Білий чай та його історія, міфи, сорти, технологія.

 

Сортування чаю. The Givenchy Chinese Export Tea Production Paintings.

 

“Білий чай — це власний чай, який відрізняється від нього, від звичайного чаю. Його смужки товсті й тонкі, а його листочки схожі на нефрит у необробленому камені , це незрівнянно”.  Імператор Хуйцзун Сун “Теорія чаю Дагуань” (大观茶论)

“Я ходив по мостах у багатьох місцях, багато разів бачив хмари і пив багато видів вина, але я кохав лише одну людину в своєму найкращому віці — її, дівчину, яка знається на чаї.” Шень Конгвен.

 

Кожного разу купючи гарний чай, я починаю «копати» про нього щось цікаве. Цього разу до моїх рученяток дістався 8-річний білий фудинівський ласунчик. Тому зараз ми поговоримо саме про цей регіон та справжний білий чай. 

 

ПЕРША ЗГАДКА ПРО ЧАЙ З ФУДІНА.

Вирощування чаю в місті Фудін вперше було описано визнаним чайним авторітетом Лу Юйєм (733-804 рр. н. е.) у його монументальній книзі “Чайний канон 茶经” під час династії Тан (618-907 рр. н. е.). 

Й досі ніхто не перевершив цей трактат де цей неймовірний чаємен описав засоби приготувати чай, інструментарій, а також воду з джерел, з якою чай найсмачніший. Він «стовп» для усіх чайних майстрів у світі. Й багато хто має його статуетку на чайному столі під час чаювання. Лу Юй написав, що “є гори білого чаю за триста миль на схід від округу Юнцзя”. Професор Чень Жун у “Загальній історії чаю” визначив, що це має бути Фуцзянь, яка була під юрисдикцією округу Чансі в часи династії Тан. 

 

 

ЧАЙ В ІСТОРИЧНИХ ХРОНІКАХ. 

“Історія виробництва білого чаю почалася в Фудіні, а потім поширилась  у Shuiji水吉в Jianyang建阳, а потім у Zhenghe, спочатку були срібні голки银针, потім Баймудань 白牡丹, Gongmei贡眉та Shoumei寿眉白, потім Dabai大白, а потім Шуйсянь 水仙白.» Лідер чайної індустрії пан Чжан Тяньфу 张天福 “Дослідження історії чаю Фуцзянь”福建茶史考

 

Ну щож,  як ви вже знаєте, про білий чай в нас є посилання від Лу Юйя. Наступну згадку ми знайдемо у Сун Хуйцзуна (Чжао Цзі, 1082-1135) — восьмого імператора династії Сун. Хуйдзун більше захоплювався мистецтвом та чаєм ніж політикою та державними справами. Це привело його до сумного фіналу кар’єри правителя. Але завдяки саме йому ми маємо трактат “Теорія чаю” (Дагуань 大观茶论” 1107-1110) де є розділ присвячений білому чаю. Він описує цей чай, як зібраний з  дуже рідкісних диких дерев у яких небагато бутонів. Правильно оброблений чай мав поверхню й внутрішню сторону прозору, як нефрит. Регіон цього чаю гора Бейюань Гоходзіча. 

 Також у Бейюань повіту Цзяньань провінції Фуцзянь (нині повіт Цзяноу) за часи Сун знаходився королевский чайний сад. 

У 1115 році  округ Гуанді віддав данину імператору Хуейцзуну з династії Сун чайними “срібними голками”. “Це настільки зворушило Лун Яня, що отримавши титул правителя, він змінив назву округу Гуанді/Guandi на Чженхе/Zhenghe.” 

Чай під назвою “Зелені снігови бруньки\Green Snow Bud” згадується в хроніках гори Тайму. 

Також є звіти, що білий чай виробляли в перші роки Цзяцін династії Цин (1796) з використованням листя чаю з Північної Фуцзянь. 

У роки правління династії Цин (Xianfeng) і Тунчжі (1851-1874) жителі містечка Чженхе Тешань перейшли на чай Дабай. 

