ДУРІСТЬ НЕ ВИНЯТОК, А СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН Й СТРУКТУРНА ЧАСТИНА СУСПІЛЬСТВА

Аналітична стаття на основі теорії Карло Чиполла (Carlo M. Cipolla 1922-2000) та концепції ентропії.

Карло Чиполла славетен своєю роботою «Економічна історія народонаселення світу», яка розповідає про побудову сучасної цивілізації, починаючи зі зв’язку між кількістю людей та доступністю енергії, принесла йому міжнародну славу. Нас же зараз цікавить його робота “Le leggi fondamentali della stupidità umana”.

На абслютність я туд не претендую, бо тема для роздумів.

ТЕРМІНИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ

Ентропія (фізика) — фізична величина, яка в спостережуваних явищах і процесах характеризує знецінювання (розсіювання) енергії, зумовлене перетворенням усіх її видів на теплову і рівномірним розподілом тепла між тілами (вирівнювання їхніх температур).
Ентропія (лінгвістика, соціологія, філософія) — відхилення у поводженні значної частини людей. Форма соціальної патології, яка обумовлює світогляд, менталітет, ідеологему поведінки і державотворення.
Ентропія це фундаментальне поняття, що вказує на міру безладу, хаосу або розсіяння енергії в системі.
🔥Висока ентропія — стан хаосу, розпаду та втрати структури.
🌿Низька ентропія — стан порядку, структури та узгодженості.

Stupidi. Я не можу відповідно перекласти з італійського individui stupidi, бо тут й деструктивна поведінка, й нераціональність, й дурість, й безглуздя, й ідіотизм. Буду використовувати дурість. Але ви пам’ятайте, що за цим словом сенси дуже плинни.

le persone non stupide — не дурні люди. Я буду використовувати слово «розумні люди» бо це більш літературно, хочь не відповідає повністю сенсу який вклав Чіполла.

У Чиполли немає слова “ентропія”, але його опис поведінки глупців:
— хаотичність
— непередбачуваність
— руйнівність
— відсутність логіки
— відсутність вигоди
— каскадні ефекти
відповідає визначенню ентропії як зростання хаосу та руйнування структури.

ЧОМУ ДУРІСТЬ (stupidi) НЕ ІНДІВІДУАЛЬНА ВАДА, А СИСТЕМНА СИЛА

У повсякденному мисленні дурість (stupidi) сприймається як випадковість: особистий недолік, помилка окремої людини, інтелектуальна слабкість. Але Чиполла запропонував радикально інший погляд.

У своїй роботі “Le leggi fondamentali della stupidità umana” він показав, що дурість — це масовий, передбачуваний і структурний феномен, який діє за власними законами та впливає на суспільство сильніше, ніж організовані групи влади.

Цей підхід дозволяє побачити дурість не як виняток, а як постійний елемент соціальної динаміки, який формує економічні, політичні та культурні процеси.

А якщо розглядати це через призму ентропії, стає очевидно: дурість — це форма польового хаосу, що руйнує структури та знижує здатність системи до розвитку.

При цьому ми приймаємо, що ДУРІСТЬ ЦЕ ПОВЕДІНКОВА КАТЕГОРІЯ, яка визначається не рівнем освіти, не соціальним статусом і не інтелектом, а ВПЛИВОМ ДІЙ ЛЮДИНИ НА ІНШИХ Й НА СЕБЕ.

ЗАКОНИ ЧИПОЛЛА.

I. ПЕРШИЙ ФУНДАМЕНТАЛЬНИЙ ЗАКОН
Кожен з нас неминуче недооцінює кількість дурних людей.
Дурість (stupidi) для Чіполі це поведінкова категорія, яка визначається не рівнем освіти, не соціальним статусом і не інтелектом, а впливом дій людини на інших і на себе.
Глупець — це не той, хто мало знає. Глупець — це той, хто завдає шкоди іншим, не отримуючи вигоди собі, а інколи навіть втрачаючи.
Саме тому глупість стає найнебезпечнішою формою соціальної поведінки: вона непередбачувана, нераціональна і не піддається контролю.

II. ДРУГИЙ ФУНДАМЕНТАЛЬНИЙ ЗАКОН
Ймовірність того, що дана людина є дурною, не залежить від будь-якої іншої характеристики цієї людини.
Дурні є всюди: серед освічених і неосвічених, багатих і бідних, керівників і підлеглих.

III. ТРЕТІЙ (ЗОЛОТИЙ) ФУНДАМЕНТАЛЬНИЙ ЗАКОН
Дурна людина (una persona stupida) це та, яка завдає шкоди іншій людині або групі людей, не отримуючи жодної вигоди для себе і навіть не зазнаючи збитків. Це ключове визначення глупості як соціальної сили.

IV. ЧЕТВЕРТИЙ ФУНДАМЕНТАЛЬНИЙ ЗАКОН
Розумні (le persone non stupide — не дурні, я туд використовую слово «розумні» бо це більш літературно, хочь не відповідає повністю сенсу який вклав Чіполло) завжди недооцінюють шкідливий потенціал дурних людей. Зокрема, розумни люди постійно забувають, що в будь-який час, у будь-якому місці та за будь-яких обставин спілкування з дурними людьми неминуче виявляється дорогою помилкою. Це робить взаємодію з дурнями небезпечною та непередбачуваною.

V. П’ятий фундаментальний закон: Дурна людина – найнебезпечніший тип людини, який існує. Бо він діє хаотично, без логіки, без вигоди, але з великим руйнівним ефектом.

