Дороги якими закликали хетьских богинь

Магічна логістика анатолійських культів: ритуал «будування доріг» для богинь Долі та Життя

Для людини епохи Бронзового віку навколишній світ не функціонував сам по собі. Закони природи, родючість ріллі, течія священних річок та навіть здоров’я людського тіла вважалися активною щоденною діяльністю конкретного божества, яке перебуває на своєму «робочому місці» — на престолі в храмі чи в сакральних точках ландшафту.

Саме тому будь-який земний крах — раптовий спалах чуми, засуха, безпліддя, військова поразка чи смертельна хвороба царя — сприймався давніми цивілізаціями не як випадковість, а як наслідок уходу бога. Якщо ставалося лихо, це означало, що розгніване або ображене божество встало, покинуло свій трон і пішло геть.

Ця ідея була фундаментальною для всього Близького Сходу та Середземномор’я:

У Месопотамії вірили: якщо ображений бог залишає свій храм, з міста автоматично знімається «божественний щит», що прирікає його на руйнацію та хаос.

В Єгипті міф про Око Ра описував тотальну засуху та випалену землю, коли люта богиня Тефнут образилася на людей і втекла в далеку Нубійську пустелю.

У семітських культах Сиро-Палестинського регіону, з якими хети активно взаємодіяли, головним міфом був цикл про бога грози та дощу Балу (Ваала). Коли бог Балу гине або іде в підземне царство бога смерті Мота, міф прямо каже: «Помер Балу — що буде з людьми?».

У грецькій традиції (що сягає корінням Бронзового віку) ухід Деметри в таємне місце через тугу за викраденою Персефоною миттєво зупиняв будь-який ріст на землі, прирікаючи людство на голод.

Кожна цивілізація шукала свій унікальний спосіб повернути божество, що пішло. Єгипетський Тот використовував магію слів та вино, грецькі олімпійці відправляли делегації з дарами, а месопотамські жерці складали «плачі»-умилостивлення.

Проте хетто-лувійська традиція Анатолії виробила свій, абсолютно неповторний підхід. У хетів ритуал евокації (прикликання) був не просто словесним призовом — це було канонічне, матеріальне будування шляху для богів.

Коли життя людини або чинного правителя (dUTU-ŠI / Його Величності) опинялося під загрозою, хетські заклиначі (LÚ.MEŠ AZU) розуміли: богині Долі та Життя пішли у «таємне, приховане місце» (ḫarwaši pēdi). Щоб повернути їх, жрець мав виступити в ролі сакрального інженера та логіста. Замість того, щоб просто благати, він буквально будував інфраструктуру повернення — магічні дороги та бічні стежки (KASKAL.MEŠ).

Богам прокладали фізичні колії з меду, оливкової олії та зернової каші. Їх заманювали сакральним «текстильним кодом» прях — пасмами червоної вовни та смужками тканини, які ставали духовною пуповиною, здатною витягнути божества з підземних ям (āpi), провести через гори, річки, морське узбережжя й лісові гаї прямо назад до царського престолу.

У цій статті ми подивимось на  структуру та переклад таблички ритуалу CTH 484, де богині Долі dGulšeš та богині-матері DINGIR.MAḪ.MEŠ повертаються побудованими для них дорогами, змінюючи свій гнів на милість. Ритуал, що називається «Коли богині DINGIR.MAḪ та богині Gulšeš, (а також) Anzili (та) Zukki викликаються зі стежок». 

Одразу звертаю вашу увагу, що початкова інвокація ритуалу перераховує не одну групу божеств, а кілька окремих категорій жіночих божеств: 

DINGIR.MAḪ HI.A → Великі Богині

 dGul-ša-aš  → Гульшеш 

DINGIR.MAḪ.MEŠ ŠA DINGIRMEŠ → Великі Богині богів

DINGIR.MAḪ.MEŠ NÍ.TE.MEŠ-aš UN-aš → Великі Богині людського тіла

dZukki → Зуккі 

dAnzili → Анзілі 

При цьому dGul-ša-aš не ототожнюються з DINGIR.MAḪ HI.A, а називаються поряд із ними як окрема група божеств. Особливо показовим є розрізнення між DINGIR.MAḪ.MEŠ ŠA DINGIRMEŠ («DINGIR.MAḪ богів») та DINGIR.MAḪ.MEŠ NÍ.TE.MEŠ-aš UN-aš («DINGIR.MAḪ людського тіла»), що вказує на існування внутрішньої класифікації серед DINGIR.MAḪ-божеств. 

