А сьогодні трохи про нашу мораль, гомофілію, акрофілію та соціальни мережи.
Зараз майже п’ять мільярдів людей у всьому світі користуються соціальними мережами, і ця цифра продовжує зростати. Однією з головних цілей платформ соціальних медіа є привернення та монетизація людської уваги.
Одним із способів, за допомогою якого окремі особи та групи можуть привернути увагу та стимулювати залучення на цих платформах, є обмін морально та емоційно пробуджуючим вмістом.
Проте обмеження людської уваги створюють економіку уваги, згідно з якими люди повинні визначити пріоритетність інформації, на яку вони звернуть увагу, поки платформи, рекламодавці та інші користувачі змагаються за цю дефіцитну увагу.
Це призводить до використання платформ де персоналізовані алгоритми, переконливі особливості дизайну та відомі впливові особи, щоб захопити та утримувати увагу користувачів.
Одним із засобів, за допомогою яких люди можуть привернути увагу та залучити людей, є ділитися ЗМІСТОМ, ЩО ВИКЛИКАЄ МОРАЛЬНИ ТА ЕМОЦІЙНИ ВРАЖЕННЯ (див. Brady, Crockett, & Van Bavel, 2020).
Тобто МОРАЛЬ+ЕМОЦІЇ ПОНУКАЮТЬ К ПЕРЕПОСТАМ. Просто пам’ятайте про це.
МОРАЛЬ ТА КОЛЕКТИВНІ ДІЇ.
За своєю суттю, моральна психологія відноситься до переконань людей про добро і зло (Ellemers & van den Bos, 2012).
Мораль розвивалася як кооперативні інтуїції, які полегшували групове життя серед наших предків (Axelrod & Hamilton, 1981; Krebs, 2008; Leimar & Hammerstein, 2001: Peterson et. ін., 2012).
Моральні емоції можуть сприяти соціальним змінам і колективним діям – вони допомагають заохочувати групову співпрацю та перешкоджають егоїзму.
Наприклад, люди відчуваючи провину за власні моральні недоліки, швидше за все, діятимуть просоціально, щоб полегшити їхні негативні почуття (Rothschild & Keefer, 2017).
Моральне обурення також може спонукати людей покарати тих, хто вчиняє аморальні проступки, як-от заподіяння шкоди іншим або обман (Балліє та ін.,2011 рік; Бойд та ін., 2003; Xiao & Houser, 2011).
Таким чином, моральне обурення може призвести до деструктивних наслідків і навіть до насильства (Fiske & Rai, 2017).
Отже, мораль може бути силою як для позитивних смоціальніх змін, але також до небезпечної поведінкі.
ПЕРЕКОНАННЯ, ЯКІ ҐРУНТУЮТЬСЯ НА “МОРАЛЬНИХ ПЕРЕКОНАННЯХ” АБО ВКОРІНЕНІ В МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЯХ, Є СИЛЬНІШИМИ Й БІЛЬШ СТІЙКІ ДО ЗМІН, НІЖ НЕМОРАЛЬНИ ПЕРЕКОНАННЯ (Aramovich et al., 2012; Hornsey et al., 2003; Скітка та ін., 2005).
Крім того, мораль має сильний емоційний компонент і пов’язана з ним через такі емоції, як ГНІВ,ОГИДА та ОБУРЕННЯ (Rozin et al., 1999; Salerno & Peter-Hagene, 2013).
БІЛЬША ВОРОЖІСТЬ ОН-ЛАЙН ДІСКУССІЙ.
Протягом історії людства конфлікти через моральні проблеми вирішувалися віч-на-віч взаємодіями. Однак соціальні взаємодії все більше переходять в онлайн-сферу. З появою соціальних медіа взаємодія між соціальними групами все частіше відбувається в принципово іншем середовищі, ніж у нашіх предків (Li et al., 2018).
Певною мірою, онлайн-простори відображають офлайн-пріоритети. Дійсно, можна зробити висновок про риси особистості людей і політичні приналежності, засновуючись на їхніх онлайн-соціальних мережах (Barberá, 2015; R. Bond & Мессінг, 2015).
Згідно з дослідженнями, люди демонструють подібний рівень політичної активності (Quintelier, 2012) та ворожість (Bor & Petersen, 2021) в онлайн- та офлайн-контекстах.
Однак, люди все ж сприймають онлайн-дискусії як набагато більш ворожі (Bor & Petersen, 2021).
Це сприйняття ворожості може мати значні наслідки для користувачів. Воно змушує людей відходити від соціальних і політичних дебатів (Duggan, 2017; Andresen et al., 2022) і, можливо, загострить конфлікт у реальному світі (Mooijman et al., 2018).
СОЦІЛЬНИ МЕДІА ЯК ПРИСКОРЮВАЧИ ІСНУЮЧЕЙ МОРАЛІ.
Поперше я маю відмітіти, що аморальні вчинки в Інтернеті викликають більше обурення, ніж аморальні вчинки, з якими стикаються особисто або через традиційні засоби масової інформації (Crockett, 2017).
