
Слово — це могутній правитель, який може здійснювати найбожественніші діяння за допомогою найменшого та найневидимішого тіла. Бо воно може покласти край страху, заспокоїти горе, викликати щастя та збільшити насолоду. (8)
Саме через мову натхненні пісні стають джерелом задоволення та звільнення від горя. Сила пісні, змішуючись з вірою душі, зачаровує, переконує та перетворює її за допомогою відьмовства (witchcraft. І два ремесла відьмовство (witchcraft) та чаклунство (sorcery) були виявлені такими, якими вони є: помилки душі та обман думок.(10)
Влада слова над настроєм душі такого ж порядку, як вплив ліків на природу тіла. Бо так само, як різні ліки витягують з тіла різні гумори, одні зупиняють хвороби, інші рятують життя, так і деякі промови вселяють у слухачів жаль, інші захоплюють, інші лякають, інші зухвало ставляться до душі, а ще інші одурманюють і зачаровують її злим переконанням.(14)
Gorgias, Encomium of Helen. 5 ст до н.е.
Згода між членами культури наповнює емоції соціальною реальністю — вони реальні, навіть якщо конкретні категорії (наприклад, гнів, огида, страх, смуток, злорадство, гордість, хвилювання, благоговіння тощо) не є вродженими категоріями, заданими структурою нервової системи (cf., Barrett, 2012) (1)
При вивченні емоцій зазвичай відокремлюють психологічні події, що позначаються англійськими словами anger (гнів), sad (смуток), fear (страх), disgust (відраза) та happiness (щастя). В психологічному суспільстві їх іноді називають БАЗОВИМИ ЕМОЦІЯМИ.
В науковом просторі їх розглядають або як складні рефлекси, що автоматично викликаються стимулами, на які організми готові реагувати (the basic-emotion approach / підхід базових емоцій). Або як реакції, що є результатом змістовної інтерпретації ситуації (the appraisal approach/підхід оцінки).
Ми можемо вірити, що пошук, лють, жах, хтивість, турбота, паніка та гра за Панксеппом (Seeking, rage, fear, lust, care, panic, play. Perspectives on Psychological Science. Panksepp, 2007 ) або інтерес, радість/щастя, смуток, гнів, огида та страх з погляду Ізарда (Interest, joy/happiness, sadness, anger, disgust, fear”. Izard, 2007, Perspectives on Psychological Science) є біологічно базовими та походять від архітектурно та хімічно різних ланцюгів, жорстко закодованих у людському мозку при народженні. Але ствердження з цього приводу, незалежно від того, як часто чи наполегливо вони робляться, ще не є фактами; це гіпотези. (7)
Теорія природності емоцій (модель природного типу) була визначена на початку ХХ століття. Але випадки емоцій, навіть якщо їх позначають однаково, можуть відчуватися й виглядати на рівні тіла та думок не однаково. Тому ця модель не може пояснити значну мінливість емоційного життя, яка спостерігалася у людей з часом, у людей з однієї культури та, звичайно, в різних культурах.
Інший напрямок в науковому суспільстві визначив, що мова є тією важливою частиною людської психіки, що тісно пов’язана із визначенням та формуванням емоцій.
Тому, для того щоб разглядати звязки мови та емоцій, нам треба спочатку зробити огляд існуючих теорій саме на цю тему. Бо, на мою думку, саме це пов’язано із темою кінезіологічних барометрів, бінарних пар та інших подібних структур.
ТЕОРІЯ ВОРФА.
Бенджамін Етвуд Лі Ворф (1897–1941) — американський лінгвіст та інженер з пожежної безпеки, найбільш відомий завдяки запропонуванню гіпотези Сепіра-Ворфа. Він вважав, що структури різних мов формують те, як їхні носії сприймають та концептуалізують світ. Саме він формулював ідею, яку сьогодні називають лінгвістичною відносністю.
Ворф вважав, що мова не просто описує світ — вона створює його структуру:
- Мова створює «систему класифікації», через яку людина бачить світ;
- Граматичні категорії мови спрямовують увагу і визначають, що людина вважає важливим;
- Різні мови → різні способи аналізу досвіду;
- Люди «живуть» у світах, які частково створені їхніми мовами.
Для мене це важливе пояснення, чому не може бути прямих перекладів барометрів та бінарних пар. Бо мова, якою ми говоримо, формує те, як ми сприймаємо, класифікуємо й інтерпретуємо реальність. Включно опис емоційної реальності.
