Поет – вершитель дум

Як каже він, то так воно і буде.

І навіть боги його не осудять

Бо все, що каже він – то дзеркало буття.

У нього поза спиною поєзії крила

Захоче зазирне богині під спідницю

Чи з богом чарку перехилить біля Норн криниці.

У ньому магія бурхливо гуркотить,

Чаклунства мед устами Рожаниць вершить

Долю богів, жерців та пересічної людини.

Суддів нема у нього, він під захистом крилатої Богині

Той, що прокляттям пісні наділила  

Та жебраком до людства відпустила.

Copyright ©Эжени МакКвин

Поделиться в соцсетях