим (прасл. dymъ, PIE: dʰewh₂-) — дим, пара, випаровування
• дно (прасл. dъno, PIE: dʰen-) — нижня межа, основа
• добрий (прасл. dobrъ, PIE: неясне) — благо, позитив
• додати (прасл. dodatь, PIE: deh₃-) — приєднати
• долина (прасл. dolina, PIE: del-) — зниження, простір
• долоня (прасл. dlanь, PIE: del- / dʰel-) — внутрішня поверхня руки, дотик
• доля (прасл. dolja, PIE: dʰel-) — частка, життеєвий шлях
• домовина (прасл. domovina, PIE: dem-) — домовина, труна
• дошка (прасл. doška, PIE: deru-) — дерев’яна плита
• друг (прасл. drugъ, PIE: dʰrewgʰ-) — близька людина
• дружина (прасл. družina, PIE: dʰrewgʰ-) — союз, спільність
• думати (прасл. dumati, PIE: dʰewh₂-) — мислити
• душа (прасл. duša, PIE: dʰews-) — внутрішній стан
• дядько (прасл. djadjьko / dědьko, PIE: dʰeh₁- / dʰei-) — родич, брат батька або матері
• дуб (прасл. dǫbъ, PIE: dʰembʰ- / dʰubh-) — міцне дерево, сила, твердість
   

Семантична сила (semantic force) — архетип: дотик, контакт, взаємодія, зв’язок, передача, наближення 

Можливе значення (semantic field): дотик, контакт, наближення, включення у взаємодію, стосунки, м’яка межа, внутрішній стан, матерільність, дія. 

 

С

Жест (iconic gesture): утворюється вузьким зближенням кінчика язика з верхніми зубами або альвеолами без повного змикання, із безперервним тертям повітряного потоку без участі голосових зв’язок. Глухий альвеолярний фрикативний приголосний.

• сад (прасл. sadъ, PIE: sed- «садити») — місце посадки рослин
• сажа (прасл. saža, PIE: неясне) — чорний осад
• сало (прасл. salo, PIE: sol- «жир») — жир
• сам (прасл. samъ, PIE: sem- «один») — самостійність
• сапа (прасл. sapa, PIE: неясне) — знаряддя
• свекор (прасл. svekry, PIE: swekʷros) — батько чоловіка
• свекруха (прасл. svekryxa, PIE: swekʷros) — мати чоловіка свекруха 
• світ (прасл. světъ, PIE: kʷeit- «світити») — світло, світ
• свічка (прасл. svěčka, PIE: kʷeit-) — джерело світла
• святий (прасл. svętъ, PIE: kʷen-to-) — священний
• свиня (прасл. svinьja, PIE: suH- «свиня») — тварина
• свист (прасл. svistъ, PIE: swei̯s- «свистіти») — звук
• світати (прасл. světati, PIE: kʷeit-) — настання світла
• село (прасл. selo, PIE: sel- «жити, оселя») — поселення
• семеро (прасл. sedmero, PIE: septm̥) — число сім
• серце (прасл. sьrdьce, PIE: ḱerd-) — орган, центр почуттів
• сестра (прасл. sestra, PIE: swesor) — родичка
• сік (прасл. sokъ, PIE: неясне) — рідина
• сила (прасл. sila, PIE: seH- «зв’язувати, тримати») — потуга
• син (прасл. synъ, PIE: suH-nu-) — нащадок
• сіяти (прасл. sějati, PIE: seh₁-) — розсівати
• скеля (прасл. skelja, PIE: skel- «колоти, розщеплювати») — кам’яна стіна
• скіпа (прасл. skypa, PIE: skei- «різати») — тріска
• скло (прасл. sklo, PIE: skel- «блиск, колоти») — прозора речовина
• скоба (прасл. skoba, PIE: неясне) — металевий гак
• скот (прасл. skotъ, PIE: skot-) — худоба
• слава (прасл. slava, PIE: ḱlew- «чути, слава») — честь
• слово (прасл. slovo, PIE: ḱlew- «чути») — мовна одиниця
• слуга (прасл. sluga, PIE: неясне) — той, хто служить
• слухати (прасл. sluxati, PIE: ḱlew- «чути») — чути
• смерть (прасл. smьrtь, PIE: mer- «вмирати») — кінець життя
• смола (прасл. smola, PIE: неясне) — липка речовина
• сніг (прасл. sněgъ, PIE: snegʷʰ-) — опади
• снідати (прасл. sъnъdati, PIE: swen-?) — їсти зранку
• сніданок (прасл. sъnъdъnokъ, PIE: swen-?) — ранкова їжа
• собака (прасл. sobaka, PIE: неясне) — тварина
• сокира (прасл. sěkira, PIE: sek- «рубати») — знаряддя
• сон (прасл. sonъ, PIE: swep- «спати») — стан сну
• сонце (прасл. sъlnьce, PIE: sóh₂wl̥) — світило
• сорок (прасл. sorokъ, PIE: неясне) — число
• соха (прасл. soxa, PIE: sek- «різати») — рало
• сохнути (прасл. soxnoti, PIE: seuH- «висихати») — висихати
• спина (прасл. spina, PIE: неясне) — задня частина тіла
• спів (прасл. spěvъ, PIE: spei- «співати») — співання
• спати (прасл. spati, PIE: swep-) — сон
• старий (прасл. starъ, PIE: ster- «твердий, старий») — вік
• стежка (прасл. stьžka, PIE: steigʰ- «крокувати») — шлях
• стіна (прасл. stěna, PIE: stai- «стояти») — вертикальна межа
• стояти (прасл. stojati, PIE: steh₂-) — стояти
• страх (прасл. straxъ, PIE: ster- «жорсткий, суворий») — сильний переляк
• стріла (прасл. strěla, PIE: ster- «колоти, різати») — зброя
• струм (прасл. strumъ, PIE: sreu- «текти») — потік
• сукно (прасл. sukъno, PIE: неясне) — тканина
• сусід (прасл. sъsědъ, PIE: sed- «сидіти, жити») — той, хто поруч
• сухий (прасл. suxъ, PIE: seuH- «висихати») — без вологи
• схід (прасл. sxodъ, PIE: gʰed- «йти») — напрямок, підйом
• схил (прасл. sxylъ, PIE: skel- «нахил») — похилість

Семантична сила (semantic force) — архетип: розсіювання, протікання, шепіт, стан середовища, світло, розщеплення

Можливе значення (semantic field): світло, сяйво, сипучість, сіяти, розсіювати, стан простору, холод/сухість, природні явища, звук тертя чи свисту, оселя/місце, розщеплення/різання, внутрішній центр, родинні зв’язки, числовість, життєві стани

Цікаво, що звук -с- пов’язують із змією. Й в англійській воно й буде — snake. Але в мові змія, вуж, гад, шипіти — тобто не має аналогії із звучанням -с-. Тільки в замовляннях ми зустрічаємо зміївну Скарапєю. 

 

З

Жест (iconic gesture): утворюється вузьким зближенням кінчика язика з верхніми зубами або альвеолами без повного змикання, із безперервним тертям повітряного потоку та вібрацією голосових зв’язок. Дзвінкий альвеолярний фрикативний приголосний.

• загін (прасл. zagonъ, PIE: неясне — огороджений простір, межа
• загострити (прасл. zъgostriti, PIE: gʰost-? (дискусійно) — робити гострим
• збирати (прасл. zъbirati, PIE: bher- «нести, збирати») — збір, поєднання
• згинати (прасл. zъginati, PIE: gʰen- / gʰeng-) — згин, зміна форми
• згоріти (прасл. zgorěti, PIE: gʷer- «горіти») — знищення вогнем
• здіймати / здійняти (прасл. zъdьjьmati, PIE: em- «брати, піднімати»_ — піднімати вгору
• зима (прасл. zima, PIE: ǵhei- «холод» )— холод, зима
• зілля (прасл. zьlьje, PIE: gʰel‑ «жовтий, сяяти, рости») — трава, рослинна субстанція, лікувальна або магічна суміш
• зір (прасл. zьrъ, PIE: gʰer- «дивитися») — бачення
• зірвати (прасл. zъrъvati, PIE: rewH- «рвати») — відрив
• зірка (прасл. zvězda, PIE: h₂ster- «зірка») — світило
• зламаний / зламати (прасл. zъlomiti, PIE: lem- «ламати») — руйнування
• злегка (прасл. zъlegъko, PIE: legʰ- «легкий») — легкість
• злість (прасл. zlostь, PIE: ǵhel- «жар, жовтий») — емоційний жар
• змія (прасл. zmija, PIE: ogʷʰi-) — звивання, рух
• змішувати (прасл. sъměšati, PIE: meik- «мішати») — поєднання
• знак (прасл. znakъ, PIE: ǵneh₃- «знати, позначати») — знак
• знати (прасл. znati, PIE: ǵneh₃-) — знання
• знову (прасл. znovu, PIE: new- «новий») — повтор
• зовні (прасл. zъvъnь, PIE: wes- «зовнішній») — зовнішність
• золото (прасл. zolto, PIE: gʰel- «жовтий, сяяти») — блиск, цінність
• зоря (прасл. zora, PIE: gʰer- «горіти») — світанок
• зсипати (прасл. sъsipati, PIE: seip- «сипати») — сипучість
• зсунути (прасл. sъsunǫti, PIE: sen- «рухатися») — рух
• зцілити (прасл. sъceliti, PIE: kailo- «цілий») — зробити цілим
• зціпити (прасл. sъcipiti, PIE: keip- «стискати») — стиснути
• зчепити (прасл. sъčepiti, PIE: kap- «хапати, чіпляти») — скріпити
• зчорніти (прасл. sъčьrniti, PIE: ker- «темний») — потемніти
• зшити (прасл. sъšiti, PIE: syu- «шити») — з’єднати
• зуб (прасл. zǫbъ, PIE: h₃gʷombʰ-) — твердість, кусання

Семантична сила (semantic force) — архетип: живе тертя, проникний рух, вібрація, поєднання, зміна стану, звивання

Можливе значення (semantic field): світло й блиск, рух і звивання, збір і поєднання, зміна форми, холод/жар, позначення й знання, зовнішність, сипучість, гострота, повтор, напрямок, цілісність, затишний внутрішній стан

 

Н

Жест (iconic gesture): утворюється дотиком кінчика або передньої частини язика до альвеол із повним перекриттям ротового повітряного потоку та вільним проходженням повітря через носову порожнину при вібрації голосових зв’язок. Дзвінкий альвеолярний носовий приголосний.

