Й за богиню… чи за богінку….  бо саме так звуть одного жіночого демона, якщо спиратися на етнографічни записи. 

Почнемо з того, хто вона така богинья та її сестри. 

Щo роблять богині ? (474)

«Богиньи є то дїтькова жінка. Ту во під тоу долипоу, то вара би знайшоу. Волосьи має по пояс, цицки виликі. Вона сидит в лісі, в дебрах. Вона ходит, гукає, за людьми шукає. Зара бере і їст. І підставлєє дїти, свої бере, дав бабі , а ії бере до себе. І с тих дїтий є богинї і чорт. Котра таку во має дитину і закопає ту дитину, то дитина за сїм лїт вилити с тої ями і летит так до гори і кричить : Христу, христу! І котра мудра баба, то вовьми, кавальчик платка вдре і кине за ним· і каже, як сьи зве, або Явдоха, або Янтін і воно сьи вробит ангелом. Записано у Подусїльнї Перемишлян. пов., від Антона Демковича М. Капій.”

ЩО ВМІЮТЬ БОГИНЬЇ:

— розмовляти різними голосами.

-обретатися на людину, у тому числі й на знайомих. 

— зовуть піти з ними в ліс по ягоди чи гриби, чи по барвинок чи ще по щось. 

-мордують людину танцюя з нею чи іншим засобом. Можуть наколоти язик гостирими шипами. 

-відбирають в породіллі дитину й замінюють на свою. 

-можуть бути волохатими, із сплутаним волоссям. 

-часто їх описують як голу жінку, що трапляється в лісі чи на дорозі

-зустріти їх можно як в лісі так й на дорозі

-по дорогах не пускає людей доки не запоють кури. 

-може прийти погрітися до вогню, але може й розкидати багаття

-їхня домівка то гори, печери, ліс. 

-можуть бігати по горам із світлом (як із смолоскипом). 

-в них велики ціцькі, які вони закидують за плечі. 

-може жити з чоловіком сімь років й виконати його бажання.

-може зробити ляльку з попілу на припічку й зробити з неї живу дитину щоб підмініти людьску.

ЯК ВРЯТУВАТИСЯ ВІД БОГИНЬЇ. 

Врятуватись від них можно перехрестившись. 

Також їх можна утримати поясками, що на службі носить ксьондз. 

СПІВИ БОГИНЬЇ ТА ПІДМІННІ ДІТИ.

Крім того богиньї мають свої співи. Як ось в цей історії. 

Як богині підміняли дитину (483).

«Боrиньі робили вісьільи і пішли до жінки заміньити дитину. І rрали і сьпівали:

Як би ни льісм, а ни льщина, ни була би дівчина

Йак бі ни льіс, я ни кукуріяка

ни було би на сьвітьі чоловічка

ух, ух, данаш моя дана!

Йак би ни льіс, а ни льщина…. і т. д.

(Прим. цікаво що тут присутній приспів «дана», який пов*язують з дуже прадавніми віруваннями й який може відноситися до молитов до богині воді Дани)

3ачинали бити прутиками попіл на припічку і зробили собі с тоrо дитину. І міньили свойу дитину за кобітипу, і собі взьили йі дитину.

Вона, та дитина, дужи кричила. І мала вже сьім льіт, а була маленька, али rолову мала вилику і живіт.

Дупіро зачили сьи радити, шо робита. Дораджували, жиби вийти і казати дитиньі, жи йду’І’ на поли. І вони скавали, жи йдут па поли, ті дитиньі. А з надвору вивиртьіли дьуру і сьи дивили, шо та дитина буди робити.

Вона встала і вробила сьи вилика аш піт стельу. Тоrди прийшла, всьо с пйвца вийіла і попритала всьо назат і задула попіл на припічку, жиби ни було пізнати. І так внов пішла і льиrла ф колиску.

Вони півнали, жи то ни правдива дитина. Вибрали девйіть пшипишних колосків і попривйизували до девйіть прутиків в лозини і так били голу дитину.

Ті богини вробило сьи жаль. Прилитьіла так, йак паньи, повідайи : » На, на тобі твойу дитину, йа сьи нат твойов так ни збиткуйу, йак ти над мойов ! І взьила собі свойу дитину, а жінчину лишила і зникла.

І йак вони туйу дитину вже отримали, і охристили, али вона но жила три нидьіли — та дитина. 

Зап в Будвапові, Теребовельского пов. від Каськи Кгиш О. Деревянка.”

Крім того богиньї могли допомогти, але потім взяти плату. Це славетний сюжет, коли людина віддає те, про що ще не знає, щоб врятувати своє життя. Зазвичай це, ще не народженна дитина. Наступну історію я трошечки переклала на сучасну мову з орігінального етнографічного запису.

Як богині хотіли дістати дитину. (484)

Ходили дівчата на вечорниці. Й ось одна запала на гідного парубка й хотіла за нього піти. Але ві не хотів її сватати й сватав іншу. Дівка засмутилася й дуже плакала. Та парубок й кажи їй: якщо вона напряде штуку мітків за ніч, то й візьме. Й дівка взяла тай казала, що зробить це. 

Прийшла до дому, знов плачи. А тут до неї приходять богинї — розпатлани, рошчіхрави, волсся розпутано й кажуть. 

-Щось нам дась, то ми напрядемо. 

-Та що хочете дам, якщо зробити це.

А богиньї й кажуть, ну тоді пиши пам’ятку:

-Що не маєшь, по то й попридемо. 

Напряли вони обіцяного. А зранку хлопець вже мусив взяти дівку за себе. 

Пройшов рік, й наша героїня народила дитину. Тут й прийшли богиньі вночі й хочуть дитину забрати. Жіночка заголосила, не хоче дитину віддавати. Тоді богиньі й кажуть:

-Якшо вгадаєш як ми себе звемо, то не заберемо дитину.

Ну й жінка почала гадати то так то сяк, то Марина то Ганна, але ніяк не вгадає. Так декілька ночей вони приходили до неї, але вона так й не вгадала.

Але так сталося, що в цей час її чоловік йшов через двір, а там сидять якісь «леди» — вопять та кричать між собою. -Мов вона нам то Горпина, то Марина, то Галька, то Катирина, то Ксенька. А ми собі Феньки, Феньки!

Ось так від чоловіка жінка дізналась як звуть себе ті богиньї. Й коли ті прийшли до неї так їм й відповіла. 

-Твоя дитина — відповіси богиньї та полетіли собі й більше не приходили. 

Ось тепер ви знаєте що не тількі в Баби-Язі цицьки за спину закинути, але й в богиньїок теж. 

А ще знаєте як вони себе звуть, тобто ви знаєте магію їх імені. А магія імені може вирішити багато чого в світі, де вірять в те, що імя це відображення первісної суті людини та трансемперічної істоти…

Нагадаю: Трансемпірични істоти, як соціальни актори, є частиною культури, географії та історії, що їх породили. Вони реальни, навіть якщо їх існування не можє бути доказано емпірично. Вони активні учасники процесів тому, що люди надають їм таке право.

©Неймовірни історії за Магію Історії та Історію Магії з Ежені МакКвін.

Література:

-Natalie Kononenko. Ethnologies. Strike Now and Ask Questions Later Witchcraft Stories in Ukraine.

— Знадоби до української демонольоґії. Зібрав Володимир Гнатюк. Том ІІ. Випуск 1 // Етноґрафічний збірник. 1912.