У 15 році Гуансю (1889) срібні голки, виготовлені з чаю Дабай, були успішно випробувані та продані за кордон. 

У 1922 році округ Чженхе також почав виробляти Бай Му Дань (Білу півонію) і відправляти її в Гонконг. Ціна була більш ніж вдвічі вищою за звичайний чорний і зелений чай. 

До Європи білий чай потрапляє доси пізно, бо срок його “життя” дуже короткий, навідміну від зеленого та красного. Майстра у яких я навчалась чайной церемоній розповідали, що перші 3 місяця — кращий час для білого чаю. Максимум пів року. Через рік білий чай стає “сміттям”. Й волога для нього це смерть. Тому морський шлях не для нього. До того ж його тендітний та тонкий аромат та смак для європейцев був зовсім дивним та несмачним. А ось червоний чай із його насиченим смаком став дивиной. Особливо коли його купажували яскравими квітковими додатками.  

 

Смаження чаю. The Givenchy Chinese Export Tea Production Paintings.

 

АРХЕОЛОГІЧНИ ЗНАХІДКИ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЮТЬ ПРАДАВНІСТЬ ТРАДИЦІЇ.

У 2009 році під час розкопок великої стародавньої гробниці в Сіані було виявлено листя білого чаю. А наступне дослідження виявило докази того, що листя, які зберігалися в контейнері понад 1000 років, є стародавнім білим чаєм “срібні голки” Бай Хао Інь Чжень 白毫银针.

Чай Bai Hao Yin Zhen був одним із 10 найвідоміших сортів чаю в стародавні часи, і ці дослідження не тільки показали той факт, що історія виробництва білого чаю в Китаї дуже довга, але й виправдали вислів «Китай є центром світового виробництва білого чаю, тоді як Фудін є центром виробництва білого чаю в Китаї».

 

The Givenchy Chinese Export Tea Production Paintings

 

ГЕОМАГІЯ РЕГІОНУ ФУДІН. 

Фудін розташован на північному сході прибережної території Фуцзянь й оточен високогір’ям з трьох сторін. Місцевість висока на сході, але низька на заході з великою територією пагорбів (500–800 м над рівнем моря) і багатьма струмками. Сонячного світла тут достатньо, а лісистість досягає 69,3%. 

Найбільш славетне сакральное місце сіли регіону це гора Тайму або Морський рай(Taimu海上仙都).

 

The Givenchy Chinese Export Tea Production Paintings

 

СВЯЩЕНА ГОРА ТАЙМУ.

Гора Тайму священна для даосів, бо являється  «безсмертной горою на морі» де збираються на свої зустрічі боги зі Східно-Китайського моря.  Тобто такий Олімп для окремої міфологічної парадігми.

Й таке відношення має під собою. грунт, бо в районі гори Тайму  не просто 54 вершини, а 45 “дивних” скель, понад 100 печер й загалом понад 360 чарівних пейзажів.

Скелі мають свої назви, що пов’язані із їхнею формою. Наприклад тут є Два Будди, що розмовляють про сутри. Є два Безсмертних, що грають у шахи. Можно поторкнутися живота Буди майбутнього Майтрейї чи приєднатися до початковцев, що вклоняються Будді. А кто хоче може отримати підказку від скелі Архата. 

Скелі гір УІ з плантаціями чаю. Фудзянь. The Givenchy Chinese Export Tea Production Paintings.

Є тут також скелі Дев’ять коропів, що дивляться в небо, Дошка Безсмертних, Золота Черепаха, Нефритова Мавпа, Золотий Кіт що женеться за мишею, Нефритовый Кроль який слухає приплив, Жаба з перекривленим ротом, золотий Півень що сповіщає світанок, шматок черепиці, камінь із спини бика, міфічний камінь Вознесіння Тайму, камінь Юньбяо, камінь ФейЛай, міст Вансянь та багато інших “святих” скель. 

Печери тут є від маленьких, що можуть вмістити лише одну або декілька людей. До великих, що можуть вмістити більше тисячі людей. 