Таким чином:
- різні мовні системи можуть створювати різні “емоційні карти” світу;
- слова не просто описують емоцію — вони можуть визначати, яку саме емоцію людина здатна розпізнати;
- різні мовні системи створюють різні “емоційні карти” світу (що ми бачимо на прикладі «барометрів» та «бінарних пар»);
- люди з різних мовних середовищ можуть мати різні емоційні барометри;
- деякі мови можуть мати більше слів для негативних станів, інші — для соціальних;
- без слова — немає категорії, а без категорії — немає чіткого емоційного досвіду.
- це все впливає на те, які емоції людина здатна розпізнати, назвати, пережити.
Як результат, мова, якою ми говоримо, формує те, як ми сприймаємо, класифікуємо й інтерпретуємо реальність. Й це те, що лежить в основі культурних відмінностей у емоційних категоріях.
ТЕОРІЯ БАРРЕТ.
Канадсько-американська психологиня Lisa Feldman Barrett продовжує тему дослідження зв’язку емоцій та мови.
Теорія конструйованих емоцій / The theory of constructed emotion (раніше the conceptual act model of emotion — концептуальна модель акту емоцій [Barrett 2006]) — це теорія в афективній науці, запропонована Лізою Фельдман Барретт для пояснення переживання та сприйняття емоцій.[Barrett 2016][Barrett 2017] Теорія стверджує, що випадки емоцій конструюються мозком прогностично в даний момент, за потреби. Вона спирається на соціальну конструкцію, психологічну конструкцію та нейроконструкцію. Вікіпедія.
За поглядом Барретт, емоції «не універсальні, а різняться від культури до культури». Вона каже, що емоції «не запускаються; ви їх створюєте. Вони виникають як поєднання фізичних властивостей вашого тіла, гнучкого мозку, який прив’язується до будь-якого середовища, в якому він розвивається, та вашої культури та виховання, які забезпечують це середовище». Барретт також стверджує, що «посмішка була винаходом Середньовіччя» і що посмішка «стала популярною лише у вісімнадцятому столітті, коли стоматологія стала більш доступною та прийнятною». Вікіпедія.
Тобто згідно з Барретт:
- емоції не вроджені,
- не запрограмовані генетично,
- не є універсальними біологічними «модулями».
Емоція виникає «в момент», коли мозок:
- отримує тілесні сигнали (афект),
- отримує сенсорну інформацію із зовнішнього світу,
- застосовує концептуальні знання, які людина набула протягом життя (у тому числі через мову).
Таким чином, емоція по Баретт — це психологічна конструкція, а не вроджений рефлекс.
У теорії Барретт мова:
- забезпечує концептуальні категорії, які мозок використовує для інтерпретації тілесних сигналів;
- є «глією», що об’єднує різні випадки досвіду в одну емоційну категорію;
- дозволяє людині «побачити» емоцію там, де без концепту — була б лише невизначена тілесна активація.
Без мовних категорій:
- людина не може чітко розрізнити емоції,
- не може стабільно їх розпізнавати,
- не може їх переживати у звичному для нас вигляді.
Чим теорія Баррет відрізняється від інших.
Традиційні теорії (Дарвін, Екман, Панксепп та ін.) стверджують:
- емоції є вродженими,
- мають універсальні вирази,
- мають специфічні нейронні схеми,
- розпізнаються людьми без навчання,
- є «базові емоції» (гнів, страх, радість, смуток, огида, здивування).
Ці підходи припускають, що:
- мозок має окремі «модулі» для кожної емоції;
- емоції є біологічними «типами», а не конструкціями.
Теорія Барретт стверджує протилежне:
- немає універсальних нейронних схем для окремих емоцій;
- немає стабільних фізіологічних патернів для кожної емоції;
- немає вроджених «базових емоцій»;
- емоції — це не природні види, а конструкти, створені мозком у конкретному контексті;
- ключову роль відіграє мова, яка формує концепти, що дозволяють мозку «зібрати» емоцію.
ПСИХОЛОГІЧНА КОНСТРУКЦІОНІСТСЬКА КОНЦЕПЦІЯ САТ.
Тепер, коли ви прочитали про напрямки сучасного бачення теми — ми пойдемо далі. Бо тема зв’язку мови та емоцій має вже свої терміни та визначення.
Психологічна конструкція (Psychological construction) – це сімейство теорій, які розглядають емоції як психологічні «сполуки», що виникають в результаті поєднання більш базових психологічних «елементів», які самі по собі не є специфічними для емоцій (Russell, 2003).
