🌍 How Language Reflects Culture — Summary in English. This article explores how language is not merely a tool for communication, but a deep cultural mirror that shapes and reflects our worldview, identity, and emotional structure.
🧠 Key Ideas
- Language as a Cultural Code:
Each language carries unique metaphors, rhythms, and structures that encode the values and perceptions of the culture it belongs to. - Embodied Thinking:
Language is not abstract — it’s rooted in bodily experience. The way we speak reflects how we feel, move, and relate to space and time. - Identity and Choice:
Choosing a language is not neutral. It can be an ethical and aesthetic act — a way of reclaiming autonomy, resisting violence, or expressing solidarity. - Multilingual Complexity:
Living between languages creates tension, but also richness. Each language opens a different cognitive and emotional landscape. - Language as Architecture:
The author sees language as a structure we inhabit — not just a tool, but a home, a mirror, and sometimes a battlefield.
🔍 Why It Matters
This is not a linguistic analysis in the academic sense — it’s a philosophical and psychological reflection on how language shapes the self. It invites readers to consider their own linguistic choices as acts of cultural positioning and personal transformation.
✏️Мова є засіб не виражати готову думку, а створювати її… вона відображає не світоспоглядання, яке склалося, а діяльність, яка його складає (О.О.Потребня)
.
Ми ніколи не думаємо про те, як мова на якой ми спілкуємось та на якої думаємо впливає на нашу свідомість, реакції та поведінку. Але насправді кожна мова має вплив на своїх носиїв, на їх цінності та світогляд. Давайте спробуємо подивитися на цю тему без емоцій. Бо можно із цим сперічатися але існує достатньо досліджень, яки корисно знати. Я не буду глибоко тут йти. Кому це буде цікаво, наприкінці я дам ключові праці з лінгвістичної антропології та когнітивної лінгвістики, які досліджують, як мова відображає й формує культурні поняття.
А для початку ми маємо подивитися на гіпотезу Сепіра-Ворфа.
🧠 Лінгвістична релятивність (гіпотеза Сепіра—Ворфа)
Ця гіпотеза стверджує, що носії різних мов організовують сприйняття світу та власне мислення по-різному. Зокрема, такі фундаментальні категорії, як простір і час, залежать від мовних особливостей рідної мови індивіда. З рис середньоєвропейських мов виводяться не лише ключові риси європейської культури, але й сама модель світу, яку демонструє класична ньютонівська механіка. Цю ідею вперше висловив американський етнолінгвіст-аматор Б. Л. Ворф, котрий отримав підтримку від Едварда Сепіра, тож концепція зазвичай відома як гіпотеза Сепіра—Ворфа. Аналогічні погляди раніше формулював і Вільгельм фон Гумбольдт.
У теоретичному дискурсі виокремлюють дві основні версії цієї гіпотези: радикальну (або «сильну») та помірковану (або «слабку»). Перша стверджує, що мова цілковито детермінує мислення, тоді як друга визнає лише частковий вплив мовних структур на розумові процеси. У «слабкій» формі гіпотеза сприймається сучасними дослідниками як достатньо очевидна.
В кожній мові є слова чи висловлення, що не можна напрямки перевести. Є поділення на часови форми, що теж можуть не мати аналогів в різних мовах. Цю різницю я постійно бачу на бінарних парах в кінезіологічному коригуванні. Є бінарни пари, що існують в одній мові але відсутні в іншій. Також є велики відмінності не тількі в бінарной, але в троїчной та четверичной структурі алгоритмів станів псіхікі. Тому, на мой погляд, як кінезіолога, мова має пряме відношення на наших реакції, поведінки та світогляду.
Крім того у мовах присутній великий вплив граматики, як світоглядній структури. У мовах з граматичним родом (як німецька чи іспанська), рід іменника може впливати на асоціації: наприклад, “міст” — жіночого роду в німецькій, чоловічого — в іспанській, що впливає на описові прикметники, які носії використовують. Цікаво тут подивитися на таке слово як «людство» та «людина». В англійскій мові «hu-man-ity» та «man» має гендерни ассоціації зовсім іншу ніж в українськой.
Видатний український дослідник Олександр Опанасович Потребня розглядав мову в контексті культури. У міфі, фольклорі та словесності він бачив похідні від мови моделювальні системи. Тому мову він ставив у ще одне сутнісне відношення — до народу і народності (нації). Мова є породженням і виявом «народного духу», вона ж окреслює національну самостійність спільноти, кодуючи у структурах створеного нею «проміжного» світу особливий національний світогляд.
Також він розробив учення про внутрішню форму слова, спираючись на вчення про внутрішню форму мови В. фон Гумбольдта.
О. О. Потебня підкреслював, що внутрішня форма слова часто містить тлумачення або оцінку позначуваного предмета. Й ця оцінка може спиратися на різни ознаки для різних народів та їх мов. Називаючи ту саму реалію (денотат), носії різних мов нерідко використовують різні ознаки, причому не завжди істотні.