• навь (прасл. navь, PIE: neku‑ «мертвий») — душа померлого, потойбіччя, світ мертвих
• навіть (прасл. navitь, PIE: ne‑ «заперечення») — підсилення твердження
• навіжений (прасл. navěžьnъ, PIE: neku‑) — одержимий, позбавлений ясності
• нагорода (прасл. nagorda, PIE: gʰer‑ «брати, хапати») — відплата, дар
• над (прасл. nadъ, PIE: n̥dʰo‑ «над») — зверху, вище
• надія (прасл. naděja, PIE: ney‑ «прагнути») — сподівання
• назад (прасл. nazadъ, PIE: ad‑ «до») — у зворотному напрямку
• назва (прасл. nazъva, PIE: ǵneh₃‑ «знати, називати») — ім’я, позначення
• найти / знайти (прасл. najiti, PIE: h₁ei‑ «йти») — відшукати
• накривати (прасл. nakryti, PIE: ker‑ «покривати») — покривати, закривати
• налити (прасл. naliti, PIE: lei‑ «лити») — наповнити рідиною
• намір (прасл. naměrъ, PIE: mer‑ «міряти») — задум, ціль
• народ (прасл. narodъ, PIE: h₁er‑ «рости») — спільнота, люди
• нарізати (прасл. narězati, PIE: sker‑ «різати») — різати на частини
• насіння (прасл. nasěnьje, PIE: seh₁‑ «сіяти») — зерно, початок життя
• насолода (прасл. naslada, PIE: swād‑ «солодкий») — приємність
• наставати (прасл. nastati, PIE: steh₂‑ «ставати») — починатися
• натовп (прасл. natolpъ, PIE: telp‑?) — скупчення людей
• натягнути (прасл. natęgnǫti, PIE: tenk‑ «тягнути») — розтягнути
• наука (прасл. nauka, PIE: h₁neuk‑ «вчити») — знання, навчання
• наші (прасл. naši, PIE: nes‑ «нести») — ті, хто належить до групи
• небо (прасл. nebo, PIE: nebʰ‑ «хмара, небо») — небесний простір
• небокрай (прасл. nebo + krajь, PIE: nebʰ‑ + sker‑ «край») — горизонт, межа неба
• невістка (прасл. nevěstъka, PIE: nepōt‑ «родич») — дружина сина
• недуга (прасл. neduga, PIE: dʰewg‑ «хворіти») — хвороба
• неділя (прасл. nedělja, PIE: dyeu‑ «світло, день») — день відпочинку
• немовля (прасл. nemovlę, PIE: mel‑ «говорити») — той, хто ще не говорить
• нести (прасл. nesti, PIE: nes‑ «нести») — переносити
• нетрі (прасл. netrъ, PIE: ner‑ «низький, темний») — гущавина
• ніч (прасл. noťь, PIE: nokʷt‑) — темний час доби
• ніж (прасл. nožь, PIE: negʷ‑ «різати») — ріжучий інструмент
• ніжний (прасл. něžьnъ, PIE: neigʷ‑ «м’який») — м’який, лагідний
• низ (прасл. nizъ, PIE: nis‑ «вниз») — нижня частина
• нитка (прасл. nitka, PIE: neh₁‑ «нитка») — тонке волокно
• нічия (прасл. ničija, PIE: ne‑ «заперечення») — без власника
• новий (прасл. novъ, PIE: new‑) — щойно створений
• ноги (прасл. nogi, PIE: nogʷ‑ «нога») — кінцівки
• норма (прасл. norma, PIE: ner‑ «ряд, порядок») — правило
• носити (прасл. nositi, PIE: nes‑) — переносити
• носоріг (прасл. nosъ + rogъ, PIE: nes‑ + h₁reǵ‑) — тварина з рогом
• ночувати (прасл. nočevati, PIE: nokʷt‑) — проводити ніч
• нутро (прасл. vъnǫtro, PIE: en‑ «всередині») — внутрішність

Семантична сила (semantic force) — архетип: внутрішній простір, належність, межа, зародження, напрямок, тиха глибина

Можливе значення (semantic field): ніч і небо, горизонт і межі, рід і належність, перенесення й опора, зв’язок і нитка, початок і зародження, знання й позначення, внутрішній стан, глибина, темрява, тиша, потойбіччя

 

Л

Жест (iconic gesture): утворюється дотиком кінчика язика до альвеол із вільним проходженням повітря вздовж бокових країв язика при одночасній вібрації голосових зв’язок. Дзвінкий альвеолярний латеральний приголосний.

• лакати (прасл. lakati, PIE: leg‑ «лизати») — лизати, торкатися язиком
• ламати (прасл. lamati, PIE: lem‑ «ламати») — руйнувати, розривати
• лан (прасл. lanъ, PIE: h₂el‑ «рости») — поле, простір
• ланцюг (прасл. lancugъ, PIE: leng‑ «вигинати») — послідовність, зв’язок
• лапа (прасл. lapa, PIE: lep‑ «хапати») — кінцівка тварини
• ласий (прасл. lasъ, PIE: las‑ «бажати») — жадібний до чогось
• легкий (прасл. legъkъ, PIE: legʰ‑ «легкий») — неважкий, повітряний
• лежати (прасл. ležati, PIE: legʰ‑ «лежати») — бути в горизонтальному положенні
• лелека (прасл. leleka, PIE: неясне) — птах
• леліяти (прасл. lělijati, PIE: leil‑ «гойдатись») — пестити, ніжно тримати
• лепеха (прасл. lepuxa, PIE: lep‑ «липнути») — рослина
• летіти (прасл. letěti, PIE: leth‑ «летіти») — рух у повітрі
• лігво (прасл. ligvo, PIE: legh‑ «лежати») — місце відпочинку тварини
• ліжко (прасл. ložko, PIE: legh‑ «лежати») — місце для сну
• лікар (прасл. lěkari, PIE: leg‑ «збирати трави») — той, хто лікує
• ліки (прасл. lěky, PIE: leg‑ «збирати трави») — засоби лікування
• ліс (прасл. lesъ, PIE: leis‑ «листя, ліс») — лісовий масив
• літак (укр. словотвір від літати, прасл. letati, PIE: leth‑) — повітряний апарат
• літати (прасл. letati, PIE: leth‑ «летіти») — рух у повітрі
• літо (прасл. lěto, PIE: leh₁‑ «теплий сезон») — тепла пора року
• лічити (прасл. ličiti, PIE: leg‑ «збирати, перелічувати») — рахувати
• лід (прасл. ledъ, PIE: ley‑ «текти, застигати») — замерзла вода
• ліжати / лягати (прасл. legati, PIE: legh‑) — кластися
• ліпити (прасл. lipiti, PIE: lep‑ «липнути») — формувати з м’якої маси
• ліпший (прасл. lěpьšь, PIE: lep‑ «кращий») — кращий
• лісок (прасл. lesъ, PIE: leis‑) — маленький ліс
• лист (прасл. listъ, PIE: leudh‑ «листя») — частина рослини
• листя (прасл. listьje, PIE: leudh‑) — зелена маса дерева
• личина (прасл. ličina, PIE: leik‑ «образ, форма») — маска, обличчя
• личити (прасл. ličiti, PIE: leik‑ «бути подібним») — пасувати
• ловити (прасл. loviti, PIE: leup‑ «хапати») — схоплювати
• ложка (прасл. ložka, PIE: legh‑ «лежати») — посудина для їжі
• локоть (прасл. lokъtь, PIE: el‑ «лікоть») — частина руки
• ломити (прасл. lomiti, PIE: lem‑ «ламати») — розривати
• лопата (прасл. lopata, PIE: labh‑ «хапати, брати») — знаряддя
• лопух (прасл. lopuxъ, PIE: lep‑ «липнути») — рослина
• лоскотати (прасл. loskotati, PIE: lesk‑ «шурхотіти») — викликати сміх дотиком
• лось (прасл. losь, PIE: olḱ‑ «лось») — тварина
• лоток (прасл. lotokъ, PIE: let‑ «лити») — жолобок
• лук (прасл. lukъ, PIE: leug‑ «вигин») — зброя або рослина
• луна (прасл. luna, PIE: leuk‑ «світло» PIE leu‑ / leuk‑ — «вити, звучати, світитися») — відлуння, світіння, відбитий звук
• лупити (прасл. lupiti, PIE: leup‑ «хапати, бити») — бити
• лучина (прасл. lučina, PIE: leuk‑ «світло» ) — тріска для світла
• лучний (прасл. lučьnъ, PIE: leuk‑) — світлий
• людина (прасл. ljudina, PIE: leudh‑ «людина») — людина
• люд (прасл. ljudъ, PIE: leudh‑) — народ
• любити (прасл. ljubiti, PIE: leubʰ‑ «любити») — почуття прихильності
• лютий (прасл. ljutъ, PIE: leudh‑ «дикий») — жорстокий або зимовий місяць
• лякати (прасл. lěkati, PIE: legʰ‑ «хитати, коливати, порушувати спокій») — викликати переляк

 

Семантична сила (semantic force) — архетип: плавність, легкість, лінія, світло, форма, ніжність, зв’язок

Можливе значення (semantic field): рух і політ, тепло й літо, м’якість і лежання, формування й прилипання, вигин і лінійність, світло й відлуння, рослинність, подібність і образ, захоплення й хватання, спільнота, простір

Наступна літера протилежна для Л. Бо Л — це те, що ллється, ковзає, обтікає як лінія, створює форму. А Р — різкий прорив, що ричить, вибух, який рве й ріже простір.