Завдяки особливій геологічній будові місцевості вода не накопичується на поверхні, а просочується в печери, утворюючи джерела та водоспади. 

Тому на дні деяких печер є “алхімічні” колодязі або як їх ще звуть — “басейни драконів”. 

Що ще дивовижніше — це клімат у печераї. Іноді в деяких місцях можно стоячи на одному місці вытянуть руки й температура для тіла та рук буде відчуватися по різному.  

Як ви розумієте, все це й створило атмосферу магії та чаклунства даосів для легенд.

Як пишуть зараз у туристичної рекламі : тут є чотири унікальних особливості: 

  • небезпечни вершини, 
  • дивни скелі, 
  • печери 
  • чарівний туман. 

Чарівний туман, ну да куда  ж ми без цього. Саме туман робить чайне листя насиченим ароматом та смаком. Й найкращі чайни гори завжди оповити цим чаклунством природи. 

Не можу тут не згадати сестер Морген з Авалону. яки теж повязани із туманом. Та чарівних маленькиї жінок “фей” з німецьких казок,що  іноді з’являються з туману. Правда у німецькой традиціх це туман над могилами. Але не можна заперечувати, що туман завжди сприймався людством, як частина загадкової магії пов’язаної із надприродними істотами. 

 

ГОРА ТАЙМУ У ХРОНІКАХ.

В давні часи Тайму була відома як Кайшань. Та як вказують “Три гірські хроніки”:  

“Спочатку не було храму. Серед сприятливих символів, ченці та майстри будували та жили тут. А потім вони назвали місцеви піки дуже красивими метафорами. Серед цих назв є Півмісяць, Небесна корона, божественна вівця, Баоцян, Фея, Казковий хлопчик, Казкова паличка, Дивний камінь, Тримаючи Джейд (магичний жезл), Збір зірок, Літаючий Гай, Дух, Черепаха й даже Дракон.” 

Се Чжаочже з династії Мін,  у “Записах гори Сю Тайму”, казав що “Тайму Паньчжі знаходиться на морі, а скелі та ущелини найкращі в світі”

Згідно з «Загальними хроніками Фуцзянь», імператор Ву з династії Хань наказав присвоїти назву Тайму як першой з тридцяти шести відомих гір. Тайму тут означає Бабуся Гори Тай — божество гор Хуашань.

Також у часи династії Хань згадують про те, що в період Яо стара мати посадила тут сині квіти, але пізніше вона померла, тому це місце було названо горою Тайму. 

Під час династій Мін і Цін, у двадцять восьмому році Ваньлі (1600), у 陆应阳 «Guangyu Ji»《广舆记》 Лу Іньяна було записано: “Гора Тайму, префектура Фунін, відома своїм чаєм під назвою Зелені снігови бруньки\Green Snow Bud.” 

 Чжоу Лянгун (1612-1672) у часи династії Цін у “Мінь Сяодзі” згадує про Тайму:

“У давнину на горі Тайму були зелені снігові бруньки, але тепер їх називають білими бруньками …”.  

 

Чернець у блакитному одязі показує чиновникам-мандаримам чайний сад. The Givenchy Chinese Export Tea Production Paintings.

 

ЛЕГЕНДИ ПРО БІЛИЙ ЧАЙ ФУЦЗЯНЬ ТА СТАРЕ ЧАЙНЕ ДЕРЕВО.

Хроніки хроніками, але є ще великий пласт оповідань та легенд. Нагадаю, що збирати листя з чайних дерев та заварювати ароматний напій для лікування тіла та втіхи Души, людей навчив великий ШеньНун. Почалась ця історія з того, що цей рогатий бог с прозорим нефритовим пузом, отруївся 72 травами та зомлів під чайним деревом. Вже думав, що помре, але зелене листячко впало йому до рота. Тут він зцілився та, в додаток до сільськогосподарьского мистецтва, навчив людей ще й чаюванню. 

Це така загальна легенда про винахід чайного арту. Але кожний сорт чаю з різних місцевостей має ще свою легенду про походження. Й білий чай Фуцзяня не осторонь. Ось його легенда. 