Й дослідники пишуть, що соціальні медіа часто діють як прискорювач існуючої моралі, вмикая динаміку:
-посилення негативних аспектів моралі, таких як обурення, переслідування, пошук статусу, міжгрупового конфлікту,
-посилення позитивних аспектів моралі, такі як соціальна підтримка, просоціальність і колективні дії.
Цікаво, що повідомлення з морально-емоційними словами (наприклад, «ненависть») частіше поширюватимуться в соціальних мережах, ніж повідомлення на подібні політичні теми, що не включають цей термін (Brady et al., 2017).
На відміну від неморальних емоцій, МОРАЛЬНІ ЕМОЦІЇ дуже міжособистісні та викликані соціальною несправедливістю, тому що ВРАХОВУЮТЬ ПРОСОЦІАЛЬНІ ЕМОЦІЇ – вони в першу чергу МОТИВОВАНИ БАЖАННЯМ ВІДСТОЮВАТИ ІНТЕРЕСИ ІНШИХ, А НЕ ВЛАСНИ (Haidt, 2003).
Наприклад, моральне обурення характеризується сильним бажання присоромити або покарати людей, які повелися несправедливо щодо інших, з кінцевою метою є сприяння соціальній справедливості та справедливості.
ДЕЗІНФОРМАЦІЯ ТА МОРАЛЬНЕ ОБУРЕННЯ.
Багато досліджень показали, що ДЕЗІНФОРМАЦІЯ ТА МОРАЛЬНЕ ОБУРЕННЯ часто ТІСНО ПОВ’ЯЗАНИ та переплітаються (Marie та ін., 2023; Vosoughi та ін., 2018).
Один аналіз показав, що чутки про COVID-19, які містили морально-емоційну мову, швидше за все, більш широко поширювалися в Twitter (Solovov & Pröllochs, 2022).
Інший аналіз дописів у Facebook і Twitter показав, що дезінформація, що містить моральне обурення (як виявлено машинним навчанням морального обурення класифікатор) була більш імовірна для поширення, ніж дезінформація, яка не містила морального образи (McLoughlin та ін., 2021).
Також ПУБЛІКАЦІЇ З ДЕЗІНФОРМАЦІЄЮ, як правило, містять викликання емоцій ЗДИВУВАННЯ чи ВІДРАЗИ (Vosoughi et al., 2018), і часто принижують членів групи (Osmundsen et al., 2020).
Ці особливості можуть допомогти пояснити причину чому дезінформація так швидко поширюється в соціальних мережах. Таким чином, алгоритми, які сприяють обуренню, можуть мати пріоритет сприяння неправдивій інформації та теоріям змови.
Одна з точок зору полягає в тому, що обурення в Інтернеті є критичною силою для колективних дій (Spring et al., 2018). Інші стверджують, що онлайн-обурення навряд чи призведе до ефективних колективних дій (Brady & Крокетт, 2019).
Тобто, якщо ви бачите в пості МОРАЛЬНЕ ОБУРЕННЯ, то тут тре бути дуже пильними. Бо це може бути дезінформація чи інший вплив на читача.
Нагадую, що мораль це наши виміри добра й зла. Й якщо хтось дуже кричить про ДОБРО чи ЗЛО, СВІТ та ТЕМРЯВУ та подібне — то тре бути дуже пильними до інформації.
Щоб ви порозумілись скільки дезінформації тількі у ФБ, то згідно до досліджень (Yang, Davis, & Hindman, 2023) — 23% політичних зображень у Facebook містять дезінформацію.
На жаль моралізована риторика онлайн може поширитися у насильство в реальному світі (Fisher, 2022; Mooijman et al., 2018).
Наприклад, Facebook був причетні до спалаху етнічної чистки в М’янмі проти рохінджа (Fisher, 2022).
Крім того, ступінь моральної «конвергенції» в онлайн-групах (наприклад, люди в групі діляться однакові моральні погляди) передбачає радикалізацію (Atari та ін., 2021). А Твіти, які містять морально-емоційну мову, частіше викликають ворожнечу відповіді (Solovev & Pröllochs, 2023).
Й хочь досілідніки прийшли до думки, що “хоча моральне обурення може привести до колективних дій, дослідницька література наразі виявила сильніший зв’язок із більш екстремальними або шкідливими діями, як насильство чи радикалізація”.
Й тут ми маємо перейти до деяких сценаріїв поведінки людства.
ЩО РОБИТЬ НАШИ ПОГЛЯДИ БІЛЬШ ЕКСТРЕМАЛЬНИМИ ТА ПРИВОДИТЬ ДО ПОЛЯРИЗАЦІЇ ДУМОК У МЕРЕЖАХ.
Гомофілія — це схильність об’єднуватися з іншими, які мають подібні погляди.
Акрофілія — це схильність об’єднуватися з іншими, які мають більш екстремальні погляди.