 

Р

Жест (iconic gesture):утворюється багаторазовим тремтливим ударом кінчика язика об альвеоли при вільному проходженні повітря та одночасній вібрації голосових зв’язок. Дзвінкий альвеолярний тремтливий приголосний

• раб (прасл. rabъ, PIE: orbh‑ «сирота, підлеглий») — підлегла людина
• работа (прасл. robota, PIE: orbh‑) — праця, служіння
• равлик (прасл. ravlikъ, PIE: неясне) — повільна тварина з мушлею
• рай (прасл. rajь, PIE: h₃reig‑ «багатство») — прекрасне місце
• рак (прасл. rakъ, PIE: rek‑ «повзти») — тварина
• рамо (прасл. ramę, PIE: h₃er‑ «піднімати») — плече
• ранок (прасл. ranokъ, PIE: h₃er‑ «підніматися») — початок дня
• ранити (прасл. raniti, PIE: h₃er‑ «рвати, різати») — завдавати рани
• раптово (прасл. rapъ, PIE: rep‑ «рвати») — несподівано
• рвати (прасл. rvati, PIE: rewH‑ «рвати») — розривати
• ревіти (прасл. revěti, PIE: rew‑ «кричати») — голосно кричати
• реготати (прасл. regotati, PIE: gʰer‑ «кричати») — сміятися голосно
• ректи (прасл. rekti, PIE: h₃reǵ‑ «говорити») — казати
• ректива (прасл. rekъ, PIE: h₃reǵ‑) — слово, вислів
• ріка (прасл. rěka, PIE: h₃reyg‑ «текти») — велика вода
• різати (прасл. rězati, PIE: h₁rei‑ «різати») — розділяти гострим
• рід (прасл. rodъ, PIE: wréh₂ds «корінь, походження») — родина, походження
• рідкий (прасл. rědkъ, PIE: h₁rei‑ «рідкий, текучий») — не густий
• рідний (прасл. rodinъ, PIE: wréh₂ds) — близький по крові
• різьба (прасл. rězьba, PIE: h₁rei‑) — вирізання
• рік (прасл. rikъ, PIE: rek‑ «говорити») — часова одиниця
• ріка (прасл. rěka, PIE: h₃reyg‑) — потік води
• ріст (прасл. rostъ, PIE: h₁er‑ «рости») — збільшення
• рости (прасл. rasti, PIE: h₁er‑) — збільшуватися
• робити (прасл. robiti, PIE: orbh‑) — створювати
• рог (прасл. rogъ, PIE: h₁reǵ‑ «гострий») — тверде утворення
• розрив (прасл. razъrivъ, PIE: rewH‑) — розлом
• розум (прасл. rozumъ, PIE: men‑ «думати») — мислення
• рот (прасл. rotъ, PIE: h₃reǵ‑ «говорити») — отвір для мови
• рубати (прасл. rubati, PIE: h₁reup‑ «рубати») — відсікати
• рука (прасл. rǫka, PIE: h₃r̥k‑ «рука») — кінцівка
• рух (прасл. ruxъ, PIE: h₃reug‑ «рухатися») — переміщення
• руно (прасл. runo, PIE: h₃r̥w‑ «шерсть») — вовна
• русий (прасл. rusъ, PIE: h₁reudh‑ «червоний») — світло-рудий
• рухати (прасл. ruxati, PIE: h₃reug‑) — переміщати
• ручай (прасл. ručajь, PIE: h₃reyg‑) — маленька річка
• рябий (прасл. rjabъ, PIE: rebh‑ «плямувати») — плямистий

Семантична сила (semantic force) — архетип: ривок, розрив, імпульс, енергія, дія, прорив, напруга

Можливе значення (semantic field): рух і текучість, ріст і збільшення, різання й руйнування, сила й вибух, голос і звук, рід і походження, гострота й край, мислення й мова, початок дня, емоційний вибух

 

Шиплячі та свистячі Ш, Ж, Ч, Щ, Ц

Ш

Жест (iconic gesture): утворюється широким підняттям передньої частини язика до задньої частини альвеолярної зони та переднього піднебіння з утворенням широкої щілини, через яку проходить безперервний повітряний потік без участі голосових зв’язок. Глухий заясенний (постальвеолярний) фрикативний приголосний.

• шапка (прасл. šapka, PIE: неясне) — головний убір, покриття
• шар (прасл. šarъ, PIE: sker‑ «різати, відділяти») — пласт, рівень
• шаріти (прасл. šariti, PIE: sker‑) — робити червоним, гарячим
• шатро (прасл. šatorъ, PIE: неясне) — намет, покриття
• швидкий (прасл. šbydъkъ, PIE: speud‑ «поспішати») — той, що рухається швидко
• шептати (прасл. šepъtati, PIE: skeub‑ «шурхотіти») — говорити тихо
• шерсть (прасл. šerstь, PIE: wers‑ «шерсть») — волосяний покрив
• шест (прасл. šestъ, PIE: seks‑ «шість») — довга палиця
• шити (прасл. šiti, PIE: syu‑ «шити») — з’єднувати ниткою
• шия (прасл. šija, PIE: skei‑ «різати, відділяти») — частина тіла між головою і тулубом
• шкода (прасл. škoda, PIE: skeud‑ «пошкоджувати») — втрата, ушкодження
• шкіра (прасл. škira, PIE: sker‑ «різати, відділяти») — зовнішній покрив тіла
• шлях (прасл. šlaxъ, PIE: slei‑ «ковзати») — дорога, стежка
• шліфувати (прасл. šlifovati, PIE: lei‑ «гладити, ковзати») — робити гладким
• шмат (прасл. šmatъ, PIE: smei‑ «різати») — частина, відрізок
• шмигати (прасл. šmygati, PIE: smei‑ «ковзати, рухатися швидко») — рухатися нишком
• шовк (прасл. šelkъ, PIE: неясне) — гладка тканина
• шолом (прасл. šelmъ, PIE: kel‑ «покривати») — захисний головний убір
• шум (прасл. šumъ, PIE: seu‑ «шуміти») — звук руху повітря чи води
• шурхотіти (прасл. šurxotati, PIE: sker‑ / skeub‑ «шурхотіти») — видавати тихий тертєвий звук
• шукати (прасл. šukati, PIE: seu‑ «рухатися, шуміти») — шукати, розшукувати
• шулік / шуліка (прасл. šulika, PIE: sel‑ / skel‑ «розсікати, різати, летіти стрімко») — хижий птах, стрімкий політ, різкий рух згори
• шуляти / шолудивий (прасл. šoludъ, PIE: kel‑ «покривати») — лускатий, шершавий

 

Семантична сила (semantic force) — архетип:  шурхіт, розсіювання, поверхневий рух, тертя, прихований рух, ковзання

Можливе значення (semantic field): шум і шепіт, шерех і тертя, покриви й оболонки, ковзання й шлях, розділення й відрізання, швидкий нишком рух, тепло/почервоніння, пошук, гладкість і шорсткість

 

Ж

Жест (iconic gesture): утворюється широким підняттям передньої частини язика до задньої частини альвеолярної зони та переднього піднебіння з утворенням широкої щілини, через яку проходить безперервний повітряний потік при одночасній вібрації голосових зв’язок. Дзвінкий заясенний (постальвеолярний) фрикативний приголосний.

• жаба (прасл. žaba, PIE: gʷebh‑ «жаба») — земноводна тварина
• жадати (прасл. žadati, PIE: gʰed‑ «бажати») — прагнути
• жало (прасл. žalo, PIE: gʷel‑ «колоти») — колючий орган
• жар (прасл. žarъ, PIE: gʷher‑ «горіти») — сильне тепло
• жарити (прасл. žariti, PIE: gʷher‑) — смажити, нагрівати
• жати (прасл. žati, PIE: gʰed‑ «різати, жати») — збирати врожай
• жах (прасл. žaxъ, PIE: gʰengʰ‑ «тремтіти») — сильний страх
• жвавість (прасл. žvavъ, PIE: gʷei‑ «жити, рухатися») — енергійність
• живий (прасл. živъ, PIE: gʷei‑ «жити») — той, що має життя
• жити (прасл. žiti, PIE: gʷei‑) — існувати
• жито (прасл. žito, PIE: gʷei‑ «жити») — зернова культура
• жінка (прасл. žena, PIE: gʷen‑ «жінка») — жінка
• жменя (прасл. žmьnja, PIE: gʰem‑ «брати, стискати») — повна жменя
• жовтий (прасл. žьltъ, PIE: gʰel‑ «жовтий, сяяти») — колір
• жолудь (прасл. žoldъ, PIE: gʰel‑ «жовтий») — плід дуба
• жорна (прасл. žьrna, PIE: gʷer‑ «терти») — камені для помелу
• жорсткий (прасл. žьrstъkъ, PIE: gʰers‑ «грубість, шершавість») — твердий, негнучкий
• жук (прасл. žukъ, PIE: gʷeg‑ «комаха») — комаха
• журба (прасл. žurba, PIE: gʷer‑ «бурчати, шуміти») — смуток
• журити (прасл. žuriti, PIE: gʷer‑) — сумувати
• жучити (прасл. žučiti, PIE: gʷeg‑) — видавати дзижчання

Семантична сила (semantic force) — архетип: жива вібрація, тепле тертя, енергетичне поле, внутрішній рух, хвиля, оживлення

Можливе значення (semantic field): тепло й жар, життя й рух, вібрація й дзижчання, шершавість і тертя, страх і напруга, жовтий колір і світіння, зерно й жнива, жіночність, смуток і емоційний рух

 

Ч

Жест (iconic gesture): утворюється змиканням передньої частини язика з альвеолярною зоною та переднім піднебінням із подальшим різким вибуховим розмиканням повітряного потоку без участі голосових зв’язок. Глухий заясенний (постальвеолярний) африкат.