Сталося це у часи легендарного правителя стародавнього Китаю Яо 尧  (2356—2255 р.до н. е). Того самого що винайшов календар та вирахував час сонцестоянь та рівнодення. Саме тоді жила у підніжжя гори Тайму проста селянська дівчинка на ім’я Лангу (蓝姑). 

Та сама славетна скала.

Дічина була мудрогельна та жила за рахунок вирощування лікарських трав. Й ось коли почалася війна, то втекла вона в гори й там сховалася в печері. Але в місцевості спалахнула епідемія й багато дітей почали страждати від корі та помирати.

Лангу була сповнена співчуття до нещасних. Й однієї ночі, уві сні, до дівчини прийшов Великий Імператор Довголіття Південного Полюса (南极仙翁), чий обов’язок — керувати тривалістю життя людей. Правитель з Неба розповів газдині, що вона має піднятися на вершину, де росте невелике дерево на ім’я «Ча» (茶, чай). Коли вона збере з нього листя, висушить їх сонячним світлом й заварить водою, то це буде ліками проти злой хвороби. 

До речі, я ніколи не думала над тим, що саме білий фудзянскьий чай може бути ліками від корі. Але теперь ми з вами про це знаємо. Хоча китайска медіцина про це знала вже не одну тісячу років. 

А наша мудрогельна дічина проснулась та поспішила на вершину Хунсюе (鸿雪洞) до дерева. Вона зібрала листя “ча” в місячному світі, а потім висушила їх та роздала людям. За пів півмісяця хвороба відступила. 

З того часу Лангу доглядала за цим чарівним чайним деревом й навчила селян вирощувати, збирати та обробляти листя Ча. Й стали її звати люди Тайму Няньнян — Імператриця ТайМу (太姥娘娘).

Невдовзі гори Тайму стали відомим районом виробництва чаю (茶). Й говорять, що то саме прекрасне дерево «Ча», яке є прабатьком «Фудінг Дабай Ча», все ще росте на цій землі до сьогодні. 

Й дійсно поруч з печерою Хунсюе鸿雪洞 гори Тайму в Фудін росте стародавнє чайне дерево яке звуть “Green Snow Bud” 绿雪芽 та яке вважається оригінальною «материнською рослиною» 母株 білого чаю Фудін Дабай. 

Для мене цікаво тут, що чай вона збирала вночі в місячном сяйве. Бо зазвичай чай збирають зранку, а не вночі. Але можливо в нас тут якась“магія”, про яку немає офіційних даоських книг, але є ось такий спогад у легенді. До того ж, згідно з записами гори Тайму, під час правління імператора Сюаньюань тут жив й виготовляв еліксири безсмертний даос Жун Ченцзи. Так що якась магія тут точно є. 

Друга приказка, що стосується місцевого чаю відноситься вже майже до нашого часу й чоловіка на імя Чень Хуань, чиє повне ім’я Чень Сюехуань (1813-1888). Згідно з легендою, він жив у селі Чжулантоу, Фудін. Родина була бідною й одного часу Чень Хуань попостився три дні і пішов на гору Тайму, щоб помолитися імператриці Тайму, щоб вона «просвітила мрії» і дала йому пораду, як вижити. Хлопець запалив господині гори фіміам, помолився й заснув. Й знов сноведіння в цьому місці стало магічним. Бо прийшла до нього у тумані сама «імператриця Тайму» та вказала на дерево із словами:

-Гарні дерева на цій горі посадила стара жінка. Якщо групу розділити і посадити, це зробить вас багатими.

Прокинувшись хлопец одразу побачив чайні дерева біля печері Хунсюе. Він відкоремив від материнського дерева паросток та взяв його додому. Й через сто днів в нього був гарний чай, що відрізнявся від звичайного. Саме його й назвали  Fuding Dabai Tea.