Разом із dZukki та dAnzili вони утворюють єдиний ритуальний комплекс божеств, які викликаються та приводяться ритуальними дорогами (KASKAL.MEŠ). Наприкінці тексту, у колофоні, цей склад повторюється у формі: DINGIR.MAḪ.MEŠ, dGul-še-eš, dAnzili та dZunki, що підтверджує самостійний статус dGul-še-eš у межах даного ритуалу. 

 

CTH 484

1 [DINGIR.MAḪ HI.A] dGul-ša-aš ŠA DINGIRMEŠ NÍ.TE.MEŠ-aš UN-aš DINGIR.MAḪ.MEŠ закликаються таким способом.

2 dZukki та dAnzili закликаються таким способом.

3 Є два маленькі плетені кошики. Один кошик призначений для DINGIR.MAḪ HI.A ŠA DINGIRMEŠ.

4 Інший кошик призначений для DINGIR.MAḪ.MEŠ NÍ.TE.MEŠ-aš UN-aš і для dZukki.

5 А також для dAnzili; таким чином використовується один спільний кошик.

6 Приготовлено три uliḫi та три товсті хліби для божества.

7 Так само вони включаються до ритуалу.

8 До ритуалу належать dAnzili, dZukki та DINGIR.MAḪ.MEŠ NÍ.TE.MEŠ-aš UN-aš.

9 На кошику предмети розташовують таким чином.

10 Це приготування здійснюється відповідно до старої таблички.

11 Коли все це приготовлено,

12 беруть столи.

13 Їх несуть до брами Тавінії.

14 Потім встановлюють столи на першій доріжці.

15 Заклинатель бере запашну олію.

16 Він окроплює нею перед божеством.

17 Потім виголошує слова над запашною олією.

18 Коли він закінчує,

19. Коцюбою (GIŠ paḫḫurula-) вогонь підгортають (приводять до ладу),

20. і (тоді) змушують вогонь палахкотіти (розпалюють сильніше)

21 Потім замішують кашу з зерна.

22 Виготовляють хліб duni-.

23 Після цього його спалюють.

24 Далі споруджують невелике вогнище.

25 Розламують хліб duni-.

26 І кладуть його на вогнище.

27 А поверх кладуть крупу,

28 хліб зі смальцем,

29 юшку з зернової каші та юшку з трави gangati-.

30 Коли це завершено,

31 простягають доріжки із зернової каші, меду, оливкової олії та запашної олії.

32 На одну доріжку кладуть шматки тонкого хліба.

33 І також на бічну доріжку кладуть шматки тонкого хліба.

34 А поверх бічної доріжки насипають крупу та кладуть хліб зі смальцем.

35 Також зверху кладуть юшку з трави gangati-, юшку із зернової каші та фрукти.

36 Потім здійснюють узливання вина.

37 Коли це завершено,

38 починають закликати богів.

39 Їх закликають червоною вовною, пасмом овечої вовни та смугою тканини.

40 Також їх закликають орлиним пером.

41 Потім він промовляє так:

42 «DINGIR.MAḪ, dGulšeš, DINGIR.MAḪ богів і людського тіла, dZukki та dAnzili, де б ви не перебували,

43 у якій би країні ви не знаходилися,

44 чи на небі, чи на землі, чи в горах, чи в річках,

45 — тут перелічують усі країни поіменно —

46 тепер повертайтеся заради цього ритуалу до дому вашого господаря ритуалу, до жертовника і до престолу.

47 І далі він продовжує:

48 «Чи, можливо, ви розгнівалися,

49 або ж вас хтось закликав, викликав чи благав,

50 і якийсь злий та ворожий чоловік покликав вас у приховане місце?

51 Але тепер ми будемо знову закликати вас, викликати вас і благати вас доброзичливо, разом із Сонячним божеством, заради вашого божественного піклування.