• чадо (прасл. čado, PIE: ket‑ «народжувати») — дитина
• чайка (прасл. čajka, PIE: неясне) — птах
• чар (прасл. čarъ, PIE: ker‑ «блищати, сяяти») — магія, диво
• чарівний (прасл. čarъ, PIE: ker‑) — магічний
• чаша (прасл. čaša, PIE: kes‑ «різати, видовбувати») — посудина
• чекати (прасл. čekati, PIE: kʷei‑ «спостерігати») — очікувати
• чело (прасл. čelo, PIE: kel‑ «виступ, верх») — чоло, лоб
• червоний (прасл. čьrvenъ, PIE: ker‑ «блищати, сяяти») — червоний колір
• черево (прасл. čьrevo, PIE: ker‑ «всередині») — живіт
• череп (прасл. čьrepъ, PIE: sker‑ «різати, відділяти») — кістка голови
• черга (прасл. čьrga, PIE: sker‑) — черга, порядок
• черепок (прасл. čьrepъ, PIE: sker‑) — уламок глини
• черниця (прасл. čьrnica, PIE: ker‑ «темний») — чорниця
• черв’як (прасл. čьrvьjakъ, PIE: ker‑ «червоний») — черв’як
• чесати (прасл. česati, PIE: kes‑ «різати, шкребти») — шкребти
• чесний (прасл. čestъ, PIE: kes‑ «відділяти, визначати») — правдивий
• честь (прасл. čestь, PIE: kes‑) — гідність
• чистий (прасл. čistъ, PIE: kʷei‑ «відділяти, очищати») — без домішок
• читати (прасл. čitati, PIE: kʷei‑ «розрізняти, спостерігати») — читати
• човен (прасл. čovьnъ, PIE: keu‑ «вигинати, видовбувати») — човен
• чуб (прасл. čubъ, PIE: keup‑ «виступати») — волосся на голові
• чудо (прасл. čudo, PIE: keu‑ «дивувати») — диво
• чути (прасл. čuti, PIE: keu‑ «чути, відчувати») — сприймати слухом
• чутка (прасл. čutъka, PIE: keu‑) — слух, новина
• чутливий (прасл. čutlivъ, PIE: keu‑) — чутливий
• чужий (прасл. čužъ, PIE: keu‑ «віддалений») — не свій
• чумак (прасл. čumakъ, PIE: неясне) — візник, торговець
• чур (прасл. čurъ, PIE: ker‑ «межа») — оберіг, межовий знак
• чурка (прасл. čurka, PIE: sker‑) — колода, відрізок дерева

Семантична сила (semantic force) — архетип: чітка межа, відділення, окреслення, точковий імпульс, формування, позначення

Можливе значення (semantic field): межа й форма, різання й відділення, чистота й порядок, чуття й сприйняття, червоний колір і сяйво, диво й чар, посуд і видовбування, слух і чутливість, чужість і віддалення, початок дії

 

Щ

Жест (iconic gesture): утворюється послідовним змиканням передньої частини язика з альвеолярною зоною та переднім піднебінням із подальшим довгим фрикативним розмиканням повітряного потоку без участі голосових зв’язок. Глухий заясенний (постальвеолярний) африкат із подовженим фрикативним компонентом.

• щадити (прасл. ščaditi, PIE: sked‑ «розділяти, відокремлювати») — берегти, не завдавати шкоди
• щастя (прасл. ščęstьje, PIE: sked‑ «частка, доля») — добра доля, сприятлива частина
• щедрий (прасл. ščedrъ, PIE: sked‑ «ділити, давати частку») — той, хто багато дає
• ще (прасл. šče, PIE: skʷe‑ «ще, також») — додатково
• щелепа (прасл. ščelěpa, PIE: skel‑ «розколювати, розділяти») — кісткова частина рота
• щеміти (прасл. ščemiti, PIE: skem‑ «стискати») — боліти стискаючим болем
• щеня (прасл. ščenę, PIE: ken‑ «народжувати») — дитинча собаки
• щербина (прасл. ščerbina, PIE: sker‑ «різати, відколювати») — вибоїна, відкол
• щетина (прасл. ščetina, PIE: sked‑ / sker‑ «розділяти, колоти») — жорстке волосся
• щипати (прасл. ščipati, PIE: skeip‑ «різати, щипати») — стискати пальцями
• щит (прасл. ščitъ, PIE: skei‑ «розділяти, відмежовувати») — захисна дошка
• щука (прасл. ščuka, PIE: skeu‑ «стрімко рухатися») — хижа риба
• щур (прасл. ščurъ, PIE: sker‑ «різати, гострий») — гризун
• щось (прасл. ščьto, PIE: kʷid‑ «що») — невизначений предмет
• щовбень / щовбнути (прасл. ščubati, PIE: skeub‑ «шурхотіти, терти») — штовхати, тикати

Семантична сила (semantic force) — архетип: широка межа, розгалуження, розподіл, перехід, стискання, відділення

Можливе значення (semantic field): частка й доля, щедрість і поділ, межа й захист, стискання й щем, відкол і щербина, дитинча/початок, стрімкий рух, додатковість (“ще”), невизначеність (“щось”), поверхневе тертя й штовхання

 

Ц

Жест (iconic gesture): утворюється повним змиканням передньої частини язика з альвеолами з подальшим різким вибуховим розмиканням і переходом у фрикативне тертя без участі голосових зв’язок. Глухий альвеолярний африкат.

• цвях (прасл. cvьxъ, PIE: kwei‑ «колоти, встромляти») — металевий стрижень
• цвісти (прасл. cvьstь, PIE: kwei‑ «розкриватися, розквітати») — давати квіти
• цвіт (прасл. cvětъ, PIE: kwei‑) — квітка, колір
• цвіль (прасл. cvilь, PIE: kwei‑ «рости, розвиватися») — грибковий наліт
• цвіркун (прасл. cvьrkunъ, PIE: kwer‑ «дзижчати») — комаха, що цвіркоче
• цвірінькати (прасл. cvьrьkati, PIE: kwer‑) — видавати дрібні звуки
• цедити (прасл. cediti, PIE: ked‑ «проціджувати, відділяти») — фільтрувати
• цегла (прасл. cegla, PIE: keg‑ «формувати, ліпити») — будівельний матеріал
• церква (прасл. cerky, PIE: ker‑ «окреслювати, відділяти») — храм
• церувати (прасл. cerovati, PIE: ker‑ «різати, відділяти») — лагодити, штопати
• цвинтар (прасл. cvьnъtarь, PIE: kʷei‑ «розділяти, відділяти, виділяти місце») — місце поховання, відділена ділянка землі для мертвих
• цвяхар (прасл. cvьxarь, PIE: kwei‑) — майстер, що робить цвяхи
• цибуля (прасл. cьbulja, PIE: kʷel‑ «крутитися, округлість») — рослина
• цинга (прасл. cinga, PIE: kenk‑ «стискати») — хвороба
• цинувати (прасл. cinovati, PIE: ken‑ «покривати») — покривати цинком
• цупкий (прасл. cupkъ, PIE: keup‑ «хапати, стискати») — міцний, твердий
• цур (прасл. curъ, PIE: sker‑ «межа, відсікання») — заборона, межовий вигук
• цятка (прасл. cętka, PIE: kʷei‑ «маленька точка») — плямка, крапка
• цяцька (прасл. cęcka, PIE: kʷei‑ «дрібна прикраса») — іграшка, дрібничка
• цідити (прасл. ciditi, PIE: ked‑) — проціджувати
• цілий (прасл. cělъ, PIE: kailo‑ «цілий, здоровий») — неушкоджений
• цілити (прасл. ciliti, PIE: kailo‑) — спрямовувати, наводити
• ціна (прасл. cěna, PIE: kʷei‑ «оцінювати») — вартість
• ціп (прасл. cьpъ, PIE: kep‑ «бити, молотити») — знаряддя для молотьби
• ціпеніти (прасл. cьpeněti, PIE: kep‑ «стискатись») — заціпеніти
• ціпок (прасл. cьpokъ, PIE: kep‑) — палиця
• ціпок (інше значення) — молодий півень (прасл. cьpъ) ціпок/ціпок — дублети з різних гнізд

Семантична сила (semantic force) — архетип: твердий різ, відсікання, точковий імпульс, механічна межа, дрібна структура, клацання

Можливе значення (semantic field): різання й відділення, дрібні удари й цокання, квітіння й розкриття, фільтрація й проціджування, твердість і цупкість, межа й заборона, дрібні точки й прикраси, оцінювання й ціна, молотьба й стискання, стрімкі дрібні звуки (цвіркун, цвірінькати)

 

Задньоязикови К, Г, Х

 

К

Жест (iconic gesture):утворюється повним змиканням задньої частини язика з м’яким піднебінням із подальшим різким вибуховим розмиканням повітряного потоку без участі голосових зв’язок. Глухий задньоязиковий (велярний) проривний приголосний.

