Бог Одін у Софієвськом соборі у Києві

А чи знаєте ви, щов Софії є медальйон із зображенням фантастичного чудовиська, що може бути богом Одіном?

Дослідники вважають цей сюжет не суто декоративним. Оскільки Володимир походив зі скандинавського роду Рюриковичів і щойно прийняв християнство візантійського зразка, припускається, що цей сюжет є своєрідним міфологічним реліктом світогляду князя-неофіта і його оточення.

Хоча Одін не увійшов до пантеону Володимира, наївно вважати, що вони забули богів своїх пращурів, так само, як візантійці-християни не забули античних богів, які набули для них міфологічного статусу.

На зображеннні в медальоні можно побачити двоголового вовка з обличчям людини в профіль, що наче «виростає» збоку вовчого тулуба; чудовисько тримає в лапі-руці спис.

Звернемо увагу і на такі деталі: довгі морди вовків, які в гарчанні роззявили пащі, звернені в різні боки, і це свідчить на користь емблематичного характеру сюжету. На голові людини, чиє обличчя з важким підборіддям «приладнане» до вовчого тулуба, бачимо насунуту на лоб шапкушолом, увінчану по гребеню стилізованим зображенням ворона-орла. Й це можно вважати аналогом зображень Одіна-вершника у птахоподібному шоломі вендельської доби. Саме в такому шоломі, як на фресці, позначеному по гребеню фігурою віщого і могутнього ворона-орла, у середньовічних сюжетах і зображали Одіна – верховного бога скандинавів, бо ці птахи були його символами. Взагалі, два вовки і ворон-орел (або два віщі ворони – Хугін і Мунін) були основними маркерами-атрибутами Одіна (Дэвидсон 2008).

Чи може це бути емблематичне зображення двох священних вовків Одіна – Гері («Жадібний») і Фрекі («Зажерливий»)? Тих кого давні германці називали собаками Одіна. Тих, що були не просто звірі, а міфічні істоти — пара, що магічно доповнювали одне одного, втілюючи фізичну міць Одіна.

Одін – одноокий, і навіть сліпий (мабуть, тому людське обличчя тут у профіль, а око наче заплющене). Він ходить у насунутій на лоб шапці (шоломі), тримає в руках спис Гунгнір – символ військової влади.

Можна навіть припустити, що в софійському міфологічному сюжеті з двома вовками, що уособлюють Одіна, не просто відобразилось напівварварське світовідчуття – тут закодовано ім’я Володимира як замовника розпису і військової магії.

Бо тотем германців відобразився в чоловічих іменах: Адольф (Едлервольф – «благородний вовк»), Рудольф («червоний, рудий вовк»), Вольфганг («мандрівний вовк»), Майнольф, Вольдемар, Вольфдітрих… Саме Вольдемаром називають Володимира скандинавські саги, так, вочевидь, називало князя і його найближче варязьке оточення. Варяги, які ототожнювали себе з вовками, справді носили вовчі накидки на плечах з двома хвостами, перекинутими на груди.

Ось така в нас сьогодні цікава історія. Софійський собор має безліч таємниц. Регентесса Олісава, гріфони, графіті-прокляття — а тут ще й Одін.

Шукати Одіна тре в південной вежі. Але, нажаль, реальной фрескі вже нема, заміст неї тепер орнаментована мандала…