Так, квітка родини гіацинтових у російській мові зветься подснежник, а в українській — пролісок. Росіянин при номінації використав той факт, що квітка проростає під снігом, а українець – що вона пов’язана з лісом.
Порівняйте внутрішню форму назв проліска в інших мовах: німецьке Schneeglöckchen (буквально «сніговий дзвіночок»), англійське snowdrop («снігова крапля»), французьке perce-neige і польське przebiśnieg («пробийсніг»).
Наукова назва проліска Galánthus буквально означає «молочна квітка» (з давньогрецького gála «молоко» і ánthos «квітка»). Тобто носії кожной мови вклали свій світонляд в назву квітки. Й так із кожним словом. Таким чином кожне слово в мовах, це світогляд людей, що підсвідомо має вплив.
Потрібня вважав, що вивченя інших мов не потрібно, а тре «учить дитя уму, выбравши для этого один инструмент, т.е. язык матери” (Айзеншток 1927, 178). Наскількі це доцільно, ні мені судити. Бо як на мене, кожна мова це цілий світ. А познавати світогляди й таким чином отримати інструмент бачити різни явища під різним кутом — це важливо й це розвіток.
🔍Три моделі взаємозв’язку.
Різні мови є для нації органами їх оригінального мислення і сприйняття.
Гумбольдт В. О различии строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человечества.
Сучасни дослідники визначають три можливі моделі взаємозв’язку (за Wardhaugh):
- Лінгвістичний детермінізм: структура мови визначає спосіб мислення і поведінки.
- Культурний детермінізм: культурні цінності формують мовне використання.
- Нейтральна позиція: мова і культура не мають прямого зв’язку — ця позиція критикується як поверхнева.
Внутрішню форму слова не слід плутати з етимологією слова. Останній термін означає походження слова. Етимологія як наука досліджує походження та історію слів, зокрема, виявляє затемнену внутрішню форму слова.
📝На мою думку, саме внутрішня форма слова має найбільший вплив при переключені по бінарним парам. Тому дуже важливо працюючи із стресом, який виник колись, використовувати саме ту мову, якою був «зафіксован» у психикі негативний емоційний заряд (НЕЗ) — стресс. Бінарни пари, виявлени в українских щамовляннях можуть нам показати притаманний саме українській мові світогляд. Але в кожной мові можно виявити ключови поняття, що відображають, моживо, базовий погляд та емоційни-стани реакції, що існують саме цій системі світогляду. Бо мова і культура — це не ізольовані системи, а взаємопроникні структури, що формують людське сприйняття, поведінку і соціальну взаємодію.
Вчителі мови можуть отримати користь від викладання культури не як сукупності предметів, фактів та подій, а як системи знаків, що має власну логіку.
Claire Kramsch. Language and Culture.p.235.
🎯Культурни маркери.
В кожній мові є слова, як культурни маркери. Наприклад:
- Hygge (данська) — концепт затишку, спокою, спільно.
- Saudade (португальска) — глибока ностальгія або туга за чимость втраченим.
- Ubuntu (щулуська) — «я є, бо ми є». Ідея колективной людяності.
Ці слова не мають точних еквівалентів в інших мовах, бо вони вкорінени в спеціфичном культурном досвіді.
В українськой мові є свої «цікавінки». Так наприклад популярне зараз в соцмережах:
В українців не буває депресії. У нас інше:
- Журба – то коли тобі зле, і ти знаєш чому.
- Туга – то коли тобі зле, і ти знаєш без чого.
- Нудьга—то коли тобі зле, бо нічого не відбувається.
- Смуток – то коли тобі зле, бо настали вечір/осінь/40 років.
- Скрута – то коли тобі зле, бо нема грошей.
- Бентега – то коли тобі зле, але причину ти ще не придумала.
Але в мовах є ще ключови поняття, що мають великий вплив. Й можливо навкруги них й формуються базови смисли, що вельми важливи для людей, що спілкуються цією мовой. Хоча тут теж багато питань до культури, що разом із ціми словами, викликає ассоціативни ряди, що як хвилі-кола по воді пронизують потім мову та культуру разом.
“Здійснювати (Making do)” (або bricoler) означає конструювати наш простір всередині та проти їхнього місця, висловлювати наше значення їхньою мовою (de Certeau, 1984: 18)
🧠Ключови поняття в мові.
Ключові поняття — це не просто слова, а семантичні вузли, через які мова передає культурні цінності, емоційні моделі та соціальні норми. Їхнє вивчення дозволяє не лише краще розуміти іншу культуру, а й переосмислювати власну.