• калач (прасл. kalačь, PIE: kel‑ «крутити, згинати») — круглий хліб
• калюжа (прасл. kaluža, PIE: kal‑ «бруд, глина») — стояча вода
• камінь (прасл. kamy, PIE: kem‑ «твердий») — тверда порода
• канути (прасл. kanuti, PIE: ken‑ «падати, зникати») — пропадати
• капати (прасл. kapati, PIE: kap‑ «капати») — падати краплями
• кара (прасл. kara, PIE: ker‑ «різати, карати») — покарання
• каркати (прасл. karkati, PIE: ger‑ «кричати») — видавати каркання
• карта (прасл. karta, PIE: sker‑ «різати, окреслювати») — план місцевості
• картати (прасл. kartati, PIE: sker‑) — докоряти
• квас (прасл. kvasъ, PIE: kʷes‑ «киснути») — кислий напій
• квіт (прасл. kvitъ, PIE: gʷei‑ «жити, рости») — квітка
• кидати (прасл. kidati, PIE: gʰed‑ «кидати») — метати
• кинути (прасл. kinuti, PIE: gʰed‑) — метнути
• киснути (прасл. kisnuti, PIE: kʷes‑ «киснути») — бродити
• клапоть (прасл. klapotь, PIE: kel‑ «різати, відділяти») — шматок
• клин (прасл. klinъ, PIE: glei‑ «клин, загострення») — загострений предмет
• клітка (прасл. klětka, PIE: kel‑ «закривати») — огорожа
• кліщ (прасл. kliščь, PIE: glei‑ «стискати») — комаха
• клок (прасл. klokъ, PIE: kel‑ «різати») — жмут
• клопіт (прасл. klopotъ, PIE: kel‑ «удар, стукіт») — турбота
• клямка (прасл. klamka, від klamati «стискати, затискати», PIE: glem‑ / glei‑ «стискати, хапати») — дверна ручка‑засув, механізм стискання й фіксації
• клясти (прасл. klęti, PIE: kleu‑ «кликати, закликати») — проклинати
• князь (прасл. kъnędzь, PIE: gen‑ «народжувати, рід») — правитель роду
• кобила (прасл. kobyla, PIE: gʰebh‑ «тварина») — самка коня
• коваль (прасл. kovalь, PIE: gʰeu‑ «бити, кувати») — майстер металу
• ковдра (прасл. kovdra, PIE: gʰeu‑) — покривало
• колискова (прасл. kolyska, від kolisati, PIE: kʷel‑ «крутитися, гойдатися») — пісня для гойдання дитини, ритмічний рух, що заспокоює
• коло (прасл. kolo, PIE: kʷel‑ «крутитися») — круг
• колоти (прасл. koloti, PIE: kel‑ «колоти») — пробивати
• колос (прасл. kolosъ, PIE: kel‑ «рости вгору») — верхівка злаку
• корінь (прасл. korьnь, PIE: ker‑ «різати, вгризатися») — основа рослини
• корова (прасл. korva, PIE: gʷer‑ «тварина») — худоба
• корч (прасл. korčь, PIE: sker‑ «різати, викорчовувати») — викривлення
• коса (прасл. kosa, PIE: kes‑ «різати») — знаряддя або волосся
• костер (прасл. kostьrъ, PIE: kes‑ «різати, колоти») — вогнище
• костити (прасл. kostiti, PIE: kes‑) — сварити
• котити (прасл. kotiti, PIE: kʷel‑ «крутитися») — рухати кругом
• крик (прасл. krikъ, PIE: ger‑ «кричати») — голосний вигук
• кров (прасл. kruvь, PIE: kreu‑ «кров») — рідина життя
• круг (прасл. krugъ, PIE: kʷel‑ «крутитися») — коло
• крупа (прасл. krupa, PIE: kreu‑ «кришити») — зерно
• кувати (прасл. kuvati, PIE: gʰeu‑ «бити») — формувати метал
• кулак (прасл. kulakъ, PIE: gel‑ «стискати») — стиснена рука
• купа (прасл. kupa, PIE: keup‑ «купа, зібрання») — зібрання
• курити (прасл. kuriti, PIE: ker‑ «горіти») — диміти
• кусати (прасл. kusati, PIE: kes‑ «різати, кусати») — вгризатися

Семантична сила (semantic force) — архетип: твердий внутрішній удар, каркас, структура, межа, початок дії, глибинне окреслення

Можливе значення (semantic field): твердість і камінь, коло й обертання, різання й коління, кування й удари, каркас і клітка, корінь і основа, крик і звук, киснення й бродіння, зібрання й купа, кров і життєва рідина, початок руху й імпульс

 

Г

Г — один із найчистіших звуків у слов’янській: гортанний, видиховий, внутрішній прорив. Це звук дихання, голосу, глибинного руху, відкриття.

Жест (iconic gesture): утворюється зближенням задньої частини язика з м’яким піднебінням із утворенням вузької щілини, через яку проходить безперервний повітряний потік при одночасній вібрації голосових зв’язок. Дзвінкий задньоязиковий (велярний) фрикативний приголосний.

• гад (прасл. gadъ, PIE: gʰed‑ «кусати, жалити») — плазун, шкідлива істота
• гадати (прасл. gadati, PIE: gʰed‑ «говорити, висловлювати») — ворожити, думати
• гадина (прасл. gadina, PIE: gʰed‑) — змія, плазун
• гак (прасл. gakъ, PIE: gʰeg‑ «вигинати») — вигнутий металевий гачок
• галас (прасл. galasъ, PIE: gal‑ «кричати») — шум, крик
• галка (прасл. galka, PIE: gal‑ «кричати») — птах
• гальма (прасл. galьma, PIE: gʰel‑ «ковзати») — пристрій для зупинки
• гамір (прасл. gamyrъ, PIE: gʰem‑ «шуміти») — шум, метушня
• ганяти (прасл. ganjati, PIE: gʰen‑ «гнати») — переслідувати, рухати
• ганок (прасл. ganokъ, PIE: gʰen‑ «виступати») — виступ перед входом
• гарячий (прасл. garęčь, PIE: gʰer‑ «горіти») — теплий, палаючий
• гаряче (прасл. garęče, PIE: gʰer‑) — з жаром
• гарбуз (прасл. garbuzъ, PIE: gʰrebh‑ «гребти, збирати, накопичувати») — плід із твердою оболонкою, що накопичує всередині багато насіння
• гарт (прасл. gartъ, PIE: gʰer‑ «горіти») — зміцнення металу
• гасити (прасл. gasiti, PIE: gʰes‑ «гаснути») — припиняти горіння
• гасло (прасл. gaslo, PIE: gʰes‑) — заклик, слово, що “запалює”
• гатити (прасл. gatiti, PIE: gʰed‑ «бити, трамбувати») — укріплювати, бити
• гатка (прасл. gatka, PIE: gʰed‑) — насип, укріплення
• гвалт (прасл. gvaltъ, PIE: gʰel‑ «кричати») — крик, насильство
• гвинт (прасл. gvintъ, PIE: gʷhei‑ «крутити») — спіральний механізм
• гіркий (прасл. gorkъ, PIE: gʰer‑ «пекти») — неприємний на смак
• гіркота (прасл. gorkota, PIE: gʰer‑) — гіркий смак
• гірло (прасл. gyrlo, PIE: gʰer‑ «прориватися») — устя річки
• гладити (прасл. gladiti, PIE: gʰlad‑ «ковзати») — вирівнювати рукою
• глина (прасл. glina, PIE: gʰlei‑ «липнути») — м’яка земля
• глибокий (прасл. glubokъ, PIE: gʰleub‑ «глибина») — великий за глибиною
• глум (прасл. glumъ, PIE: gʰel‑ «сміятися») — насмішка
• глухий (прасл. gluxъ, PIE: gʰleu‑ «закритий») — беззвучний
• глузувати (прасл. gluzovati, PIE: gʰleu‑) — насміхатися
• гнати (прасл. gnati, PIE: gʰen‑ «рухати») — примушувати рухатися
• гнів (прасл. gněvъ, PIE: gʰen‑ «вибух енергії») — сильне обурення
• гніздо (прасл. gnězdo, PIE: gʰen‑ «народжувати») — місце для потомства
• гніт (прасл. gnitъ, PIE: gʰen‑ «тиснути») — тиск, утиск
• гнути (прасл. gnuti, PIE: gʰen‑ «згинати») — робити вигин
• говорити (прасл. govoriti, PIE: gʰabʰ‑ «говорити») — промовляти
• гоїло (прасл. gojilo, від gojiti «лікувати, заспокоювати», PIE: gʰei‑ «жити, рости, відновлюватися») — те, що лікує, заспокоює, відновлює силу. Загоїтись = повністю відновитися, завершити процес лікування. Первісно гоїло — це засіб, що повертає життя, “те, що гоїть”.
• гойдати (прасл. gojdati, від gojiti «заспокоювати, лагідно рухати», PIE: gʰei‑ / gʰeiə‑ «рухатися, хитатися») — плавно рухати з боку в бік, заспокоювати ритмічним коливанням
• голка (прасл. golka, PIE: gʰel‑ «гострий») — тонкий гострий предмет
• голос (прасл. golosъ, PIE: gʰel‑ «звучати») — звук людини
• голуб (прасл. golǫbь, PIE: gʰel‑ «шуміти крилами») — птах
• голод (прасл. golodъ, PIE: gʰel‑ «порожнеча») — нестача їжі
• голова (прасл. golva, PIE: gʰel‑ «круглий») — частина тіла
• горіти (прасл. gorěti, PIE: gʰer‑ «горіти») — палати
• гора (прасл. gora, PIE: gʰer‑ «високе») — підвищення землі
• горіх (прасл. goryxъ, PIE: gʰer‑ «твердий») — плід
• горло (прасл. gorlo, PIE: gʰer‑ «горіти, проходити») — частина тіла
• гострий (прасл. gostrъ, PIE: gʰos‑ «гострий») — з вістрям
• готувати (прасл. gotovati, PIE: gʰed‑ «робити») — готувати
• грати (прасл. grati, PIE: gʰer‑ «звучати») — виконувати музику
• грати (решітка) (прасл. grata, PIE: gʰer‑ «різати») — решітка
• гребти (прасл. grebti, PIE: ghrebh‑ «копати, гребти») — рухати водою
• гребінь (прасл. grebenь, PIE: ghrebh‑) — зубчастий предмет
• грім (прасл. grъmъ, PIE: gʰrem‑ «гриміти») — звук грози
• грубий (прасл. grubъ, PIE: gʰrebh‑ «грубий, шорсткий») — не гладкий
• грудка (прасл. grudka, PIE: gʰreu‑ «кришити») — шматок
• грудь (прасл. grudь, PIE: gʰreu‑) — частина тіла
• губа (прасл. guba, PIE: gʰebh‑ «виступ») — частина рота
• губити (прасл. gubiti, PIE: gʰebh‑ «знищувати») — втрачати
• гудок (прасл. gudъ, PIE: gʰeu‑ «гудіти») — звук
• гудіти (прасл. guděti, PIE: gʰeu‑) — видавати гул
• гурт (прасл. gurtъ, PIE: gʰer‑ «збирати») — група
• гуркотіти (прасл. gurkotěti, PIE: gʰer‑) — гучно звучати
• гусак (прасл. gǫsakъ, PIE: gʰans‑ «гусак») — птах
• гусінь (прасл. gǫsьnь, PIE: gʰans‑) — личинка