Психологічна конструкціоністська концепція CAT (Psychological Constructionist Conceptual Act Theory) — це відносно новий напрямок в науці, й передбачення CAT є досить новими щодо емоцій. Але саме це бачення додає нам нові пазли до теорії емоцій та їх зв’язку із мовою. Бо згідно з цим поглядом мова загалом підтримує конструювання «когнітивних» психічних станів. Й ми спробуємо вивести формули, що в базі наших емоційних реакцій.
«Більшість психологічних конструктивістських поглядів (psychological constructionist accounts) погоджуються, що людина переживає емоцію, коли концептуальні знання (наприклад, знання про «страх») та екстероцептивні відчуття (наприклад, зображення та звуки перебування в темному провулку) використовуються для розуміння станів тіла (наприклад, серцебиття, спітнілі долоні та почуття переляку) у певному випадку.Людина сприймає когось іншого як емоційного, коли концептуальні знання (наприклад, знання про «страх») та екстероцептивні відчуття (наприклад, зображення та звуки катання на американських гірках) використовуються для розуміння афективних рухів тіла та м’язів обличчя іншої людини (наприклад, широко розплющені очі, роззявлений рот та побілілі кісточки пальців).(1)
Таким чином, ми отримуємо формулу:
Знання + відчуття = розуміння станів тіла.
«Згідно з CAT (CAT; пор. Barrett, 2006a; Lindquist, 2013), основними елементами, що сприяють емоціям (та іншим психічним станам), є репрезентації відчуттів зсередини тіла (відомі як афект), репрезентації відчуттів ззовні тіла (відомі як екстероцептивні відчуття) та концептуальні знання, що використовуються для надання цим відчуттям значущості в контексті (пор. Barrett, 2009; Lindquist and Barrett, 2012; Lindquist et al., 2012; Lindquist, 2013).
Афект часто описують як гомеостатичний барометр, який дозволяє організму зрозуміти, чи є об’єкти у світі для нього корисними, шкідливими, доступними чи уникаючими (Barrett and Bliss-Moreau, 2009). Афект – це комбінація інтероцептивної інформації з внутрішнього середовища, що відображає активність гладких м’язів, скелетних м’язів, периферичної нервової системи та нейрохімічної/гормональної системи (Barrett and Bliss-Moreau, 2009; Lindquist, 2013). Таким чином, афект забезпечує внутрішнє представлення значення об’єктів у світі та може служити «спільною валютою» для порівняння значення різноманітних стимулів та подій (Cabanac,2002).» (1)
Афект + екстероцептивні відчуття = те, що сприяє емоціям.
«Згідно з психологічною конструктивістською теорією концептуального акта CAT [psychological constructionist Conceptual Act Theory (CAT)], випадок емоції виникає, коли інформація від власного тіла або тіл інших людей стає осмисленою у світлі поточної ситуації, використовуючи концептуальні знання про емоції. CAT припускає, що мова відіграє певну роль в емоціях, оскільки мова підтримує концептуальні знання, що використовуються для надання сенсу відчуттям від тіла та світу в даному контексті.» (1, р.2)
«Згідно з CAT, базові елементи, що формують емоції (та інші психічні стани), — це:
• репрезентації відчуттів ізсередини тіла (афект),
• репрезентації відчуттів із зовнішнього світу (екстероцептивні сигнали),
• концептуальні знання, які використовуються для надання цим відчуттям значення.» (1)
«Замість того, щоб складатися з низки прототипів певних емоцій, концептуальне знання про емоції, таким чином, вважається, що воно складається з популяцій випадків (пор. Barrett, 2012), які були отримані шляхом поєднання інструментального навчання від інших осіб (тобто «семантичне знання») та особистого досвіду (тобто «епізодичне знання»; див. обговорення у Vigliocco et al., 2009)».(1)
Таким чином формула для виникнення емоції складається з :
відчуття з середини тіла (афект)+ відчуття із зовнішнього світу (екстероцептивні сигнали) + семантічне знання (через включно мову) +епізодічне знання
Щоб зрозуміти, як саме мова бере участь у виникненні емоцій, важливо розрізняти три різні рівні, на яких працюють сучасні теорії:
1. Мовно-культурний рівень — категорії, які задає мова (Ворф, лінгвістична відносність).
2. Психологічний рівень — конструювання емоцій у моменті (CAT, Барретт).
3. Біологічний рівень — вроджені афективні системи мозку, описані Панксеппом.