52 І надалі ми будемо приносити вам чистий та приємний ритуал.

53 Покиньте того злого чоловіка

54 і поверніться до дому цього господаря ритуалу.

55 Поверніться до нього прихильно

56 і даруйте йому життя, здоров’я, тілесну силу, довгі роки, прихильність богів, милість богів і сяйво душі.

57 Даруйте йому синів, дочок, онуків і правнуків.

58 Даруйте йому добробут, послух і [кінець рядка пошкоджений].

59 Коли він закінчує,

60 [текст пошкоджений] орлине перо [текст пошкоджений] кладе на стіл.

61 Потім бере камінець paššilu-   із головної доріжки і камінець paššilu-  із бічної доріжки.

Хетське слово paššilu- позначає річкову гальку, гладкі округлі камінці або невеликі шматки кременю, які збирали біля активних водних джерел. Хетські тексти часто уточнюють колір гальки для конкретного ритуалу. Наприклад, у ритуалах очищення фігурують NA₄ paššilu- BABBAR (білі камінці — символ чистоти, світла) та NA₄ paššilu- GE₆ (чорні камінці — символ підземного світу та поглинання зла).

62 Водою їх [текст пошкоджений].

63 [Текст пошкоджений] кладе на стіл.

64 А на те місце кладе камінь [далі лакуна].

В оригінальному хетському тексті (Exemplar A, колонка I, рядок 63–64) зафіксовано шумерограму NA₄.gá-a-i-ia (або лувійське написання для мінералу KAF-GA-I-IA). В академічному перекладі Ф. Фусканьї та працях німецького хеттолога В. Хааса цей термін чітко ідентифікується як обсидіан (або zapzagi- / вулканічне скло). У хетто-лувійській магії обсидіан та залізна руда вважалися «металами та мінералами підземного царства». Через свій темний колір і блиск обсидіан виступав сакральним дзеркалом. Його клали на стіл ритуалу або біля магічних доріжок як точку фокусування для підземних богів. Рядок 64 завершує перший блок прокладання доріжок і стоїть безпосередньо перед переходом до викопування ритуальних ям (āpi). Покладання обсидіану на цьому етапі — це сакральне «запечатування» земної межі перед тим, як відкрити контакт із підземним світом через ритуальні колодязі. 

65 Потім для дев’яти доріжок він спалює птахів таким способом:

66 Спалює одного птаха для huwalzi- і talaḫulzi-,

67 одного птаха для ḫari- і ḫazizi-, а ягня — для uniḫi- і ananešḫi-,

68 а також для DINGIR.MAḪ людських істот, для dGulšeš, для dZukki та dAnzili однаково спалює двох птахів і одного ягняти.

69 Після того як завершено закликання від дев’яти доріжок,

70 столи піднімають,

71 і переносять до місця ритуальних ям.

Вивчаючи природу хеттських ритуальних ям, відомий хеттолог Гаррі Гоффнер довів існування семантичного зв’язку між анатолійським терміном api- та давньоєврейським поняттям ‘ob. В контексті Біблії слово ‘ob означає яму для викликання духів померлих або самого духа некромантії, що яскраво проілюстровано у відомому сюжеті з Аендорською чарівницею, яка викликала дух пророка Самуїла для царя Саула.

72 Потім через оракульне звернення до богів визначають порядок ритуальних ям так:

73 «Чи слід відкрити сім ритуальних ям?» Ні.

74 «Чи слід відкрити дев’ять ритуальних ям?» Так.

75 Отже, необхідно відкрити саме дев’ять ритуальних ям.

76 Коли божеств приводять до місця ритуальних ям,

77 статуї божеств встановлюють там.

78 Потім відкривають дев’ять ритуальних ям.

79 Заклинатель бере мотику

80 і копає.

81 Потім бере металевий штир

82 і копає ним.

83 Далі бере GIŠ šatta-, лопату і посудину

84 та очищує ритуальні ями.

85 Потім здійснює узливання вина й олії в ями.

86 Розламує тонкі хліби

87 і розкладає їх довкола ям з обох боків.

88 У першу ритуальну яму він кладе срібну драбину та срібний штир.