Семантична сила (semantic force) — архетип: глибинний видих, внутрішній прорив, голос, відкриття, рух енергії назовні й її зберігання в себе

Можливе значення (semantic field): голос і звук, горіння й жар, рух і гін, глибина й порожнеча, гул і шум, гострота й удар, гнучкість і вигин, гнів і вибух емоції, гніздо й народження, глина й липкість, гортань і дихання

 

Х

Жест (iconic gesture): утворюється зближенням задньої частини язика з м’яким піднебінням із формуванням вузької щілини, через яку проходить безперервний повітряний потік без участі голосових зв’язок. Глухий задньоязиковий (велярний) фрикативний приголосний.

• хата (прасл. chata, PIE: sked‑ «розділяти, відокремлювати») — житло, окрема будівля
• хвалити (прасл. chvaliti, PIE: kʷel‑ «кликати, голосно вигукувати») — прославляти
• хвиля (прасл. chvylja, PIE: wel‑ «крутитися, рухатися») — рух води
• хвіст (прасл. chvostъ, PIE: wes‑ «рухатися, махати») — задня частина тіла
• хвилястий (прасл. chvyljastъ, PIE: wel‑) — хвилеподібний
• хворий (прасл. chvorъ, PIE: gʰwer‑ «важкий, слабкий») — недужий
• хвороба (прасл. chvoroba, PIE: gʰwer‑) — недуга
• хвіртка (прасл. chvьrtka, PIE: wer‑ «обертати, відкривати») — маленькі двері
• хибний (прасл. chybъ, PIE: gʰeib‑ «ковзати, промахуватися») — неправильний
• хитати (прасл. chitati, PIE: kʷei‑ «рухатися туди‑сюди») — гойдати
• хитрий (прасл. chitrъ, PIE: kʷei‑ «згинатися, ухилятися») — спритний
• хліб (прасл. chlebъ, PIE: gʰleib‑ «липнути, замішувати») — випічка
• хлипати (прасл. chlipati, PIE: gʰleib‑) — схлипувати
• хлипкий (прасл. chlipkъ, PIE: gʰleib‑) — слабкий, крихкий
• хлоп (прасл. chlopъ, PIE: gʰleb‑ «ударяти») — юнак, чоловік
• хлопати (прасл. chlopati, PIE: gʰleb‑) — бити долонями
• хмара (прасл. chmara, PIE: kem‑ «темний, густий») — скупчення пари
• хміль (прасл. chmelь, PIE: kem‑ «витися») — рослина
• хмурий (прасл. chmurъ, PIE: kem‑ «темний») — похмурий
• ховати (прасл. chovati, PIE: keu‑ «ховати, берегти») — приховувати
• холод (прасл. cholodъ, PIE: gel‑ «холодний») — низька температура
• холостий (прасл. cholstъ, PIE: kel‑ «порожній») — без сім’ї
• хор (прасл. chorъ, PIE: gʰer‑ «звучати») — спів
• хоробрий (прасл. chorobrъ, PIE: gʰer‑ «сильний») — сміливий
• хотіти (прасл. chotěti, PIE: kʷet‑ «бажати») — прагнути
• хрест (прасл. chrestъ, PIE: sker‑ «різати, перехрещувати») — символ
• хрипіти (прасл. chripěti, PIE: gʰrebh‑ «шкребти, терти») — видавати хрип
• хробак (прасл. chrobakъ, PIE: gʰrebh‑) — черв’як
• хрумтіти (прасл. chrumtěti, PIE: gʰrem‑ «гриміти») — видавати хрускіт
• хруснути (прасл. chrusnǫti, PIE: gʰrem‑) — тріснути
• худий (прасл. chudъ, PIE: gʰeu‑ «зменшуватися») — тонкий, слабкий
• хутір (прасл. chutyrъ, PIE: kʷet‑ «окрема частина») — маленьке поселення
• хутко (прасл. chutko, PIE: kʷet‑ «швидко») — швидко
• хутірський (прасл. chutyrьskъ, PIE: kʷet‑) — сільський

Семантична сила (semantic force) — архетип: розсіяний глибинний потік, холодний видих, простір, розширення, розвіювання, очищення

Можливе значення (semantic field): холод і порожнеча, хмари й темрява, хвилі й рух, хитання й нестійкість, хвороба й слабкість, хлипання й хрип, ховання й приховування, хрест і перехрестя, хрускіт і тертя, хутір і відокремленість, швидкість і легкість руху

Якщо порівнювати то: 

• Г — глибинний видих, прорив
• Х — розсіяний видих, простір
• К — глибинний удар, каркас

Х — це потік, що розширює межу, “дихання простору”.

 

Йотовані

Й

Жест (iconic gesture): утворюється підняттям середньої частини язика до твердого піднебіння з мінімальним зближенням без повного змикання, при вільному проходженні повітря та вібрації голосових зв’язок. Дзвінкий палатальний апроксимант.

Й як початковий звук у слов’янських мовах — пізній, бо праслов’янське j (йот) зазвичай стояло між голосними або перед голосним, але не завжди збереглося в українській.

• йти (прасл. jьti, PIE: ei‑ «рухатися, йти») — рухатися вперед
• його (прасл. jego, PIE: egho‑ «його») — належність чоловічому родові
• йому (прасл. jemu, PIE: egho‑) — давальний відмінок
• його́рити / йоржитися (прасл. joržiti, PIE: gʰer‑ «колоти, настовбурчувати») — настовбурчуватися
• йорж (прасл. joržь, PIE: gʰer‑ «гострий») — риба з колючками
• йолоп (прасл. jolopъ, PIE: gʰel‑ «порожній, дурний») — недотепа
• йоржик (похідне від joržь) — маленький йорж
• йняти (прасл. jęti, PIE: em‑ «брати») — брати, приймати
• українське “йняти віру” = “вірити”, архаїзм

Семантична сила (semantic force) — архетип: ковзання, перехід, з’єднання, м’який імпульс, рух між станами

Можливе значення (semantic field): рух (йти), належність (його, йому), гострота й настовбурчення (йорж), прийняття (йняти), легкість і ковзання, м’який перехід між формами

 

Гортанні ʼ, Ґ

 

ʼ (глотальний змик)

У слов’янських мовах ʼ не був окремою фонемою, але з’являється в сучасній українській як розділовий знак, відтворює первісний гортанний поріг між голосними, у давніх формах відповідає j, ъ, ь або зниклому гортанному змику

Семантична сила (semantic force) — архетип:  миттєва межа, обрив, внутрішній поріг, імпульс переходу, нуль‑простір

Можливе значення (semantic field): обрив руху, пауза, внутрішній поріг, різка зміна, імпульс перед початком, мікро‑межа між двома станами

 

Ґ, ґ («ґе») 

Український гортанно‑велярний фрикатив. Глухий задньоязиковий проривний (велярний) приголосний. Фонетично: [g] (українська літера Ґ передає саме цей звук, на відміну від Г [ɦ])

Українська Ґ відновлена у XX ст., але звук [g] був у праслов’янській. Крім того, цей звук демонструє лінгвогеографічну кореляцію з ареалами давнього скіфо-сарматського розселення, де іраномовні племена стабільно зберігали проривний велярний [g], що робить можливим припущення про субстратне або контактне вплив на ранні слов’янські говори Північного Причорномор’я.

Жест (iconic gesture): утворюється повним змиканням задньої частини язика з м’яким піднебінням із подальшим різким вибуховим розмиканням повітряного потоку без участі голосових зв’язок. Глухий задньоязиковий (велярний) проривний приголосний.

• ґазда (прасл. gazda, PIE: gʰed‑ «володіти, керувати») — господар, власник
• ґанок (прасл. ganokъ, PIE: gʰen‑ «виступати») — виступ перед входом
• ґатунок (прасл. gatъ, PIE: gʰed‑ «робити, формувати») — сорт, вид
• ґвалт (прасл. gvaltъ, PIE: gʰel‑ «кричати») — крик, насильство
• ґедзь (прасл. gedzъ, PIE: gʰed‑ «жалити») — кусюча комаха
• ґелґотати (прасл. gelgati, PIE: gal‑ «кричати») — видавати гелґіт
• ґерґотіти (прасл. gergati, PIE: gʰer‑ «гриміти») — бурчати, гуркотіти
• ґирлиґа (прасл. girlyga, PIE: gʰer‑ «крутити») — палиця, кий
• ґлей (прасл. glei, PIE: gʰlei‑ «липнути») — глейка маса
• ґніт (прасл. gnitъ, PIE: gʰen‑ «тиснути») — тиск, утиск
• ґоґель‑моґель (прасл. gogel, PIE: gʰeu‑ «змішувати») — солодка суміш
• ґрати (решітка) (прасл. grata, PIE: gʰer‑ «різати») — решітка
• ґрунт (прасл. gruntъ, PIE: gʰreu‑ «кришити, земля») — основа, земля
• ґудзик (прасл. gudъ, PIE: gʰeu‑ «гудіти, видавати звук») — застібка
• ґуля (прасл. gula, PIE: gʰel‑ «круглий») — опуклість, шишка

Семантична сила (semantic force) — архетип: глибинний прорив, удар сили, твердий імпульс, початок дії, пробивання перешкоди. 