Емоція виникає не на одному з цих рівнів, а на їхньому перетині. Тому, щоб зрозуміти, як мова формує емоційний досвід, нам потрібно розглянути і біологічні афекти, і психологічні механізми конструювання, і мовні категорії, які надають досвіду значення.
10 БАЗОВИХ ЕМОЦІЙ ІЗАРДА ТА 7 ПРОТОТИПНИХ ЕМОЦІЙНИХ СИСТЕМ ПАНКСЕППА У МОЗКУ ССАВЦІВ
Існує дві моделі бачення побудови емоційних систем, що мають окремі архітектури та хімічні ланцюги. Це модель Панксеппа (Panksepp 1998). Й модель Ізарда (DET).
Керрол Ізард (1923-2017) — автор Differential Emotions Theory (DET). Він вважав, що:
- існує 10 базових емоцій,
- вони вроджені,
- кожна має власний нейронний механізм,
- кожна має унікальний вираз обличчя,
- емоції — це природні види, які не залежать від мови чи культури.
Я переклала 10 базових емоцій, але не всі напрямки можна перекласти українською мовою. Й це ще раз демонструє, що опис емоцій через слова обумовлений мовами.
| I. Interest • attentive • concentrating • alertnterest |
I. Зацікавленість • уважний • зосереджений • пильний інтерес |
| II. Enjoyment • delighted • happy • joyful |
II. Насолода • захоплений • щасливий • радісний |
| III. Surprise • surprised • amazed • astonished |
III. Здивування • здивований • вражений • приголомшений |
| IV. Sadness • downhearted • sad • discouraged |
IV. Смуток • пригнічений • сумний • зневірений |
| V. Anger • enraged • angry • mad |
V. Гнів • розлючений • злий • збожеволілий від гніву |
| VI. Disgust • feeling of distaste • disgusted • feeling revulsion |
VI. Огида • відчуття нудоти • огида • відчуття відрази |
| VII. Contempt • contemptuous • scornful • disdainful |
VII. Презирство • презирливий • образливий • зневажливий |
| VIII. Fear • scared • fearful • afraid |
VIII. Страх • наляканий • лячний • зляканий |
| IX. Shame/Shyness • sheepish • bashful • shy |
IX. Сором/сором’язливість • сором’язливий • боязкий |
| X. Guilt — repentant — guilty — blameworthy |
X. Провина — той, хто кається — винний — той, хто заслуговує на осуд |
Ізард вважав, що емоції існують як окремі модулі, які запускаються автоматично. Зараз його позначки більше вважають культурними ярликами. Його теорія формувалася у 1960–1977 роках. Але вона була предтечею категорізації, тому я привела її.
Пансепп (1943–2017) перші статті опублікував у 1970 році. Головна праця Affective Neuroscience була видана у 1998. У 2008 огляд та уточнення системи. У Панксеппа це вже не “емоції” у людському сенсі, а афективні системи (primary affective systems).
Якщо модель робоча, то можна сказати, що всі ссавці мають базові «емоції». Й гіпотеза Барретт, що емоції, як категорії, залежать від мови, не дуже когерентна. Тому ми маємо подивитись в цей бік теж.
Гіпотеза Панксеппа полягає в тому, що в мозку ссавців існують сім первинних емоційних систем, що, як афекти, народжуються у «core-SELF».
Вони:
• вроджені,
• еволюційно давні,
• локалізовані в підкіркових структурах,
• викликають емоційні реакції навіть без кори,
• можуть бути активовані електрично або хімічно.
Панксепп називає їх “primary-process emotional systems”. Й ці системи — не “культурні конструкції”, а біологічні операційні механізми, які запускають базові афективні стани. Давайте подивимося на опис первинних емоційних систем (Primary emotional systems as tools for survival 9).
1.SEEKING (+) ПОШУК
Система SEEKING забезпечує ссавців психологічною «енергією» (тобто ентузіазмом) для дослідження довкілля. Це необхідно, щоб знаходити партнерів для спаровування, а також їжу для живлення як мозку, так і тіла.
2.LUST (+) ХТИВІСТЬ
Активність системи LUST має важливе значення для того, щоб бути привабленим до протилежної статі та передавати власний геном (а отже, і геном виду homo sapiens) у вигляді потомства наступному поколінню.
3.CARE (+) ТУРБОТА
Люди — соціальні ссавці. У соціальних групах шанси на виживання вищі. Крім того, турбота (CARE) про власне потомство допомагає забезпечити, що маленькі діти виростуть у дорослих і самі зможуть мати сім’ї.