89 Потім поміщає срібний символ мудрості на штир

90 і опускає їх у першу ритуальну яму.

91 До символу мудрості ззаду прив’язують смугу тканини.

92 Коли він закінчує,

93 для enumašši- та itkalzi- приноситься в жертву птах для всіх ритуальних ям.

94 Кров’ю кроплять усі дев’ять ритуальних ям.

95 Потім на нових ритуальних ямах спалюють дев’ять птахів і одне ягня для ambašši.

96 Також для keldi приносять дев’ять птахів і одне ягня.

97 На кожну ритуальну яму кладуть по одному птахові.

98 Інші учасники заколюють ягня

99 і кладуть його до першої ями.

100 Беруть zamali-

101 і розкладають їх по всіх ритуальних ямах.

102 І кладе їх над ритуальними ямами, половину з одного боку, половину з другого.

103 Потім розламує ще три тонкі хліби.

104 І розсипає їх попереду та позаду для чоловічих божеств, (що належать) ритуальним ямам.

105 Додає також хліб зі смальцем і крупу.

106 І здійснює узливання.

107 Коли все завершено і впорядковано,

108 заклинатель [текст пошкоджений].

109 Після цього богів закликають із ритуальних ям.

110 Попереду прокладають доріжки із зернової каші, меду, оливкової олії, запашної олії та бічні доріжки.

111 На головній доріжці розламують тонкий хліб.

112 І також на бічній доріжці розламують тонкий хліб.

113 [Текст пошкоджений] виливають.

114 Кладуть зверху юшку з трави gangati-.

115 І здійснюють узливання вина.

116 Богів закликають пасмом червоної вовни.

117 І звертаються до них за допомогою орлиного пера.

118 Коли завершують закликання богів із ритуальної ями,

119 На головній доріжці та на бічній доріжці [текст пошкоджений].

120 Їх омивають.

121 І кладуть [текст пошкоджений].

122 [Текст втрачено].

123 Кладуть квасний хліб.

124 Також кладуть фрукти.

125 [Текст пошкоджений].

126 Здійснюють узливання.

127 [Текст пошкоджений].

128 Починають закликати богів.

129 [Текст пошкоджений].

130 Для DINGIR.MAḪ людського тіла спалюють птахів.

131-133 [Текст пошкоджений].

134 Він кладе їх униз поруч. 

135 Біля вогню спалюють одного птаха для enumašši-.

136 Для дев’яти вогнищ спалюють дев’ять птахів.

137 Також для keldi здійснюють узливання дев’яти птахів.

138 Розламують тонкі хліби.

139 І розсипають їх попереду та позаду для чоловічих богів вогнищ.

140 Здійснюють виливання.

141 І здійснюють узливання.

142 Коли він завершує обряд біля вогнища,

143 прокладають головні та бічні доріжки із зернової каші, меду, оливкової олії та запашної олії.

144 Для кожної доріжки розламують один тонкий хліб.

145 Поверх кладуть юшку із зернової каші.

146 [Текст пошкоджений, згадуються чоловічі боги.]

147 Роблять доріжки.

148 Коли завершують,

149 беруть камінці paššilu-.

150-151 [Текст пошкоджений.]

152 Заклинатель починає другорядний ритуал.

153 Одного птаха спалюють для huwalzi- і talaḫulzi-, одного птаха для tari- і tuburburi-, одного птаха для ḫiliḫi- і tabiḫi-, одного птаха для šadandi і unalzi-, одного птаха для uniḫi- і ananešḫi-.

154 Коли завершують,

155 піднімають статуї божеств.

156 І несуть їх до гаю Тауріша.

157 Для дев’яти джерел спалюють трьох птахів і дев’ять тонких хлібів для жертви ambašši.

158 Для keldi приносять одного птаха та дев’ять тонких хлібів.

159 Також розламують дев’ять тонких хлібів.

160 І кладуть їх над джерелами.

161 Поверх розсипають хліб [текст частково пошкоджений] і крупу.

162 Також розливають юшку із зернової каші та запашну олію.

163 І здійснюють узливання вина.

164 [Текст пошкоджений.]