Можливе значення (semantic field):сила, удар, пробивання, твердість, гірська маса, гострота, гакоподібність, глибина, рух уперед, різкий початок. Ґ — це каркасна сила, “удар, що відкриває шлях”, запускає рух.

 

“Прояви звукового варіювання є ефективним засобом впливу на психіку реципієнта, на що свого часу звернули увагу психотерапевти-практики. Крім психотерапевтичної функції порядок розташування голосних і їхня частотність відтворює первинну, правильну макрокосмічну картину світу, яка структурує зруйнований недугою мікрокосмос хворого. У цьому контексті стають зрозумілими не лише численні дублювання мотиву творення, але форма слів, за допомогою яких цей мотив озвучується. Імітація голосового відтворення насичує обрядову мову сильними голосними [а, о, у] і проявляється у вигляді камлання і співу. Сильні і слабкі артикуляції складають опозиційні протиставлення, де голос символізує життя, мовчання є ознакою смерті. Певним правилам підпорядковане також вживання приголосних звуків, що допомагає дослідити приховані смисли архаїчних 500 текстів, віднайти ключі для розшифрування «шепотінь» зі значенням завмирання, як магічного засобу заспокоєння болю, припинення кровотечі, заспокоєння різного виду психозів і неврозів.” А.І. Темченко. 

Голосні фонеми української мови

В українській мові є 6 голосних фонем: /а/, /е/, /и/, /і/, /о/, /у/

У традиційній фонологічній нотації:

1. А — /a/
2. Е — /e/
3. И — /ɪ/
4. І — /i/
5. О — /ɔ/ або /o/ (залежно від школи)
6. У — /u/

Я, ю, є, ї — не окремі голосні, а йотовані варіанти /ja/, /ju/, /je/, /ji/. Вони не утворюють окремих фонем, бо їхня функція — позначати м’якість попереднього приголосного або йот. У позиції після голосного вони розпадаються на два звуки:

• моя → /moja/
• даю → /daju/

Тому фонемний склад — шість голосних.

Структурна класифікація (для подальшої роботи з архетипами)

1. Ряд (горизонталь):

• передній: і, и, е
• середній: —
• задній: а, о, у

2. Підняття (вертикаль):

• високе: і, у
• середнє: и, е, о
• низьке: а

3. Лабіалізація:

• округлені: о, у
• неокруглені: а, е, и, і

Це нам знадобиться для жестів, архетипів і семантичних полів.

 

Голосна А 

Фонема /a/ — низький, неогублений, задньо‑середній голосний.

• найвідкритіший голосний української мови
• не має редукції (на відміну від російської)
• зберігає чіткість у всіх позиціях

 А завжди звучить повно, тілесно, “присутньо”.

• найнижча частота серед голосних
• максимальна амплітуда
• найменша кількість перешкод
• чистий, відкритий резонанс

Це звук тілесності, ґрунту, основи, початку. А стабільно з’являється в українській:

• у відкритому складі
• у наголошеній позиції
• у словах про матерію, тіло, землю, простір
• у дієсловах фізичної дії
• у словах про початок і основу

Архетип А: земля, телесність, основа, початок.

Саме А з’являється в телесно-орієнтованій терапії, коли потрібно вивести з тіла біль. Але тут також  і сміх. 

 

Голосна Е 

Фонема /e/ — середній, передній, неогублений голосний.

• передній голосний середнього підняття
• не редукується (на відміну від російської)
• зберігає чіткість у всіх позиціях
• має стабільну артикуляцію незалежно від наголосу

Е — звук горизонталі, напрямку, інтелектуального руху, зв’язку між точками.

Акустичні властивості

• частота вища, ніж у А
• амплітуда менша, але чіткіша
• спектр світліший, “плоскіший”
• резонанс передній, “розумовий”

Це звук мислення, орієнтації, напрямку, структури та жест орієнтації, спрямування, визначення меж.

• рух вперед і вбік
• формування лінії, вектора, напрямку
• енергія “переходу” між точками

Е це лінія, напрямок, зв’язок, інтелект, орієнтація. Межа. Е — це не про матерію (як А), а про структурування простору.

• визначає напрямок
• формує межі
• створює горизонталь
• дає інтелектуальне “бачення”
• з’єднує точки

Архетип Е: це звук мислення, розуміння, визначення, горизонталі. 

 

Голосна И 

Фонема /ɪ/ — передній, середній‑високий, неогублений голосний.

• передній голосний високого підняття
• не редукується
• має найвужчу артикуляцію серед українських голосних
• звучить стисло, зібрано, внутрішньо

Це важливо для семантики: И — звук внутрішнього стану, стискання, концентрації, напруження, внутрішньої дії.

• частота вища, ніж у Е
• амплітуда менша, ніж у А та Е
• спектр вузький, стислий
• резонанс внутрішній, гортанно‑передній

Це звук стискання, внутрішнього збирання, напруги, концентрації  й жест внутрішньої дії, напруження, концентрації, збирання енергії.

Архетип И: Внутрішній стан. Напруга. Збирання. Стиснення. Імпульс.

Якщо А — це матерія, Е — напрямок, то И — внутрішня енергія, внутрішній стан, внутрішній імпульс.

Це звук: внутрішньої сили, внутрішнього руху, внутрішнього конфлікту, внутрішньої концентрації, внутрішнього переживання. Саме И з’являється в телесно-орієнтованій терапії, коли потрібно скинути агресію та гнів через звук.  

Архетип: И стабільно з’являється в українській мові у словах, що позначають внутрішній стан, відчуття, емоцію. Я можу позначити И як внутрішню якість, емоційну напругу, внутрішній імпульс, вибух, тиск,зменшення, дрібність, стискання. І можна віднести до внутрішньої характеристики предмета, внутрішньої дії, внутрішніх процесів. 

Важливо, що И часто чергується з Е та О

Це може показувати схему де: И = внутрішній стан, Е = напрямок, О = об’єм.

 

Голосна І 

Фонема /i/ — передній, високий, неогублений голосний. Це найвищий голосний української мови, найсвітліший за акустикою, не редукується, має найвужчу артикуляцію, звучить легко, тонко, спрямовано вгору. Це важливо для семантики: І — звук висоти, тонкості, спрямованості, ясності, точності, духовності.

Акустичні властивості

• найвища частота серед голосних
• найменша амплітуда
• найчистіший спектр
• резонанс передній, високий, “головний”

Це звук висхідного руху, підйому, ясності, тонкості, духовного спрямування, спрямованості вгору,ідеї як “вершини”. Тіло тіло ніби “підтягується”, спрмуюється вгору, концентрується на макушці. Жест можна описати як висоту, тонкість, ясність, спрямованість вгору. 

Архетип: Висота. Ясність. Тонкість. Дух. Світло. Ідея.

Якщо:

А = матерія

Е = напрямок

И = внутрішній стан

то І = висхідний рух, ідея, світло, ясність, чистота, духовність.

І стабільно з’являється в українській мові у словах, що позначають висоту, верх, підйом, висхідний рух. 

• вітер
• підняти
• підліт
• літати
• підвищити
• пір’я

У словах, що позначають світло, ясність, чистоту: білий, світ, світло,світити. Та у словах, що позначають інтелект, ідею, знання: істина, ідея, інтелект, історія, ім’я, інший, інтуїція. Тому можна визначити архетип І як: ідея, знання, вишина, ясність.

 

Голосна О 

 Фонема /o/ або /ɔ/ — середній, задній, огублений голосний.

• задній голосний середнього підняття
• єдиний повноцінно огублений голосний української мови
• не редукується, але змінює якість під наголосом (найбільше серед голосних)
• має об’ємний, округлий резонанс

Це важливо для семантики: О — звук об’єму, кола, цілісності, охоплення, контейнера.

Акустичні властивості

• середня частота
• велика амплітуда
• спектр “округлий”, об’ємний
• резонанс грудний, задній

Це звук об’єму, простору, охоплення, цілісності. О стабільне у словах про об’єм, форму, простір: коло ← прасл. kolo, гора ← прасл. gora, дол ← прасл. dolъ, сон ← прасл. sonъ

Архетип О це об’єм, коло, цілісність, охоплення, контейнер, простір усередині.

Якщо: А = матерія, Е = напрямок, И = внутрішній стан, І = висота, то О = об’єм, форма, контейнер, цілісність, завершеність.

 

Голосна У 

Фонема /u/ — високий, задній, огублений голосний. Це: найвищий задній голосний, огублений, має найглибший резонанс,не редукується. Це важливо для семантики: У — звук глибини, занурення, внутрішнього простору, темряви, кореня, інстинкту.

Акустичні властивості: низька частота, вузький спектр, глибокий резонанс, “темний”, “грудний” звук. Це звук глибини, занурення, інстинкту, кореня. У стабільно з’являється словах, що позначають глибину, низ, занурення.

Архетип У: глибина, корінь, інстинкт, темрява, підсвідомість, занурення, інстинкт, сила, тваринність, внутрішній простір, порожнина, жест занурення. Це виття вітру, хижаків та відчаю.  

