Доброго дня шановне панство. Із святом Ідизблот причетних сьогодні. Бо саме сьогодні сучасна північна традиція справляє свято Ідиз — dísablót. 

Ідизи, то саксонська idisi, у скандинавській літературі -диси (Dîsin). Саме українською їх називають ідизи.

Доси дослідники спіричаються хто вони насправді були в прадавній традиції. Бо до них відносять як Норн, що пророкують долю немовля, так й валькірії що забирають загиблих воїнів до Небес. 

У Helgakviða Hundingsbana славетну валькірію Сігрун (Sigrún) , поет називає «ідиза півдня«.

У норвезьких текстах ідизи-dísir відіграють роль схожу не тількі на Норн та Валькірій, а також Ф’юлгій (fylgjur).  

Тому є версія, що ідизи були душами померлих жінок й що саме це лежить в основі landdísir ісландського фольклору. Традиції де вшановують духів охоронців місцевості, що живуть у священних каміннях. Й яких порівнюють з  особливо шановане горцями північно-східної Грузії Adgilis Deda (Georgian: ადგილის დედა) дохристияньским божеством як “мати місцевості”.  

Торхолл Пророк пояснює dísir як доброзичливих фюільгі-fylgjur, що відгривають роль духів-покровителів, пов’язаних із сім’єю. 

Хоча іноді ф’юльгі це й магічна тварина-дух яка може не тількі допомагати, але й віщувати смерть. Зазвичай вона повязана з якимось родом й може бути передана у спадщину. 

До ідизів також відносять sigewif  — жінок-переможниць, що асоційовані англосаксами з бджолиним роєм.

У “Guðrúnarkviða” валькірії називаються Herjans disir тобто «ідизи Одіна».

А у поетичному викладі Євангелія Отфрідом й Діву Марію названо «Itis» !!! А це дає нам вельми широкий асоціативний ряд цього поняття для людей того часу.

Дослідники припускають, що основне значення слова dís — «богиня». А саме слово походить від індоєвропейського кореня * dhēi- , «смоктати, годувати» та форми dhīśana. “Та що годує грудями — dhēm nа”.

Згідно з Рудольфом Сімеком , давньоскандинавське dís зазвичай з’являється просто як термін для «жінки», так само як давньоверхньонімецьке *itis , давньосаксонське *idis та англосаксонське *ides .

А Сноррі (Snorri Sturluson) у Skáldskaparmál» зазначає:

“Жінок також метафорічно звуть іменами Асіній (Ásynjur, це богині півничної традиції рода асів) чи Валькірій, чи Норн, чи жінок «supernatural kind». 

Ось даже на зна, як тут точніше вірто перекласти це… тобто якбе надприродного виду типу, але англійська версія має більш широкий вимір, як на мене.

У мерзебурзьких замовляннях Ідизам приписується сила затримувати війська, окутувати путами недругів та їх вождів та вирішувати долю битви.

Їхні імена утворюють багато скандинавських імен, наприклад, Freydîs, Thôrdîs, Asdîs, Itispuruc, Itislant. Hjördís, Vigdís, Halldís..

2 лютого це їх сучасне свято — Ідизиблот-Dísablót. А свята ми любимо.

Хоча є версії, що Ідизиблот-Dísablót справляли в різний час. Але мета його зазвичай була підвищити майбутній врожай. Але тут тре знов дивитися на погляди вікінгів — бо що для них був гарний врожай, якщо вони йшли до свого походу? Бо перемога та мир теж були єпархією дам Ідиз. Саме тому за цим можливо теж зверталися до цих трансемпіричних істот них в їх свято. 

Відповідно до саги про Віга-Глумс, Ідизиблот-Dísablót відбувался в зимові ночі (на початку зими).

У Hervarar saga , Ідизиблот-Dísablót також проводився восени. Рітуали виконувався жінкою, що була донькою короля Альфра з Альфхейму, яка «почервоніла hörgr жертвоприношеннями і згодом була врятована богом Тором після того, як її викрали».

У Швеції Ідизиблот-Dísablót мав центральне політичне та соціальне значення. Урочистості проходили наприкінці лютого або на початку березня в моєї улюбленой Гамла-Уппсала. Блот проводився разом із великим ярмарком Disting і великими народними зборами під назвою «Справа всіх шведів».

Згідно із Сагою про святого Олафа в Хаймскрінглі , у Гамла-Уппсала Ідизиблóт-Dísablót святкувався протягом місяця Ґой, тобто наприкінці лютого або на початку березня…

Коли прийшло християнство, збори та ринок перенесли на християнське свято на початку лютого:

«У той час, коли в Швеції ще панувало язичництво, там існував давній звичай, що головні жертвоприношення відбувалися в Уппсалі в місяці Гої… Жертви повинні були приноситися в цей час за мир і перемогу короля, і народу з усієї Швеції мали прибувати туди. У тому місці й у той час також мали відбутися збори всіх шведів, а також був ринок і ярмарок, які тривали тиждень. Тепер, коли було запроваджено християнство, тут ще проводилися загальні збори та базар. Але зараз, коли християнство стало загальним у Швеції, та королі перестали проживати в Уппсалі, ринок було перенесено на зустріч на Срітення … але тепер воно триває лише три дні. Там загальні збори шведів.»

В сучасний час ярмарок проводиться щороку в Упсалі в перший вівторок лютого. Тобто у 2024 це буде 6 лютого.

За часів паганства до Ідиз у рітуалі звертались жінкі, але є згадка й про чоловіків. Так сага про Інглінгів в Heimskringla розповідає про короля Швеції:

«Король Аділс був на жертвопринесенні Ідиз; і коли він об’їжджав зал Ідиз, його кінь Ворон спіткнувся й упав, і короля було кинуто вперед на голову, його череп був розколотий, а мозок вилетів об камінь. Аділс помер в Упсалі й був похований там у кургані. Шведи називали його великим королем.»

Й тут ми маємо зауважити, що алтарем для Ідиз був hörgr (Old Norse, pl. hörgar) або др. англійскою hearg (pl.  heargas). Це такі камінчики яки поливали кров’ю. Й взимку вони були така «Червона-Гірка», що навесні розтане.  Собсно у Фреї теж був таким саме алтар й один з її епітетів «dís of the Vanir«. 

Але в мене тут, як завжди, є аналогія із слов’янським весняним святом «Червона Гірка». Чи не від вікінгов це свято до нас дісталося насправді?

Оголошена мета Ідизиблоту у Уппсалі — жертви заради миру та перемоги. Отож можна налити в цей день гарним дівчатам та мудрим жінкам іншого світу гарного пива та шампанського, якщо є відчуття від щирого сердця що це вам дуже тре й ви маєте відношення до традиції. Хай вони принесуть нам Перемогу та Мир. 

Хто в традиціях та дуже тре, то можна зробити з камінців “хергр” та полити його… ну тут сами вирішуйте чим, бо я тут не порад не даю, бо хто в традиції й так мають знати що й як. Ну якби мають знати. 

Зі святом причетних. Хай Ідизи дарують нам щасливу долю, гарний вражай й перемогу та мир. 

Copyright@ЕженіМакКвін-2024

Література:

• A GRAMMAR OF MODERN INDO-EUROPEAN Se co n d Editio n Language and Culture Writing System and Phonology Morphology Syntax Texts and Dictionary Etymology DNGHU Carlos Quiles w ith Fernando López-Menchero.
• Скандінавськи саги та замовляння.