4.PLAY (+) ГРА
Ігрова поведінка (PLAY) має важливе значення для навчання соціальних компетенцій і моторних навичок. Це допомагає краще ладнати в складних соціальних групах у дорослому віці.
5.FEAR (−) СТРАХ
Без реакції FEAR (разом із НАВЧАННЯМ, якому вона сприяє) homo sapiens не мав би оптимальних можливостей тікати й уникати небезпечних ситуацій та ретельно контролювати безпеку свого оточення. Система СТРАХУ в основному базується в мигдалині та пов’язаних з нею підкіркових структурах, керуючи класичною реакцією «бий або біжи». Зіткнувшись із небезпекою, система СТРАХУ мобілізує організм для негайних дій, викликаючи фізіологічне збудження (прискорення серцевих скорочень, викид адреналіну, підвищена пильність) та емоційні реакції, такі як тривога або паніка (Panksepp, 1998; Panksepp & Biven, 2012).
6.RAGE/ANGER (−) ГНІВ
Активність системи RAGE спостерігається, коли ссавцям потрібно захищатися (коли хижак наближається), а також у ситуаціях фрустрації, коли очікувана винагорода відсутня. Активність RAGE також помітна під час розв’язання територіальних конфліктів у ссавців.Система RAGE, зосереджена навколо структур середнього мозку, керує емоційними станами, що включають гнів, роздратування та захисну агресію.
7.SADNESS/GRIEF/PANIC (−) СМУТОК/ГОРЕ/ПАНІКА/ДИСТРЕСС РАЗЛУКИ
PANIC/SADNESS відображає дистрес від розлуки та сигналізує про ситуацію втрати контакту з важливою особою або загубленості в довкіллі. Оскільки Homo sapiens є соціальною твариною, розлука з опікуном або іншою важливою особою запускає реакцію дистресу, що веде до дистрес-вокалізацій (плачу), щоб возз’єднатися з партнером або батьком. Зрештою, як і у випадку з CARE-ТУРБОТА, Homo sapiens є сильнішим у групах, ніж наодинці. Активність CARE також може протидіяти та знижувати збудження SADNESS.
Три з цих систем — СТРАХ, ГНІВ та ГОРЕ/ДИСТРЕС РАЗЛУКИ— є особливо актуальними через їхню важливу роль у травматичних реакціях. Важливе визнання, що одужання після травми полягає не лише у зменшенні негативної емоційної активації, а й у посиленні позитивних емоційних систем (ПОШУК, ГРА, ТУРБОТА) (Panksepp & Biven, 2012). (10)
Таким чином, ми можемо побачити тут кореляцію з кінезіологічною корекцією — де негативний емоційний заряд виводять в «О» й збільшують позитивний емоційний заряд.
Емоціональні системи підтверджені:
- електростимуляцією мозку,
- фармакологічними маніпуляціями,
- поведінковими реакціями тварин,
- нейроанатомічними даними.
Панксепп приводить не кореляції, а показує причинний зв’язок через прямі експериментальні докази:
- якщо стимулювати певну ділянку мозку → виникає конкретний емоційний стан;
- якщо її пошкодити → цей стан зникає;
- якщо ввести певні нейрохімічні агенти → емоція посилюється або слабшає.

П’ЯТИФАКТОРНА МОДЕЛЬ ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ТА ОПИСУ РИС ОСОБИСТОСТІ
Зараз йдуть розмови в наукових колах про кореляцію 7 первинних емоційних систем із психометричною моделлю особистості «Великої п’ятірки» або п’ятифакторною моделлю (FFM — OCEAN, CANOE) , що є науковою моделлю для вимірювання та опису рис особистості людини. Ця модель об’єднує варіації особистості в п’ять окремих факторів, які вимірюються за безперервною шкалою:
П’ятифакторна модель була підтверджена дослідженнями із азіатами, й виявилося, що вона для них теж працює. Висновок показав, що 5-факторна схема відповідає коваріаціям елементів у китайській вибірці.(11) Модель отримала отримала свою емпіричну підтримку на китайській (Yang & Bond, 1990), чеській (Hrebickova & Ostendorf, 1995), грецькій (Saucier, Georgiades, Tsouasis, & Goldberg, 2005), ізраїльській (Almagor et al., 19 1994), польській (Szarota, 1995), іспанській (Benet-Martinez & Waller, 1997), філіппінській (напр., Church & Katigbak, 1989; Church et al., 1997), турецькій (Somer & Goldberg, 19 Бочаров, 2010) російській (Shmelyov & Pokhil’ko, 1993). Однак й тут були місцеві фактори, що мали свої нюанси. Особливо різниця була із 5-м фактором: від чистого інтелекту (на німецьких вибірках) до неконвенційності та непокори в голландських та італійських групах.