Підсумок: 

• І = висота
• А = матерія
• Е = напрямок
• И = внутрішній стан
• О = об’єм
• У = глибина, корінь, інстинкт, підсвідомість, темний простір.

 

Голосни  Я, Є, Ю, Ї

Йотовані голосні не є окремими фонемами — це йот + голосний або пом’якшення попереднього приголосного + голосний. Тому їхня семантика = семантика базового голосного + імпульс Й (перехід, ковзання, з’єднання)

• Я = А + Й → імпульс у матерію
• Є = Е + Й → імпульс у напрямок
• Ю = У + Й → імпульс у глибину
• Ї = І + Й → імпульс у висоту

Йотовані = динамічні версії базових голосних, де Й додає перехід, ковзання, імпульс, стрибок.

Таким чином:

• А — матерія
• Е — напрямок
• И — внутрішній стан
• І — висота
• О — об’єм
• У — глибина
• Я — імпульс у матерію
• Є — імпульс у напрямок
• Ю — імпульс у глибину
• Ї — імпульс у висоту

Згідно аналізу за допомогою ШІ :

• У колядках більше присутніх О та У, як ритальна повнота, занурення в глибину, ритуальне, космічне звучання
• В голосіннях переважають А та І. А як крик, розрив, а И як стиснутий внутрішній біль. 
• У веснянках І та Е, як відображення світла, оновлення. 

Чи можемо ми тепер  на базі такого розподілення, визначити типологію для етнографічних записів? На мою думку, так.  

• О, У — ритуальні, космічні, об’ємні
• А, И — тілесні, емоційні, можуть бути інструментом для звільнення від внутрішній напруги 
• І, Е — світлі, рухові, повітряні

Але це вже сфера роботи для фахівців. Я не ставлю собі за мету занурюватися в цю тему настільки глибоко, ніби готую дисертацію. Моє завдання — лише ознайомити вас із напрямком та дати інструмент. Далі ви можете досліджувати звуки самостійно — наприклад, подивитися, які смисли та вібрації закладені у ваше ім’я на звуковому рівні. Або досліджувати тему в телесно-орієнтованій терапії — на базі якої я, до речі, роблю свої висновки щодо впливу звуків. Саме звідти, наприклад, йде вправа із «и», коли для вивільнення від гніву треба нижню щелепу вивести вперед та «и»-кати довгими звуками. 

 

Як ваше ім’я впливає на долю, вібрації та спосіб прояву в світі

У феншуй, кабалі та традиційних слов’янських практиках існує прямий зв’язок між іменем, долею та внутрішніми вібраціями людини. Ім’я — це звукова формула, яка визначає:

• як ви входите у світ
• як рухаєтесь життям
• як завершуєте справи
• як вас сприймають інші

На основі української фонетики, фольклору та звук‑архетипів ми можемо читати ім’я як своєрідний енергетичний код. І це не про езотерику — це про лінгвістику, семантику та закономірності звучання, які впливають на сприйняття людини.

А тепер переходимо до того, як читати ім’я як звуковий код на основі української фонетики, фольклору та звук‑архетипів. 

1. Визначите наголошений склад

Наголошений склад = ядро імені, його “душа”. Саме він визначає:

• внутрішній архетип
• спосіб життя
• головний вектор долі

Наприклад: МарИна, ОлЕна, АндрІй, СофІя.

2. Приголосні перед голосною

Це — сцена, фон, спосіб входу в світ . Вони показують:

• характер
• стиль дії
• спосіб прояву
• як ви починаєте справи
• як вас бачать при першому контакті

Приклади: М‑А (творення + дія), Л‑Е (м’якість + напрямок), Д‑А (рішення + дія).

3. Голосна під наголосом

Голосна = спосіб життя, рух, архетип. Це — ваш життєвий вектор.

• А — дія, сила, матерія
• Е — логіка, структура, зв’язки
• И — внутрішній стан, напруга, імпульс
• І — висота, світло, ідея
• О — об’єм, цілісність, стабільність
• У — глибина, інстинкт, корінь
• Я, Є, Ю, Ї — імпульс, стрибок, перехід

Голосна під наголосом = як ви рухаєтесь життям.

4. Приголосні після голосної

Це — результат, підсумок, доля. Вони показують:

• як ви завершуєте справи
• як проявляєтесь у світі
• що залишається після вас
• ваш “фінальний акорд”

Приклади: Н‑А (шлях → дія), Р (прорив), Л (м’якість, інтуїція), Т (ідея, напрямок).

5. М’які та тверді звуки

• М’які = інтуїція, тонкість, гнучкість
• Тверді = дія, сила, прямота

М’які приголосні додають:

• інтуїцію
• чутливість
• гнучкість

Тверді приголосні додають:

• силу
• рішучість
• прямолінійність

6. Йотовані голосні (Я, Є, Ю, Ї)

Йотовані = імпульс, стрибок, перехід, різка зміна

Вони означають:

• швидкі рішення
• імпульсивність
• здатність до трансформації
• різкі переходи між станами

7. Як користуватися схемою

Ви можете:

• самостійно аналізувати своє ім’я за повними або скороченими таблицями 
• або дати вашому ШІ посилання на цю сторінку і він зробить повну інтерпретацію імені на основі моєї системи

Це працює для будь‑якого імені: Олена, Марія, Андрій, Софія, Назар, Катерина, Мирослава, Артем, Лада — будь‑якого.

 

 

ГОЛОСНІ (українські архетипи)  (аналог таблиці Trismegistos, але українська фонетика)

Голосна	Архетип	Життєвий рух
А	матерія, тіло	дія, прояв, сила, початок
Е	напрямок, структура	логіка, зв’язки, орієнтація
И	внутрішній стан	напруга, імпульс, внутрішня сила
І	висота, світло	ідея, ясність, духовність
О	об’єм, коло	цілісність, стабільність, завершення
У	глибина, інстинкт	корінь, сила, підсвідомість
Я	імпульс у матерію	різкий прояв, народження
Є	імпульс у напрямок	швидке рішення, рух
Ю	імпульс у глибину	прорив, інстинкт
Ї	імпульс у висоту	осяяння, стрибок

 

 

ПРИГОЛОСНІ (українські архетипи) (аналог Trismegistos, але адаптовано до української фонетики)

Приголосна	Архетип	Сенс
Б	удар, імпульс	сила, початок, енергія
В	рух вперед	вектор, спрямування
Г / Ґ	глибинна сила	внутрішній ресурс, тиск
Д	межа, рішення	вибір, напрямок
Ж	енергія життя	тепло, рух, трансформація
З	лінія, швидкість	динаміка, зміни
К	форма, структура	межі, контроль
Л	вода, м’якість	гнучкість, інтуїція
М	материнство	творення, захист
Н	шлях, наближення	мудрість, процес
П	точка, фокус	точність, дія
Р	вибух енергії	сила, хаос, прорив
С	стабільність	опора, витривалість
Т	шлях, ідея	мрія, напрямок
Ф	повітря	легкість, творчість
Х	дихання	очищення, простір
Ц	різкість	відсікання, чіткість
Ч	перехід	трансформація
Ш	захист	бар’єр, межа
Щ	глибинний рух	складна трансформація
Рь, Ль, Нь	м’якість	інтуїція, тонкість

 

Copyright©Ежені МакКвін-2026 Під час написання статті я використовувала штучний інтелект Copilot як інструмент аналітики та структуризації матеріалу.

 

Література:

• Сайт Марго Магнус
• Margaret Magnus. A History of Sound Symbolism March 2013 DOI:10.1093/oxfordhb/9780199585847.013.0010
• Margaret Magnus. Gods of the Word: Archetypes in the Consonants (1999 / 2010)
• Власне українська лексика
• Vṛtti‑samuddeśa. Видання Subramania Iyer (1963–1968)
• Gods of the Word: Archetypes in the Consonants” (1999 / 2010)
• Етимологічний словник української мови (т. 1–7). — К.: Наукова думка.
• Академік Олександр Савич Мельничук і сучасне мовознавство. II збірник наукових праць до 100-річчя від дня народження.
• Жайворонок В. Знаки української етнокультури.
• Німчук В. Історія української мови.
• Пономарів О. Культура слова.
• Кочерган М. Вступ до мовознавства.
• Жлуктенко Ю. О. Порівняльна граматика української та англійської мов. Київ : Радянська школа, 1960.
• Порівняльні дослідження з граматики англійської, української, російської мов / [відп. ред. Ю. О. Жлуктенко]. Київ : Наукова думка, 1981.
• Скуратівський В.Т. Місяцелік.
• Гнатюк В. М. Колядки і щедрівки: етнографічний збірник: [т. 1]
• В.А. Бушаков. Беззмістовні повтори у фолькльорних піснях.
• А. Тімченко. Наукові праці. 

 

 

 

Мовна оптика. Опис та приклади

Порівняння мовних моделей українськой, англійськой та російськой мов

Як мова відображає культуру

Відмінності українськой магії.

Как язык формирует власть и элиты: слепые зоны, модели власти и анализ пяти языков

Дурість як соціальний феномен та структурна частина суспільства

ТЕТРАФОРМЫ. Четверичная сценарно-эмоциональная структура переходов. 

Инструменты кинезиологии «Единый мозг; Три в одном». Барометр поведения. Бинарные пары

Куди відправляють хвороби, лихо та криклівци в українських замовляннях.

Око Бога: магія погляду від Месопотамії до Єгипту та походження Eye Idols

9 ролей, які створюють залежність: як Гуру та Штучний Інтелект використовують психологічні патерни

Основні теорії магії. Наукова версія

Магія Хаосу що це таке і звідки взялося

Класифікація типів магії. Шість типів архаїчних магічних практик

Типология когнитивных структур людей. Система и аналитика ИИ