Ще одна легенда, яку усно передали нащадки родини Чень у селі Чжулантоу. В цьому оповіданні мати Чень Хуаня була сліпою. Хлопец молився непрестано Будді ті шукал ліки. Й одного разу йому наснилася жінка, що вказала на дерево й вимовила:

-Це гарне дерево в горах. Я стара жінка його виростила сама. Воно може вилікувати очну хворобу.

Коли хлопець запитав її імя, то стара відповіла:

-Я стара мати Кайшана. 

Коли він прокинувся, на горі навпроти й справді було чайне дерево, він зірвав його листя, промив очі матері. Згодом зір в жінкі відновився. 

 

 

СОРТИ ЧАЙНИХ ДЕРЕВ ФУДЗЯНЯ.

Гора Тайму є батьківщиною сортів чайного дерева Фудінг, таких як чай Фудінг Дабай і чай Фудінг Дахао, обидва з яких є вдосконаленими сортами.

1.Чай Фудин (Fuding Dabai, 福建大白 Fuding Big White) походить із села Баилу (Bailiu, Nodou). Згідно з легендою яку ви вже знаєте, Чень Хуань (або Чжан Ахе) з цього села відкрив і пересадив чай ​​з гори Тайму в період династії Цин. Інша версія розповідає про сіло Diantou. Історя сорту нараховує десь 140 років. У куща листя середнього розміру, ранньостиглий.

2. Фудин Дахао (Fuding Dahao 福鼎大毫 Fuding Big Fuzz). Кажуть, що цей сорт був пересаджений з хребта Вупу біля підніжжя гори Тайму Лінь Шенгсон з села Ванцзяян (Венсі, Нодоу), на шостому році правління Гуансю в династії Цін (1880). Кущ має більший розмір листя, ранньостиглий.

Різниця між ними в том, що у Dahao  “вихід чаю вище”, ніж у Dabai. Тому що брунька  Dahao важча, ніж Dabai. У Dahao жирненька головка бутона, вкрита білим пухом. Але чай Дабай солодший за Дахао. 

Додам тут важливу нотатку, що “ігли” з бруньков чи листовой чай, чи червоний, чи зелений, чи біілий — це все технологія обробки. Тому вона може бути використана до будь-якого куста. Але є чайни дерева у яких бруньки дають більш гарну фактуру, а є меньш. Плюс завжди буде важлива місцевість та клімат. Я б казала, “номогенез” для чая, шампанського та коняку не меньш впливовий ніж на людей.  Тому чай з дерева Fuding Dabai можливо найбільш аутентічний. Але можливо за аутентичність ми маємо приймати якість почви та клімат джерела сорту. 

3.Fu’an Dabai (福安大白) також звісний як Gaoling (高岭) Dabai tea. Він має прозповсюдженя у Gaoshan (高山, Fu’an). Рік його появи 1964.Походить із села Шангаошань, селище Канкуо, місто Ан, провінція Фуцзянь. В основному поширений в чайних районах східної та північної провінції Фуцзянь. Культивується в провінціях Гуансі, Аньхой, Хунань, Хубей, Гуйчжоу, Чжецзян, Цзянсі, Цзянсу, Сичуань та інших.  Великолистний, ранньостиглий.

4. ️ Zhenghe Dabai (政和大白). Скорочено його іноді звуть Zhengda. Він природний для сіла Tieshan (铁山, Zhenghe) й має більше ніж 100 років культивування. Великолистий, пізньозростаючий.

5. ️Fuyun No. 6 (福云6号) це гібрід Fuding Dabai чаю та Юннаньского Yunnan Daye, що з’явився десь в період 1957- 1971. Велике листя та рано дає насіння. 

6. ️ Gele (歌乐茶) з сіла Bailiu (柏柳村, Fuding) що має історію більше 100 років. 

 

 

СОРТИ БІЛОГО ЧАЮ.

Як я вже казала, що білий, це в сучасному світі вже технологія. Бо дерево можуть пересаджувати в інши регіони. Й до листя з любих чайних кущів та дерев можуть застосовувати різний рівень ферментації в обробці. 