Як видно з третього закону, Чіполла визначає два фактори, які слід враховувати при дослідженні людської поведінки:
Шкода або вигода, яку людина завдає собі
Шкода або вигода, яку людина завдає іншим

ДУРІСТЬ ЯК ЕНТРОПІЙНА ДИНАМІКА

Якщо накласти модель Чиполли на поняття ентропії, стає видно:
дурість — це форма соціальної ентропії, тобто процесу, який:
• руйнує структури
• знижує зв’язність системи
• розсіює енергію
• створює хаос
• зменшує здатність суспільства до розвитку
Дурість — це не просто поведінка окремих людей.
Це польова динаміка, яка:
• множиться
• підсилює сама себе
• поширюється через соціальні взаємодії
• створює каскадні руйнування
У цьому сенсі дурість — це соціальний еквівалент ентропії, яка природно зростає, якщо її не стримувати структурою, освітою, інституціями та культурними нормами.

ЧОМУ ДУРІСТЬ СТРУКТУРНА ЧАСТИНА СУСПІЛЬСТВА

1. Вона рівномірно розподілена у всіх соціальних групах
Це робить її постійним фоном будь-якої соціальної системи.

2. Вона діє незалежно від логіки та інтересів
Тому її неможливо передбачити або нейтралізувати раціональними методами.

3. Вона має колективний ефект
Дії дурнів підсилюють одна одну, створюючи «ефект невидимої руки», який Чиполла описував як більш потужний, ніж організовані структури влади.

4. Вона руйнує більше, ніж будь-яка інша група
Бандит діє раціонально і передбачувано.
Дурень — ні.
Тому його вплив на систему завжди сильніший.

5. Як суспільство може протидіяти ентропії глупості
Чиполла не дає рецептів, але його теорія підказує напрямки:
• посилення структур (інституцій, правил, норм)
• зменшення хаосу в інформаційному полі
• підвищення критичного мислення
• створення механізмів, які зменшують шкоду від непередбачуваних дій

Дурість не можна «вилікувати», але можна зменшити ентропійне середовище, у якому вона проявляється.

Висновок: дурість — не виняток, а закономірність

Теорія Чиполли показує:
*дурість це не індивідуальна помилка, а соціальний феномен, який діє за стабільними законами.
*вона є структурною частиною суспільства, так само як ентропія є структурною частиною будь-якої фізичної системи.
*дурість не зникає сама по собі.
*вона зникає лише тоді, коли зникає ентропійне середовище, що її живить.

Саме тому розуміння дурості як соціальної сили — не просто інтелектуальна вправа, а ключ до того, щоб будувати більш стійкі, структуровані та життєздатні суспільства. Бо якщо ми створим графік, то получимо чотирі типа людськой поведінки в соціумі (Luigi Corvaglia «Scemocrazia. Come gli stupidi hanno conquistato il mondo»).

• Intelligenti — Розумні (угорі праворуч): Вони приносять користь собі та іншим
• Sprovveduti — Наївни — Самошкодливи  [беззастережні, некомпетентні, непідготовлені, недалекоглядні] (угорі ліворуч): Вони шкодять собі але приносять користь іншим (відсутність стратегічність, схильність втрачати власний ресурс на користь інших, відсутність обережності)
• Stupidi — Дурні (внизу ліворуч): Вони шкодять іншим, не приносячи користі собі та не завдаючи шкоди собі
• Banditi — Бандити (внизу праворуч): Вони шкодять іншим, щоб отримати перевагу

Все це типи поведінки, які можно спостерігати у людей незалежно від їх айкью, соціальной позиції та інших вад. Чиполла описує колективні ефекти, а не індивідуальні риси. Його теорія — про:
— соціальні системи
— групову динаміку
— каскадні руйнування
— вплив на економіку
— поведінкові патерни в масових процесах
Це макросоціологія, а не психологія.

“Дурні” у нього — це агенти хаосу, які створюють ентропію в системі.

Чому це саме польова динаміка?
Тому що “дурість” у Чиполли:
✔ поширюється через взаємодії
Вона множиться, коли дурні дії провокують нові дурні дії.
✔ має каскадний ефект
Одна дія може зруйнувати цілу структуру.
✔ не залежить від індивідуальних якостей
Це не «хтось дурний», це певний тип впливу, який може проявитися в будь-кого.
✔ виникає в умовах високої ентропії
Там, де структура слабка, хаос зростає.
✔ зникає, коли зникає ентропійне середовище
Тобто це не риса людини, а функція поля.

Якщо перекласти його модель на мову системної теорії:

•  “дурень” = агент, що збільшує ентропію системи
•  “розумний” = агент, що зменшує ентропію
•  “бандит” = агент, що перерозподіляє енергію
•  “наївний” = агент, що втрачає енергію

Це чиста польова динаміка, а не психологія. 

Якщо порівняти цю схему із базовим квадроформом ІНІЦІАЦІЯ — ЕНТРОПІЯ-ВЕКТОРИЗАЦІЯ-СТРУКТУРА 

То ми побачимо: 

Ініціація → соціальна взаємодія, дія, імпульс, ситуація
Ентропія → поведінка “дурня” (stupido) → хаос, шкода, руйнування структури
Векторизація → реакція системи, компенсація, адаптація → спроба зменшити шкоду
Структура → нові правила, норми, інституції → стабілізація після руйнування

Copyright©ЕженіМакКвін-2026