Гольденберг та ін. (2022)виявили, що політична сегрегація в соціальних мережах («ехо-камери») виникає через схильність до афілійованих зв’язків з іншими особами, які дотримуються більш екстремальних політичних поглядів (акрофілія), а не поглядів, які близько збігаються з власними поглядами (гомофілія).
Ефекти гомофілії (тобто, схильності об’єднуватися з іншими, які мають подібні погляди) і акрофілії (тобто, схильності об’єднуватися з іншими, які мають більш екстремальні погляди) впливают напрямки на поляризацію ставлення.
Голденберг та ін., 2023 — вказали, що люди (помилково) схильні розглядати екстремальні погляди як більш прототипні для своєї групи, і що це пов’язано з прагненням до соціальних зв’язків з тими, хто висловлює крайні погляди.
Люди схильні асоціювати себе з іншими, які мають подібні, але більш екстремальні (і не більш помірковані) політичні погляди.
Ця тенденція може призвести до того, що бульбашки фільтрів стануть не просто дзеркалами людей, які в них перебувають, а перекрученими дзеркалами, які нормалізують екстремізм, таким чином активно посилюючи поляризацію.
Й як на мене дуже важливо, що:
“Коли люди відчувають емоції в групі, їхні емоції, як правило, мають сильнішу інтенсивність і тривають довше”.
А коли ми спілкуємося в соцмережах, то відчуваємо себе в колективі, чи не так? Тоді емоції, яки виникають в нас при спілкуванні у соцмережахі сильніши та тривають довше. Зверните на це увагу теж.
ЩОСЬ НА КШАЛТ ВИСНОВКА.
Щож в нас є формула:
МОРАЛЬ (ДОБРО-ЗЛО) + ЕМОЦІЇ (особливо ГНІВ, ОГИДА, ОБУРЕННЯ) = ПЕРЕПОСТИ ТА ВПЛИВ.
Й посилюють цю вищезазначену формулу наши сценарії схильності до гомофілії та акрофілії. Тобто, схильності об’єднуватися з іншими, які мають подібні погляди та схильності об’єднуватися з іншими, які мають більш екстремальні погляди. Тому другу формулу я б записала так:
ГОМОФІЛІЯ+АКРОФІЛІЯ=БІЛЬШ ЕКСТРЕМАЛЬНИ ПОГЛЯДИ (ПОЛЯРІЗАЦІЯ) = ПЕРЕПОСТИ ТА ВПЛИВ.
Маю надію, що тепер ви розумієте чому так багато перепостів так званих цитат з “мудрогельними фразами” на тему добра та зла, світла та темряви та т.п. з полярізацією. А також чому саме екстремальни погляди набирають більше глядачів в мережах.
Й якщо ви відчуваєте екстремізацію свої думок та почуттів, то можно подосліджувати свій світогляд:
-усвідомить де в вас грають емоції гніву, огиди та обурення (можливо є сенс подивитися на які пости починається шторм цих емоцій, та яка мораль там прокачується),
-виявити свої моральні установки,
-зрозуміти до якої групи ви через них приєдналися,
— в які екстремальни (полярни) погляди завдяки цьому влетіли.
Але від мене це не більше, як мій погляд на можливість дослідіти свій світогляд через соціальни мережи та емоції, що в нас викликають деяки пости. Бо реально щось змінювати й копати глибоко тре з професійним психологом.
Але базу ви вже знаєте. Й є шанс, що ви почнете бачити та відчувати в яких постах йде вплив по цієй формулі.
Й щоб ви розуміли — наукових досліджень, що присвячени проблемам управління інформацією в соціальних мережах, величезна кількість. Більшість з них закрита для вільного доступа. Ще частина ніколи не потрапить до вільного ознайомлення.
Я ж поділилася з вами тим, що прочла в наукових статтях. Бо й для мене ця тема важлива особисто. Бо я теж людина й впадаю в ці емоції та поляризовани екстремальни погляди на буття.
Й завершую я цей переклад й цитування англомовних наукових статей, висловленням Е.О. Вілсона (2009)
“Справжня проблема людства полягає в наступному: ми маємо емоції палеоліту, середньовіччні інституції та богоподібні технології. І це страшенно небезпечно, і зараз наближаємся до точки кризи в цілому”.
Але це не перша криза людства, так що маємо пройти й через це.
Джерела:
-Social Media and Morality. October 2023Annual Review of Psychology 75(1) DOI:10.1146/annurev-psych-022123-110258 LicenseCC BY 4.0 Authors: Jay Van Bavel New York University Claire E. Robertson Kareena del Rosario New York University Jesper Rasmussen.
-Homophily and acrophily as drivers of political segregation November 2022 Nature Human Behaviour 7(2):1-12 DOI:10.1038/s41562-022-01474-9 Authors:Amit Goldenberg Harvard University, Joseph M. Abruzzo Zi Huang Harvard University, Jonas Paul Schöne University of Oxford.
-What makes groups emotional? October 2022 DOI:10.31219/osf.io/zfkgp LicenseCC BY 4.0 Authors: Amit Goldenberg, Harvard