Однак для професіоналів чаєманів білий чай поділяється через різні сорти чайного дерева та вимоги до сировини на чотирі типа  Байхао Іньжень (Baihao Yinzhen Срібні Голки), Бай Му Дань (Біла Півонія), Шоумей та Гонмей. 

Найвищі сорта білого чаю це Інь Чжень та Бай Мудань. Обидва кращих класичних білих чая мають бути зроблени з високоякісних пухнастих бруньок.

  • Інь Чжень Срібни Голки це одна брунька.
  • БайМуДань Біла Півонія — одна брунька й два листочки. 

Технологія з одного боку дуже проста, а з іншого це дуже ретельний процес. Потрібно зібрати дуже високоякісни бруньки, або бруньки з листям а потім дуже обережно сушити в тіні на свіжому повітрі. 

Сировиною для виготовлення Білої Півонії в основному є бруньки та листя чайного дерева Чженхе Дабай і Фудін Дабай. Іноді для змішування використовують невелику кількість бруньок і листя чаю сорту 水仙茶 . Приготовани чаї називаються Zhenghe Dabai, Fuding Dabai і Shuixianbai. 

Чай може різнитися за місцем та сортом дерева. Наприклад, Біла Півонія Zhenghe буде відрізнятися від Півонії Fuding тим, що має меньшую головку бруньки, більш тоненьким листям та буде меньш білого.  

Причина, чому існує така велика різниця між Білою Півонією Чженхе та Білою Півонією Фудін, полягає в тому, що вони мають різні породи дерев. Сировина для білого чаю Fuding в основному використовує відомі національні сорти чайного дерева Fuding Dabai і Fuding Dahao. Основною сировиною для білого чаю Zhenghe є чай Zhenghe Dabai та Fu’an Dabai й також може бути Fuyun № 6.

Срібні голки Ін Чжень також може бути з різних регіонів. Так що купуючи тре дивитися не тількі на назву, а ще й звідки чайна сировина. Крім того чай може бути особливий, першого, другого й третього сорту. Й кожний рік також буде відмінним. Тому нема однакового чаю. Кожний з них несе свою енергетику та настрій. 

Також до білого чаю відносятся Шоумей/Shoumei та Гонгмей/Gongmei.

Шоумей- це білий чай , виготовлений з коротких бруньок і великих листочків  білого чаю сорту Caicha (інша назва поширених чагарникових чайних дерев в чайній зоні Фуцзянь). 

Зазвичай Гонгмей означає вищий сорт, і його якість краща, ніж Шоумей. 

Виробнича зона Гонгмей в основному розташована в повіті Цзяньян , провінція Фуцзянь, а також виробляється в Цзяноу , Пучен тощо.

На Гонгмей припадає майже половина білого чаю, що йде до потребителя. Його сировина це Xiaobai. Стандарт відбору сировини для виробництва Гонгмей — від однієї бруньки з двома листками до однієї бруньки з двома або трьома листками. Має містити як молоді бруньки так й міцні. 

Але я білш за все полюбляю чай із старовиних дерев. Наприклад з 800-річного імператорського гаю чи з 1000-річного дерева. За століття культівіровани кущи стали величезними деревами. Й можливо вони не таки вишукани та тендітни як біли, але мають свою красу та дуже цікаву енергетичну складову. До того ж вони растуть у підлісі, а не під прямим сонцем на плантації. А згідно з наукових досліджень — більш ароматний чай там, де він росте у підліссі й має й сонце й тінь в балансі.

Як на мене це про баланс Ін та Ян, сонця та туману й перегукується із старовинною феншуй приказкой:

«Де вода хороша, там і вітер повинен бути помірним. Хороші гори та хороша вода породжують гарні краєвиди, красивих людей і продукти.»  

Подивиться на фото таких чайних дерев. Який там «феншуй» навколо! 

 

КОРИСНІСТЬ БІЛОГО ЧАЮ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я. 