165 [Текст пошкоджений; згадуються джерела.]

166 Усередину кладуть срібло, золото та алабастр.

167 Усередину здійснюють узливання пива та вина.

168 Усередину також здійснюють узливання солодкого молока.

169 Коли завершують,

170 [Текст пошкоджений.]

171 Потім заклинатель прокладає головні та бічні доріжки із зернової каші, меду, оливкової олії та запашної олії.

172 [Розламують щось; текст пошкоджений.]

173 Розсипають крупу.

174 Поверх кладуть юшку із зернової каші.

175 І здійснюють узливання.

176 Тоді починають закликати богів.

177 Богів закликають із джерел.

178 Коли завершують,

179 [Текст пошкоджений.]

180 Тоді боги відвертають очі назад.

Хетська ідіома IGI.ḪI.A-wa EGIR-pa neia- буквально означає «повернути очі назад (на когось)», що в релігійному контексті означає «змінити гнів на милість», «знову звернути свій прихильний погляд на людину». Український вираз «відвертають очі» має протилежне значення (ігнорують, цураються).

181 Для них розсипають приношення.

182 Для них виливають змішані між собою харчові приношення.

183 Тоді заклинатель починає другорядний ритуал.

184 Одного птаха для huwalzi- і talaḫulzi-, одного птаха для ḫari-, ḫazizi- і uniḫi-, одного птаха для tabiḫi і šadandi, одного птаха для dari(?) і tuburburi, одного птаха для [пошкоджено] і ašapši, одне ягня для ananešḫi- і [пошкоджено], одне ягня для enumašši- і itkalzi-, [пошкоджено] для zuzumagi.

185 Після того як завершено викликання від джерел,

186 переносять [пошкоджено] богів.

187 Для жертви ambašši біля моря спалюють [пошкоджено].

188 Одне ягня приносять для keldi.

189 Усю деревину, [пошкоджено] з тіста, маленький камінь і алабастр кладуть усередину.

190 Також усередину насипають крупу та кладуть хліб зі смальцем.

191 Усередину здійснюють узливання вина, напою tawal, напою walḫi, солодкого молока, олії та меду.

192 Потім розламують три тонкі хліби.

193 Їх розсипають перед чоловічими богами.

194 І також розсипають позаду них.

195 Потім прокладають доріжки із зернової каші, меду й олії.

196 Розламують тонкі хліби.

197 І здійснюють узливання.

198 Починають викликати богів.

199 Богів закликають від моря.

200 Коли завершують,

201 беруть камінці paššilu-.

202 Потім боги відвертають очі назад.

Хетська ідіома IGI.ḪI.A-wa EGIR-pa neia- буквально означає «повернути очі назад (на когось)», що в релігійному контексті означає «змінити гнів на милість», «знову звернути свій прихильний погляд на людину». Український вираз «відвертають очі» має протилежне значення (ігнорують, цураються).

203 Для них розсипають приношення.

204 Для них виливають змішані між собою харчові приношення.

205 Тоді заклинатель починає другорядний ритуал.

206 Одного птаха для huwalzi- і talaḫulzi-, одного птаха для ḫari- і ḫazizi-, одного птаха для ananešḫi- і uniḫi-.

207 Коли завершують,

208 піднімають статуї богів.

209 І несуть їх до місця річок.

210 Для дев’яти річок спалюють двох птахів і дев’ять тонких хлібів для жертви ambašši.

211 Для keldi здійснюють узливання трьох птахів і дев’яти тонких хлібів.

212 І так само все висипають у річки.

213 І здійснюють узливання.

214 Так само здійснюють узливання для чоловічих богів.

215 Також прокладають доріжки із зернової каші.

216 Розламують тонкі хліби.

217 Потім викликають богів із річок.

218 Коли завершують,

219 беруть камінці paššilu-.

220 Потім боги відвертають очі назад.

Хетська ідіома IGI.ḪI.A-wa EGIR-pa neia- буквально означає «повернути очі назад (на когось)», що в релігійному контексті означає «змінити гнів на милість», «знову звернути свій прихильний погляд на людину». Український вираз «відвертають очі» має протилежне значення (ігнорують, цураються).

