Майже кожен, хто зіткнувся із магічною сферою (або етнографією), чув застереження: «Після ритуалу або магічної дії — не озирайся».Така заборона дивитися назад під час зустрічі з потойбічним — це одна з найдавніших і найстійкіших магічних традицій людства.
Ми не знаємо, коли ця традиція народилася, але знаємо, де її можна пошукати в письмових джерелах.
І сьогодні в нас особливий артефакт з Британського музею — вавилонська глиняна табличка BM 47817. Це частина посібника екзорциста щодо позбавлення від небажаних привидів, де описано, як відправити привида, який відчайдушно потребує … СУПУТНИЦЮ.
Глиняна табличка датується IV століттям, але текст відносять до Старовавилонського періоду. Тобто саме тексту десь 3500 років.
Також на таблиці виявилося зображення, того самого страдальця іного світу, яке зараз вважається найдавнішим у світі зображенням саме привида.
Як сказав славетний асіріолог Ірвінг Фінкель газеті «Ґардіан».:
- «Це, очевидно, чоловічий привид, і він нещасний. Ви можете уявити, як високий, худий, бородатий привид, що тиняється по будинку, справді діяв людям на нерви. Зрештою, цьому привиду була потрібна коханка»
- «Те, що хтось думає, що може позбутися привида, давши йому сусіда по ліжку, досить комічно»,
Супровідний текст на звороті детально описує ритуал, який мав відправити небажаного привида в підземний світ. Саме він завершується попередженням: «Не озирайся!»
Починається вавілонський ритуал з виготовлення фігурок чоловіка та жінки:
- «Якщо привид схопив людину… відщипни глини і виліпи фігурку чоловіка (NITA) та фігурку жінки (SAL)».
- «…Забезпеч фігурку чоловіка [необхідним], одягни (tu-lab-ba-aš) фігурку жінки».
У тексті детально описано, як її одягають у чотири окремі шари одягу, дають їй кухонне начиння, гребінець і припаси для подорожі, щоб вона стала гідною та привабливою супутницею для самотнього духа.
- «Ви одягаєте чоловіка в повсякденну сорочку та даєте йому дорожні речі. Ви загортаєте жінку в чотири червоні одяги та одягаєте її в пурпурову тканину. Ви даєте їй золоту брошку. Ви повністю оснащуєте її ліжком, стільцем, килимком та рушником; ви даєте їй гребінець та флягу».
- «На світанку, у напрямку до сонця, ви виконуєте ритуальні приготування та встановлюєте дві посудини з пивом із сердоліку. Ви встановлюєте спеціальну посудину та курильницю з ялівцю. Ви засуваєте завісу, як у ворожбита. Ви [кладете] фігурки разом з їхнім обладнанням та розміщуєте їх на місця… і промовляєте наступне: Шамаш [бог сонця та суддя підземного світу вночі]».
- «Перед обличчям бога сонця Шамаша…»
- «Шамаш, великий володар… володар могили».
Екзорцист звертається до Шамаша, оскільки той є верховним суддею, що відчиняє браму потойбіччя в сутінках.
- «Принесіть спокій блукаючому, неспокійному привиду… Відправте його назад на його місце»
Й наприкінці ритуалу звучить фраза:
• ana IGI-ka la ta-na-aḫ-ḫar! «Не озирайся назад!» (la = не; ta-na-aḫ-ḫar = повертатися/озиратися).
Як на мене, навіть після трьох з половиною тисячоліть це залишається найвищою духовною практикою — дати супутника й відправити туди, де твоє місце.
І неважливо, ким є цей психопомп — божеством, духовним провідником, ангелом чи навченим людиною-практиком, який служить мостом між світами. Головне залишається незмінним: магія полягає не в руйнуванні, а в поверненні гармонії, де кожна душа — і жива, і мертва — врешті-решт знаходить свій спокій.
А чому потойбіччя не любить поглядів?
Для стародавніх людей озирнутися означало:
- Порушити кордон: Твій погляд створює міст між світом живих і мертвих. Обернувшись, ти ніби запрошуєш сутність повернутися.
- Проявити слабкість: Сумнів або страх дають духам силу над тобою.
- Стати свідком таємниці: Магічна дія має відбуватися поза людським оком. Побачити привид у момент його переходу — це табу, за яке можна поплатитися життям.
Я б пояснила цей феномен з позиції ініціальної магії. Запит зроблено, і нове втручання може змінити процес, що почався. Тому… відпусти й забудь…
Від Вавилона до Голлівуду
Але славетний мотив «Не озирайся назад!» пронизує всю світову культуру:
• Міф про Орфея та Еврідіку: Орфей майже вивів кохану з царства Аїда, але порушив єдину заборону — не дивитися назад. Еврідіка зникла назавжди.
• Біблійна історія Дружини Лота: Тікаючи з Содома, вона озирнулася на місто, що палало, і миттєво перетворилася на соляний стовп.
• Український фольклор: У казках герой, який викрадає магічний артефакт або тікає від відьми чи чорта, ніколи не має обертатися, інакше магія розсіється, а погоня наздожене його.
• Кастанедовщина та інша сучасна езотерична пояснювальна теорія можуть сказати, що таким чином енергія застрягає в минулому.
Або… як говорять сучасні фізики про ефект спостерігача в квантовій механіці — сам факт спостереження змінює поведінку системи та її кінцевий стан. Хоча насправді там нема впливу на минуле, а йде вибір відповідного шляху реальності, під сучасний стан частинки… як в психотерапії… але це окрема розмова….
Й завершити цю статтю я хочу прадавнім вавилонським висловом, який стародавні екзорцисти іноді додавали наприкінці своїх клинописних інструкцій:
«Хто може бачити — побачить / Хто може чути — почує».
Бо для месопотамців привиди (eṭemmu) не були абстрактним символом, метафорою чи містичною таємницею. Вони сприймали їх як цілком реальну, фізичну частину свого повсякденного життя й вірили в них абсолютно буквально.
Магічні знаки, присутність духів чи тонкий результат ритуалу — усе це відкривалося лише тому, хто мав особливий хист, був відкритий до цього світу і здатний сприймати його приховані прояви. Якщо ти здатний це побачити й почути — ти обов’язково з цим зіткнешся.
Тож іди вперед, слухай тишу, довіряй процесу і… ніколи не озирайся назад.
@Неймовірні історії за Історію Магії та Магію Історії з Ежені МакКвін.
Література:
- «The Guardian»: Dalley, Jan / Alberge, Dalya. Figures of Babylon: oldest drawing of a ghost found in British Museum vault. The Guardian, 16 October 2021.
- Finkel, Irving. The First Ghosts: Most Ancient of Legacies. Hodder & Stoughton, 2021.
- 1. Guinness World Records. Oldest depiction of a ghost (Official record description).