Мати Алістера Кроулі Емілі Берта Бішоп та її вплив на сина

1 грудня 1947 року в Хастінгсі, Суссекс, Англія, у віці 72 років помер засновник Телеми Алістер Кроулі …

Кроулі справив незабутній вплив на окультизм ХХ століття. І його вплив триває і зараз через засноване ним магічне співтовариство Телема.

Батько Алістера Кроулі

Але для того, щоб зрозуміти і Алістера і його «магію», нам треба зазирнути в його життя. І уважно вдивитися в обличчя жінки, яка сформувала його як особистість і від впливу якої він все своє життя втік через свої ритуали та погляди.

Мати Алістера Кроулі

Тож уявляю вам матір Алістера Кроулі. Бо без неї та її впливу, не було б тієї людини, яка стала біля порога магічного мистецтва ХХ століття. Людини, яка оголосила себе пророком нового Еона, великого і могутнього.

Емілі Берта Бішоп (Emily Bertha Bishop пом. 1917) народилася 1848 року в Англії. Заміж вона вийшла за Едварда Кроулі (1830-1887) – власника пивоварного бізнесу, який незабаром залишив справи та присвятив себе проповідництву.

Це сталося 19 листопада 1874 року в Кенсінгтоні, Міддлсекс. І через рік 12 жовтня 1875 (Емілі 28 років) у них народився син Едвард Олександр Кроулі.

Так, так! Ніякий він не Алістер, а спочатку Едвард Олександр. Але брати собі нові імена із змістом – давня традиція містиків та езотериків.

В 1880 (Емілі 32 роки) вона народила дівчинку, яка в день свого народження і померла. Як це вплинуло на матір, ми не знаємо. Але в будь-якому випадку вона була молодшою за свого чоловіка на 18 років.

Батько Алістера помер 1887 року. Після цієї втрати дванадцятирічного підлітка саме мати стала головною фігурою в житті майбутнього пророка.

При цьому Емілі належала до вкрай суворої гілки Плімутських братів — Exclusive Brethren (засновані в 1848) — і вела будинок у дусі повного підпорядкування релігійним правилам, відмови від світських розваг та жорсткого контролю за вихованням дітей. Бо світ сповнений зла і спокус, і від нього треба відокремитися безкомпромісно і беззаперечно. Бо «Відділення від зла — Божий принцип єдності».

Еволюція, спільнотою Плимутських братів відкидалася, а жінка ніяк не могла мати влади над чоловіком.

Виховання під наглядом фанатичної релігійності секти, із забороною зовнішнього світу як повного зла, породило у молодого Кроулі почуття провини, сорому та пригніченості, які згодом трансформувалися у радикальний бунт проти християнської моралі та у пошук альтернативних духовних шляхів.

Маленького Едварда часто лаяли та карали. Грати йому дозволяли лише з дітьми релігійної громади. А мати навіть називала його «звіром» — прізвисько, яке він пізніше прийме як магічне ім’я The Beast 666.

Атмосфера ізоляції та заборон залишила глибокий слід у його психіці. І конфлікт із материнською релігійністю, мабуть, і став одним із ключових каталізаторів, завдяки яким Кроулі сформував свою ідентичність як «пророк нового еона» і створив Телему — систему, де свобода волі та сакральність бажання протиставлені пуританським заборонам, пережитим у дитинстві.

Емілі таким чином стала не просто біографічним фактом, а психологічним «фоном», на якому розгорнулася вся його духовна драма.

Зрештою, один із найяскравіших поетичних творів Кроулі «Leah Sublime» несе у собі явний відбиток тих дитячих травм та проекцій, що лягли в основу психологічного портрета великого діяча магії.

У поемі «Leah Sublime» Кроулі змішує піднесене і низинне, перетворюючи те, що його мати вважала «брудом», на джерело магічної сили.

Короткий рядок поеми — «For thee I vomit my blazing heart» — звучить як ритуальне очищення через шок; у перекладі: «Заради тебе я вивергаю своє палаюче серце».

Ще один рядок — Thy body the temple of the Beast — перетворює тіло на святилище того, проти чого виховувала мати: «Твоє тіло — храм Звіра».

Ці образи демонструють батьківські переноси та материнські проєкції, де рання смерть батька та строга мати могли породити в нього відчуття покинутості.

У «Leah Sublime» він шукає розчинення в Леї і начебто компенсує втрату. Його бунт проти сорому: дитяча травма сорому за тіло і бажання трансформуються в екстремальне «я говоритиму все, що заборонено».

Автопортрет Алістера Кроулі

Таким чином, несподівано, Емілі Берта Бішоп — не просто біографічна фігура з життя Кроулі; вона — психологічний корінь, з якого виросла вся драматургія Кроулі: від бунту та поезії до створення Телеми.

Зрозуміти її означає краще зрозуміти, чому Кроулі так завзято руйнував табу і чому його магія була одночасно актом протесту і спробою зцілення.

За логікою, ті, кого тягне в Телему, можуть мати ті ж травми, що й Алістер, і саме тому їх несе сюди. А якщо опрацювати ці травми, може, і винесе з неї. Але кожен грає у свої ігри самостійно і ходить куди вважає за потрібне.

Але тепер ви знаєте психологічну несвідому основу телемського спрямування. А я… я не більше, ніж написала про це. Бо краще знати, з чим маєш справу, коли хтось там за кроуліанськими технологіями творить хтонь, закликаючи Богиню, яка складається з фантазій, що виникли з протесту релігії, якої була привержена мати.