221 Для них розсипають приношення.

222с Для них виливають змішані між собою харчові приношення.

223 Тоді заклинатель починає другорядний ритуал.

224 Одного птаха для huwalzi- і talaḫulzi-, одного птаха для ḫari- і ḫazizi-, одного птаха для ananešḫi- і uniḫi-.

225 Коли заклинатель завершує,

226 богів спускають униз.

227 Для жертви ambašši спалюють [пошкоджено] птахів і одне ягня.

228 І здійснюють узливання.

229 Для keldi також здійснюють узливання дев’яти птахів і одного ягняти.

230 [Пошкоджений рядок про гори keldi.]

231 Розламують тонкі хліби.

232 Заколюють одне ягня.

233 [Пошкоджений рядок.]

234 Беруть [пошкоджений предмет].

235 І розкладають його по всіх горах.

236 Заклинатель здійснює узливання.

237 Розсипають тонкі хліби перед і позаду гір чоловічих богів.

238 І здійснюють узливання.

239 Потім прокладають доріжки із зернової каші, меду та оливкової олії.

240 Розламують тонкі хліби.

241 Також розсипають крупу, хліб зі смальцем і юшку з трави gangati-.

242 І здійснюють узливання.

243 Потім викликають богів із гір.

244 І беруть камінці paššilu-.

245 Коли завершують,

246 боги відвертають очі назад.

Хетська ідіома IGI.ḪI.A-wa EGIR-pa neia- буквально означає «повернути очі назад (на когось)», що в релігійному контексті означає «змінити гнів на милість», «знову звернути свій прихильний погляд на людину». Український вираз «відвертають очі» має протилежне значення (ігнорують, цураються).

247 Для них розсипають приношення.

248 Для них виливають змішані між собою харчові приношення.

249 Тоді заклинатель починає другорядний ритуал.

250 Одного птаха для huwalzi- і talaḫulzi-, одного птаха для ḫari-, ḫazizi-, ananešḫi- і uniḫi-.

251 Коли завершують,

252 богів несуть до місця неба.

253с Пошкоджений рядок.]

254с Для чотирьох стовпів неба спалюють або приносять у жертву одне ягня і один великий хліб.

255 Для ambašši він приносить у жертву одне ягня.

256 Він здійснює узливання одного ягняти.

257 І [далі пошкоджено].

258 Коли вони приходять,

259 вони ведуть.

260 [Пошкоджено].

261 Усередину [щось] кладуть.

262 Після ритуалу

263 для talaḫulzi-

263а і для ananešḫi-

264 далі для [пошкоджено]

264а для ḫu-ul[-…]

265 Для доброго стану (keldi) він приносить у жертву одне ягня.

266 Перед будинком

267 …для [ритуальних станів] Сонячного диска та Сяйва спалюють ще двох птахів.

268 Їх спалюють і потім заносять усередину.

269 Для Трону (kišḫi) та для ḫuli спалюють ще двох птахів.

269a Для Богів (DINGIR.MEŠ).

269b Для Великих Богинь (DINGIR.MAḪ.MEŠ) людського тіла.

269c Для dZu-uk-ki та dAn-zi-li.

269d Також одне ягня ставлять попереду.

269e Спалюють птахів.

270 Одного птаха заради заспокоєння (enumašši), двох птахів заради приємності (šerdeḫi та šerabiḫi),

270a одного птаха заради задоволення (alummazḫi),

270b одного птаха заради очищення (nišḫi),

270c одного птаха також

270d заради благополуччя (zuzumaki) та доброго стану (keldi).

271. Перша табличка завершена (на тему): “Коли богинь DINGIR.MAḪ, Гульшеш, Анзілі та Зуккі викликають ритуальними дорогами”.

272 Цю табличку уклав (відредагував) Хатусілі за велінням Його Величності (царя).

273 Рукою Піхунія, сина Татти, нащадка Пікку.

274 Він написав її за присутності Ануванци, голови писарів.

 

Дороги, якими ходили хетьскі боги та богині, були передані у спадок Гекаті, яка і сама була з тих Анатолійських терен. Тепер ви це знаєте…

©Ежені МакКвін

 

Література: