І традиційна міфологічна страшилка.

Згідно з Павсанієм («Опис Греції»)  існувало поклоніння «повішеній богині» Apankhomene Artemis. Історія, з нею пов’язана, відбулася неподалік міста Caphyae (Areadia) у місці, званому Condylea, де був священний гай Артеміди Кондилеатис (Artemis Condyleatis).

Наводжу переклад оригіналу, бо що може бути краще ніж першоджерело, в якому можна почути відлуння аромату стародавніх часів:

«[8.23.6] Приблизно на стадії від Капієв знаходиться місце, зване Кондилеєю, де є гай і храм Артеміди, названий на честь старого Кондилеата. Говорять, що ім’я богині було змінено з наступної причини. Деякі діти, число яких не записано, граючи у святилище, знайшли мотузку і, пов’язавши її на шию статуї, сказали, що Артеміду душать.
[8.23.7] Кафіанці, дізнавшись, що зробили діти, побили їх камінням до смерті. Коли вони це зробили, їхніх жінок спіткала хвороба, немовлята яких були мертвонародженими, доки піфійська жриця не наказала їм поховати дітей (побитих камінням) і приносити їм жертви щороку, як приносять жертви героям, бо вони були несправедливо віддані смерті. Капійці досі коряться цьому оракулу і з того дня і донині називають богиню в Кондилеях, як вони кажуть, і оракул наказав їм, Задушеною Дамою.»

Цікава історія. Діти в гаю грали в… Згадали дитячі наші віршики про підвал та сантехніка Потапова?

Але в чому ж мораль цієї історії?

На мій погляд, тут чудово сказали б римляни. Припускати, що можеш захистити бога, — це вже блюзнірство. Бо бог чи богиня досить сильні, щоб покарати своїх образників — тож не втручайся. Нехай боги самі вирішують долі тих, хто до них поставився не так.

До речі, нинішні релігії часто грішать тим, що думають, що Бог слабкий і беззахисний, і його треба захищати від інших, невірних цьому даному богу шанувальників.

Тому, якщо хтось скривить те, у що ви вірите, згадайте про цю притчу. І те, що боги досить сильні, щоб захиститися самі. Не займайтеся богохульством, припускаючи, що ваші боги слабкі і беззахисні створіння.

Але хто я , щоб давати поради та рекомендації? Правильно — я лише людина, і рекомендації мої — не більше ніж мої людські ілюзії, в яких, можливо, хтось і знайде для себе щось важливе.

Однак існувала ще й Геката Апанхомена Apanchomene «The Hanged One» (Фарнелл). Функціонал богині, пов’язаної з цим епітетом, міг бути жорсткішим.

Але повернемося до Артеміди. Дослідниця Хелен Кінг вважає, що епітет Апанхомена натякає на проблеми з жіночим здоров’ям, оскільки у працях Гіппократа відсутність менструацій згадується за допомогою таких термінів, як «задуха» або «задуха». Також пов’язується цей стан з різними галюцинаціями та суїцидальною поведінкою.

Але менструацію можна пов’язати і з функцією богині, як lysizonos «відпускає» пояс.

У стародавньому світі це було проведення ритуалу дорослішання. Пояс одягали в період статевого дозрівання, а пізніше присвячували Артеміді як частину шлюбного ритуалу.

Так само були спеціальний пояс для шлюбної ночі та пояс, який розв’язували, щоб легше народити. Пояс також присвячували богині після пологів.

Кінг зазначає, що їй також робили посвяти з ім’ям Lochia, що означає «плацента».

І Богиня, що ініціює і переводить з дівчаток у дівчат, була тією, хто сама не «кровоточить», але робить інших такими.

Ох, вже ці древні образи та їхні епітети. В одному вигляді стільки різного. Помічниця під час пологів, помічниця у менархі (якщо це можна так позначити), захисниця молоді, наставниця у полюванні, захисниця дикої природи….як багато у Артеміди турбот…

Література:

• King, H. Bound to Bleed: Artemis and Greek Women. Images of Women in Antiquity. A. Cameron і A. Kuhrt (Eds), London. 1993, p. 109-127.