Срібні голки виробляють у печері Хунсюе на горі Тайму. Вони холодні за своєю природою і мають такий самий ефект, як роги носорога. Вони є святими ліками для лікування кору.   ”Мінь Сяодзі”, Чжоу Лянгун (1612-1672)

Білий чай  згідно з традицією омолоджує розум, покращує зір, допомогае схуднути та стати красивше. Також він знімає жар, знижує температуру, “зменшує вогонь”, оновлює рідини в організмі та втамовує спрагу. Він має доброчинний вплив на зниження кров’яного тиску, детоксикацію, зупинку діареї, має антиоксидантну дію, протирадіаційну, протипухлинну. Як бачите це справжня “золота пілюля” даоськой алхімії. Й сучасни дослідженя підтвержують ефективність білого чаю для підтримки здоров’я. 

Й, як на мене, кращий час для профілактикі білимо чаєм, це весна. Бо для кожного чаю у китайців є свій час.  Тому саме вісною тре пити свіжий білий чай, шоб оновитися до нового сезону.  Потім наступає час зеленого, бо він охолоджує тіло на декілька градусів. Тому його п’ють жарким літом. Особливо тут хорош зелений з жасміном, що чистить кров та додає жінкам привабливості. Потім наступає час улунів та хризантем. Й у зимови холода заварюють красний та пуери, щоб зігрітися. 

Тут я маю додати, що весна для китайців  починається в лютому.  Але чай, що зібрали на початку “китайской” весни має бурхливу природу. А найкращій (енергетично) має бути і текучим і спокійним. Таким вважається чай, що збирають десь коли приходить час свята ЦинМін 4-6 квітня. 

Також накови дослідження підтвердили, що весняний білий чай сильніший ніж той, що зібран восені. Фітохімічний аналіз показав, що вміст вільних амінокислот, поліфенолів чаю та кофеїну в весняному зборі був значно вищим. (DOI:10.3390/foods11223628)

Цікаво, що порівняння трьох рівнів обсмажування чаю чай з скель Уи (Wuyi) для чотирьох славетних чаїв Shuixian, Qizhong, Dahongpao, Rougui виявило, що високий рівень обсмажування не тільки зменшив свіжий і яскравий смак чайного настою, але й зменшив кількість біоактивних інгредієнтів, включаючи катехіни та теанін. Чи можно спиратися на це й порівнювати з білим чаєм — я не знаю. Але дослідження показово, як на мене. Хоча найкраща ГуанІнь із Ансі традиційно вважається та, що збирається й виробляється восені у листопаді . 

 

 

До того тре ретельно дотримуватися правил збору. Погода має бути янскою, тобто без дощу. Роса має вже висохнути, але сонце ще не ріднятися високо. Й реально це декілька годинь в день. Тому часу для справжнього білого чаю обмаль й тому коштує цінміновський збір дуже дорого.  Але китайский ринок великий й завжди можно знайти щось унікальне напрямки від виробника. Й це може бути як раз той самий, що підійде саме вам для данного часу. Бо, як говорить вислів чаювальників із стажем: кращий чай той, що в тебе є зараз!  

Й на завершення я хочу додати китайське прислів’я, бо воно мені просто подобається. 

“嫁女不慕官宦家,只询茶叶与银针”

Заміжня жінка не захоплюється посадовою родиною, а тільки розпитує про чайне листя і срібні голки. 

 

©Copyright Ежені МакКвін-2024

 

 

Література:

-Лекції чайного клуба ОСТ 2003-2006. 

-Amoy Teas team. Did You Know What The Main White Tea’s Tree Varietals Are?

-A Comprehensive Investigation of Macro-Composition and Volatile Compounds in Spring-Picked and Autumn-Picked White Tea.DOI:10.3390/foods11223628

-Chemical characterization of Wuyi rock tea with different roasting degrees and their discrimination based on volatile profiles. DOI: 10.1039/d0ra09703a. 

Китайска велика онлайн енциклопедія статей.

 

Повернутися до головної сторінки.

Читати розділ про мистецтво чайной церемонії.

Добавить комментарий

Лимит времени истёк. Пожалуйста, перезагрузите CAPTCHA.