Openness — відкритість, відкритість до досвіду (O) вимірює креативність, допитливість та готовність розглядати нові ідеї. Ця шкала показує, чи ви відкриті новому досвіду чи надаєте перевагу традиційним поглядам і звичному.
Conscientiousness — сумлінність (C) вимірює самоконтроль, старанність та увагу до деталей. Шкала показує вашу схильність до організованості, відповідальності, самодисципліни та досягнення цілей або до більш спонтанної (хаотичної, анархічної) та гнучкої. поведінки. Перекласти можна як «совість і свідомість».
Extraversion — екстраверсія (E) вимірює сміливість, енергійність та соціальну інтерактивність. Показує наскількі ви балакучи й контактни в соціуцмі або більше замкнутий та спокійний, направлений внутрь характер.
Agreeableness — доброзичливість (A) вимірює доброту, готовність допомогти та готовність до співпраці. Або ви підходите до взаємодії більш критично та егоїстично. Перекласти, з мого зору, треба як «зговірливість», а не «доброзичливість».
Neuroticism — невротицизм (N) [нейротизм] вимірює депресію, дратівливість та схильність до тривоги. Противага емоційної стабільності.
«Велику п’ятірку» можно уявити як вісі по яким тестують людину. Я наводжу приклад Big-Five MINI-MARKER-40 за Голдбергом (заснований на прикметниках. Goldberg 1992 — 15).
Factor I: Extraversion — Екстраверсія (Экстраверсия)
Позитивні ознаки:
|
Негативні ознаки:
|
Factor II: Agreeableness — Згодливість/Доброзичливість (доброжелательность)
Позитивні ознаки:
|
Негативні ознаки:
|
Factor III: Conscientiousness — Сумлінність (добросовестность) , як упорядкований та працьовитий. Бо тут нема моральной частини, як у доброчесність.
Позитивні ознаки:
|
Негативні ознаки:
|
Factor IV: Emotional Stability Емоційна Стабільність — Нейротизм
Позитивні ознаки:
|
Негативні ознаки (нейротизм):
|
Factor V: Intellect, Openness, or Imagination Інтеллект, Відкритість, або Уява (Открытость опыту)
Позитивні ознаки:
|
Негативні ознаки:
|
Чи можуть бінарні пари, як емоційні барометри, корелювати із цією моделлю? Або китайська система УСІН з 5 рухами-елементами? Це поки що питання. Але, як на мене, кореляція є. Особливо з Усін, де 5 рухів включають в себе по 25 типів людей, включно із описом форми тіла, поведінки та реакцій. І ця система була відпрацьована задовго до європейської цивілізації. Бо, наприклад, деякі з шовкових текстів Мавандуй (до 168 р. до н. е.) вже пов’язують « усін» з уде (五德; wǔdé ), п’ятьма чеснотами та п’ятьма емоціями. А зібрана у 2 ст. до н.е. — 2 ст. н.е. А 5
Давайте спробуємо зібрати все разом, щоб зрозуміти, що таке емоція та її відношення до мови.
1.ФОРМУЛА CAT
Відчуття з середини тіла (афект) + відчуття із зовнішнього світу (екстероцептивні сигнали) + семантичне знання (включно мова й опис що відчуваєш) + епізодічне знання (персональний досвід)
2. 7 АФФЕКТИВНИХ СИСТЕМ
| 1.SEEKING (+) ПОШУК
3.CARE (+) ТУРБОТА 2.LUST (+) СЕКСУАЛЬНЕ ЗБУДЖЕННЯ 4.PLAY (+) ГРА |
5.FEAR (−) ЖАХ
6.RAGE/ANGER (−) ГНІВ/ЛЮТЬ 7.SADNESS/PANIC (−) СМУТОК/ПАНІКА/ДИСТРЕСС РАЗЛУКИ |
3. 5 ВІСЕЙ OCEAN
- ЕКСТРАВЕРСІЯ (у зовнішнє — у внутрішнє)
- ЗГОДЛИВІСТЬ (згода — не згода)
- СУМЛИННІСТЬ (працьовитість — хаотичність\спонтанність)
- ЕМОЦІОНАЛЬНА СТАБІЛЬНІСТЬ — НЕЙРОТИЗМ (спокій — емоційний негатив)
- ВІДКРИТІСТЬ ДО ДОСВІДУ (складність — простота)
De Raad та ін. (2010), використовуючи дані 14 вибірок 12 мовами, показали, що кроскультурну стійкість можуть зберігати лише 3 фактори, а два інші є культурно залежними.
