Кіт Палуг — один із найзагадковіших та найнебезпечніших персонажів валлійської міфології. Цей “болотний кіт”, породжений чарівною свинею Хенвен і вирощений друїдами Англсі, виріс у гігантську істоту, що стала загрозою для всього Уельсу. Саме з ним, за легендами, вступив у смертельний бій король Артур. У цій статті ми розглянемо всі версії міфу, його символіку та приховані магічні підтексти.
Битва між королем Артуром та Котом Палуг на мозаїці в соборі Отранто
Котики, котики мурк мурк мурк. Але не завжди кішечки були такими милими і м’якими створіннями. І про одного такого котика я вам зараз розповім.
Це котик на ім’я «Cath Palug» (Cath Paluc, Cath Balug, Cath Balwg). Його ім’я може означати “дріплячий кіт”. На слові палуг (paluc) основа може означати — удар, — різати, — рубати, — дряпати, — кіготь і навіть — копати, — протикати. Chapalu, французька форма, може бути розбита на chat — кіт + palu — болото. І тоді ми отримуємо — болотний кіт.
Отже, наш чудовий котик, народжений у королівстві Gwynedd (Уельс), у свині на ім’я Хенвен Корнуельська (Henwen of Cornwall).
Ім’я його матері означає «Old White» — стара біла».
Власником свині був такий собі Колл (Coll), син Колфрі (Collfrewy). Володар свиней для Dallwyr Dallben Dallwyr і жив у Корнуелл.
Але оскільки щодо Свині було пророцтво, що її діти принесуть нещастя на британські острови, то на неї влаштували полювання.
Вагітна Хенвен пірнула в море біля Penrhyn Awstin (Корунел), сховавшись від переслідувачів. Вийшовши на сушу до Абер Тароги (Aber Tarogi), чарівна свиня Хенвен народжує у різних місцях своє потомство.
У деяких місцях, як наприклад, Маес-Гвеніт у Гвінті, вона роняла пшеницю і бджіл. З того часу там росте найкраща пшениця. Звідти вона вирушила до Лонвена в Пенбро, і там вона роняла ячмінь і бджіл. І ось у Лінфейр (llanfair in Arfon) під Чорною скелею (Maen Du) вона приносить кошеня.
Але кошеня кидають у протоку Менай, яку відокремлює материк від острова Англсі. І тут, на острові Мон або Мона — давня назва острова Англсі, останнього оплоту друїдів, сини Палуга вирощують нашого котика. Котик зростав, зростав й нарешті досяг гігантських розмірів.
Цікаво, що в Уельсі і на тому ж Англсі збереглися відгомони стародавніх ритуалів, пов’язаних з легендарним чином Чорної Свині Hwch Ddu Gwta (Hwch Ddu Gota), з якою пов’язують свято Самхейн. Коли гасили вогні свята, то вважалося, що чудовисько схопить і віднесе того, хто йтиме у темряві останнім.
Крім того, є в піснях згадка про прядіння і чухання «кожну ніч Г’лангауа», що є прямим натяком на функції Богині Долі, що пряде Нитку Життя.
З урахуванням того, що в давнину календарний рік був розділений на дві половини: -велике Сонце» і -мале Сонце», кожне з яких було пов’язано з двома богинями, які до нас дійшли в подобі Кайлеах і Брайді, то біла і чорна свиноматка можуть бути якраз нагадуванням про жриць-відьом.
Але, мабуть, у наступні століття акцент із жриці Богині змістився на котика. Адже люди люблять котиків більше ніж усяких жриць і чаклунів, чи не так?
А оскільки острів Англсі був останньою цитаделлю друїдів (правда, подейкують, що він нею і залишився, тільки в таємниці від непосвячених), то тут може бути відображена метафорична боротьба християнського короля з язичниками-друїдами і особливо з друїдесами.
До того ж, що на Англсі збереглася дуже примітна казка про прибуття сюди групи відьом у Лладдона (Llanddona). Виснажені мандрівкою по морю, вони дуже хотіли пити. Тоді одна з них повторила подвиг Мойсея — вдаривши палицею на землю, вона створила джерело води для вгамування спраги.
Найбільш уславленими з жінок були три з семи чаклунок: Siani Bwt, Bella Fawr і Wini Wyllt.
Белла Фаур (Bella Fawr) була ватажкою лладонських відьом і славилася своїми прокльонами, польотами в повітрі, пророкуваннями та лікуванням хвороби. Як і її подруги, вона легко оберталася в різних тварин. Особливо дама любила форму зайця, в якій пила молоко у корів.
Пам’ятаєте про загадкового і незрозумілого зайчика Остари-Великодня? Чи не відлуння це весняного обертання жриць друідес? У формі зайчика надоїти молока і зробити сирну пасочку — як варіант 🙂
.
Але повернемося до котика. Отже, наш котик (можлива друїдеса-ведьма-жриця Богині або просто клан друїдів острова Англсі) Палуг підріс і став загрозою всієї округи. Настільки сильною загрозою, що на нього полювання влаштував сам король Артур зі своїми лицарями. І прибувши на Англсі зі своїми 180 воїнами, він почав свої бойові дії.
На жаль, котяра вбив воїнів, і тільки сінешаль та прийомний брат Артура сер Кай, валл. Cai fab Cynyr або Cai Hir (за валлійською версією Llyfr Du Caerfyrddin – Чорна книга з Кармартена, до 1250 р.) таки вразив злісного кота.
При цьому щит Кау був полірований проти кішки Палуг. Що дуже боляче нагадує історію Персея і Медузи. Тому версія, що кіт замінив друїдессу, — чаклункою, може мати значення.
А за межами Уельсу переможцем кота став сам король Артур. Бо є версії історії (Lambeth ms.), де король піднімає свій щит, який, мабуть, дзеркальний, і котяка атакує свої тіні, відбиті в ньому. Причому іноді перемагає Король, а іноді звірюга!
Тож, як бачите, є альтернативна версія загибелі славетного Артура. Хоча Андре де Кутанс (13 століття) дорікав французам за вірші, де смерть великого героя була принесена котячим монстром, і називав це брехнею.
Завдяки тому ж Андре ми знаємо, що Li Romanz des Franceis (Роман французів) включал версію, де котяра зіштовхнув Артура в болото і добив його прямо там. А потім вирушив до Англії, де замість нього сів на трон.
Як ви розумієте, політика навіть у лицарських романах грала свою роль. А відносини Франції та Британії в середньовіччі не відрізнялися побажаннями.
І на завершення хочу сказати, що кіт-Палуг ще й тісно пов’язаний з водою. Це може бути озеро Бурже, Женевське озеро у Франції або море в Уельсі.
У “Мануель унд Аманде” (1170 р.р.–початок 13 століття) він описується як риба, має форму кішки.
Так що хто це був насправді? Але міфи та легенди на те й різноманітні, щоб не дати нам чіткого уявлення про вихідний імпульс, що викликав до життя оповідь.
У будь-якому випадку у нас є «болотний» кіт, народжений свинею, пов’язаний з морською стихією, з яким вступає в бій герой із дзеркальним щитом. Власне, чудовий опис битви магів, які використовують техніку дзеркала. До речі, я теж про таке писала у своїх оповіданнях, які ви можете прочитати на моєму сайті в розділі «Щоденники відьми».
Так що в будь-якій легенді можна знайти урок з практичної магії. В даному випадку, як на мене, це пам’ятати жінкам, що проти них можуть використовувати дзеркало, щоб своїми почуттями та тінями вони самоліквідувалися.
©Дивні історії про Магії та Історії з Ежен МакКвін -2021
Шаманский бубен саамов. Магия истории и история магии
Как узнать свой тип ведьмы и источник магического дара
Демонологическая ведьма. История Магии и магия Истории
Праля на межі світів: Сардінія, Ірландія, Україна, Корея
Тлахта, найвеличніша чаклунка ірландців та богиня Самхейна
Тлахта, найвеличніша чаклунка ірландців та богиня Самхейна
Вампірша відьма Кога з Сардінії
Три богині справедливості грецького світу