Крос-культурна стійкість
|
Культурно залежни
|
Ось ми й вишли на різницю, яку ми бачимо в барометрах, де 4-й та 5-й фактори можуть бути тою часткою, що не може бути перекладена безпосередньо. Бо емоційна стабільність та емоційна нестабільність, відкритость новому досвіду та його поверхневість чи глибина залежать, можливо, від … номогенезу?
А extraversion — екстраверсія, agreeableness — згодливість/доброзичливість, conscientiousness — сумлінність — це те, що може бути прописано у 7 аффективних системах: пошук, турбота, сексуальне збудження, гра, жах, лють.
Я міркую над цим, бо воно показує, чому не завжди є прямий переклад бінарних пар, барометрів та інших описових емоційних станів. Бо так побудовані наш світ і мови.
Й до формули САТ ми маємо додати 7 аффективних систем, як частину схеми виникнення емоцій.
Відчуття з середини тіла (афект) + відчуття із зовнішнього світу (екстероцептивні сигнали) + семантічне знання (включно мова й опис що відчуваєш) +епізодічне знання (персональний досвід)
Ймовірно, емоційна стабільність та нейротизм, вкупі з відкритістю до нового досвіду та семантичними знаннями, — найбільше пов’язані із мовою.
Таким чином ми отримуємо, що ЕМОЦІЯ — це інтерпретація тілесного імпульсу (Панксепп) через механізмування (CAT), у межах стабільних особистих патернів (OCEAN), за допомогою мовних категорій.
КОРЕЛЯЦІЯ МІЖ АФЕКТИВНИМИ СИСТЕМАМИ ТА OCEAN по ОСОБИСТОМУ ОПИТУВАЛЬНИКУ ANSP . (17)
- Відкритість до досвіду (Openness to Experience), як правило, позитивно корелює з ПОШУКОМ, ГРОЮ та ТУРБОТОЮ (SEEKING, PLAY, CARE).
- Сумліність (Conscientiousness)позитивно корелює з ПОШУКОМ ((SEEKING) і негативно зі СТРАХОМ, ГНІВОМ та СМУТКОМ (FEAR, ANGER, SADNESS. ).
- Екстраверсія (Extraversion) позитивно пов’язана з ПОШУКОМ, ГРОЮ, ТУРБОТОЮ та ГНІВОМ (SEEKING, PLAY, CARE, ANGER), і негативно зі СТРАХОМ та СМУТКОМ (FEAR, SADNESS. ).
- Доброзичливість (Agreeableness) позитивно корелює з ПОШУКОМ, ГРОЮ та ТУРБОТОЮ (SEEKING, PLAY, CARE), і негативно з ГНІВОМ (ANGER).
- Невротіцизм (Neuroticism) негативно пов’язаний з ПОШУКОМ та ГРОЮ (SEEKING, PLAY), і позитивно корелює зі СТРАХОМ, ГНІВОМ та СМУТКОМ (FEAR, ANGER, SADNESS).

Нагадую, що невротицизм та відкритість до досвіду є культурно залежними. Чи можуть бути наші якісті пошуку, гри, турботи та страху, гніву та смутку теж культурно залежними?
Але, можливо, більш вірним буде те, як людина ставиться до тієї чи іншої емоції й на якій саме вона буде фіксуватися. Бо слово — це алхімік емоцій. Воно перетворює біологічний імпульс у смисл, а смисл — у досвід.
Те, що Панксепп називає афектом, Барретт — конструктом, а Ворф — мовною відносністю, є трьома гранями одного процесу: народження емоції через мову. Тіло відчуває, мозок тлумачить, а слово освячує — і лише тоді емоція стає реальною.
Мова — це нервова система культури. Вона не просто описує страх чи радість, вона вирішує, чи існує страх як поняття, і чи дозволено радіти.
Тому емоції — це не лише біологія, а й граматика душі. І кожна культура має власний синтаксис почуттів: у когось біль відмінюється, у когось — співається, у когось — мовчить.
Парадокс у тому, що саме слово, яке може заспокоїти горе, здатне його створити. Мова — це не дзеркало емоцій, а їхній архітектор. І, можливо, найглибша емоція — це мовчання, коли слово ще не народилося, але вже формує світ. Бо пауза іноді впливає більше, ніж слова, між якими вона ховається. Й саме вона визначає, на що буде направлена увага.
Нейронаукові дослідження підтверджують, що пауза — не відсутність дії, а її найвища форма. Під час короткої мовної тиші мозок синхронізує свої ритми, оновлює когнітивні ресурси й готує нове слово. Дослідження Інституту Макса Планка (Nature, 2026) показало, що пауза діє як внутрішній метроном — вона узгоджує роботу моторної кори й стриатуму, забезпечуючи точність мислення. Інші роботи (34) довели, що саме в паузі активуються зони уваги та інтеграції сенсу. Отже, мовчання — це не порожнеча, а простір, у якому мозок збирає смисл, перш ніж народити слово. Й десь на цій тоненькій грані — народжується емоція.
Copyright©Ежені МакКвін-2026
Література:
1. The role of language in emotion: predictions from psychological constructionism.Kristen A. Lindquist*, Jennifer K. MacCormack and Holly Shablack. Carolina Affective Science Laboratory, Department of Psychology, University of North Carolina, Chapel Hill, NC, USA
2. Solving the Emotion Paradox: Categorization and the Experience of Emotion Lisa Feldman Barrett
https://doi.org/10.1207/s15327957pspr1001_
3. Language, Thought, and Reality, second edition: Selected Writings of Benjamin Lee Whorf
6. Gorgias’ Encomium of Helen. Rosamond Kent Sprague, ed. The Older Sophists: A Complete Translation by Several Hands of the Fragments in Die Fragmente Der Vorsokraticker Edited by Diels-Kranz with a New Edition of Antiphon and of Euthydemus. Columbia, South Carolina: University of South Carolina Press, 1972. 50-54
7. Lisa Feldman Barrett , Kristen A Lindquist, Eliza Bliss-Moreau, Seth Duncan, Maria Gendron, Jennifer Mize, Lauren Brennan. Of Mice and Men: Natural Kinds of Emotions in the Mammalian Brain? A Response to Panksepp and Izard. PMCID: PMC2597798 NIHMSID: NIHMS37841 PMID: 19079552
8. Affective Neuroscience. Updated on July 1, 2025
10. Psychotrauma. The more complete resource for Psychotraumatology
13.Анастасія Панасюк. Тест на характер (Big Five).
16.De Raad, B., Barelds, D.P.H., Levert, E., Ostendorf, F., Mlacic, B., Di Blas, L., Hrebickova, M., Szirmak, Z., Szarota, P., Perugini, M., Church, A.T., & Katigbak, M.S. (2010). Only three factors of personality description are fully replicable across languages: A comparison of 14 trait taxonomies. Journal of Personality and Social Psychology, 98, 160—173.
19. L.F.Barrett. Seven and a Half Lessons About the Brain. Houghton Mifflin Harcourt, 2020. ISBN 0358157145.
20. L.F.Barrett. How Emotions are Made: The Secret Life of the Brain. Houghton Mifflin Harcourt, 2017. ISBN 0544133315.
21. L.F.Barrett. Handbook of Emotions, Fourth Edition. Guilford Fubn, 2018
22. L.F.Barrett. The Psychological Construction of Emotion, Guilford Fubn, 2014
33. Bernard J. Baars, David B. EdelmanConsciousness, biology and quantum hypotheses
Як виникають архетипи. Сучасна нейропсихологічна модель
Альфа‑ритм мозку і медитація: як практики уваги змінюють сприйняття, пам’ять і стан свідомості
Психоделіки і медитація. Нове дослідження мозкових станів тибетського ламы
Як одяг впливає на психологічни стани. Втілена в одязі когниція
Як виникають архетипи. Сучасна нейропсихологічна модель
Звуко‑архетипи української мови: фольклорні коди, семантика та глибинні смисли
Мовна оптика. Опис та приклади
Як працює магія. Мозок. Нейронаука. Візуалізація
Павутиння вірду, нить орлогу, доля Норн та фатум валькірий
Богиня перед якою ти маєш тремтіти. Іштар володарка МЕ Неба та Підземного світу.
Що таке daimōn у греків і чому це не демон
Від египетсько-грецьких папірусів до середньовічних гримуарів. Історія Магії.