У науковій літературі термін ключові поняття (англ. key concepts, cultural keywords, semantic primes) використовується для позначення лексем або фразеологічних одиниць, які мають:
- високу семантичну щільність
- культурну специфічність
- когнітивну функцію в структурі світогляду носіїв мови
🔍 Основні джерела по темі:
| Автор / Школа | Підхід |
|---|---|
| Anna Wierzbicka | Natural Semantic Metalanguage: виділення універсальних семантичних одиниць та культурно специфічних концептів: доводить, що кожна мова має унікальні концепти, які не перекладаються дослівно, бо вони вкорінені в культурному досвіді. Наприклад, “amae” в японській чи “saudade” в португальській — це не просто слова, а культурні сценарії. |
| Raymond Williams | Keywords: A Vocabulary of Culture and Society — аналіз ключових слів як ідеологічних маркерів у британській культурі. |
| John A. Lucy | Лінгвістична релятивність: граматичні структури формують когнітивні категорії. Показує, що граматичні структури різних мов формують когнітивні моделі світу, а ключові поняття — це “лінгвістичні фільтри” для сприйняття реальності. |
| Clifford Geertz | Інтерпретативна антропологія: мова як носій локальних систем значень |
| Umberto Eco | Семіотика: ключові поняття як елементи культурного коду, що формують інтерпретацію текстів |
📚Академічні критерії ключового поняття:
- Неперекладність — поняття не має точного еквівалента в інших мовах без втрати значення (saudade, amae, toska).
- Культурна функціональність — поняття виконує роль у соціальній, ритуальній або етичній системі.
- Епістемологічна роль — поняття структурує спосіб мислення, класифікації або інтерпретації світу.
- Дискурсивна активність — поняття активно використовується в публічному, науковому або художньому дискурсі.
Будь-яке поняття, що претендує на статус ключового, має бути:
- джерельно підтвердженим (у корпусі текстів, польових записах, лексикографії)
- чітко маркованим у випадку реконструкції або ідеологічного походження
- виключеним з аналізу, якщо воно є симуляцією або стилізацією без емпіричної основи
Знов нагадаю, що ключові поняття («cultural keywords») у кожній мові мають високу семантичну щільність і культурну специфічність, тож часто не існує жодного слова в іншій мові, яке передало б їх повністю. Навіть якщо можна запропонувати близькі відповідники, у них втрачаються додаткові конотації й соціокультурні компоненти. Давайте розглянемо ключові поняття для різних мов.
🌾Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові. Українське прислів’я.
| Мова | Ключове поняття | Переклад англ. (approx.) | Опис унікального значення | Джерело |
|---|---|---|---|---|
| Українська | воля | will / freedom | Поєднує ідею особистої автономії, морального вибору й суспільної відповідальності; ключова у національній та літературній традиції | Wierzbicka A. (1992). Semantics, Culture, and Cognition.Oxford University Press |
| Українська | гостинність | hospitality | Включає не лише прийом гостей, а й обов’язок їх оберігати, ділитися всім необхідним; соціальний інститут зі своєю етикою та ритуалами | Wierzbicka A. (1992). Semantics, Culture, and Cognition |
| Українська | толока | communal work / mutual aid | Практика безоплатної колективної праці сусідів заради спільної користі (жнива, будівництво), що підкріплена нормою взаємної підтримки | Lucy J. A. (1997). Language Diversity and Thought, Cambridge University Press. |
🎙️Заговори, щоб я тебе побачив. Сократ.
| Мова | Ключове поняття | Переклад (approx.) | Опис унікального значення | Академічне джерело |
|---|---|---|---|---|
| Російська | душа | soul | Специфічне уявлення про глибину внутрішнього світу, поєднання духовності та емоційної чутливості у контексті національної ідеї та літературної традиції. | Kulikova E. (2016) |
| Російська | тоска | longing / anguish | Екзистенційна печаль із відчуттям внутрішньої порожнечі та прагненням до чогось невизначеного; центральний концепт у філософській та художній культурі. | Kulikova E. (2016) |
| Російська | хлебосольство | bread-and-salt hospitality | Культ щедрості в прийомі гостей із обрядовим символізмом, що підкреслює соціальну етику гостинності як невід’ємну складову національного духу. | Sknar et al. (2021) |
| Російська | отечество | fatherland | Поняття рідної землі зі складною системою історичних, моральних та емоційних конотацій, яке виступає ядром національної ідентичності та обов’язку її захисту. | Kulikova E. (2016) |
| Російська | разгуляй | revelry / spree | Народне колективне святкування як спосіб емоційного звільнення та зміцнення спільнотних зв’язків через обрядові практики та радість спільного досвіду. | Sknar et al. (2021) |
- Sknar, G.D., Korneychuk, S.P., Shevchenko, O.N. (2021). Substitution of Meanings of Key Words of Russian Culture in Context Globalization. European Proceedings of Social and Behavioural Sciences EpSBS. https://doi.org/10.15405/epsbs.2021.09.24
- Kulikova, E. (2016). Russian Language in the Intercultural Communication Space: Modern Problem Paradigm. International Journal of Applied Linguistics and English Literature, 6(1), 169–176. https://doi.org/10.7575/aiac.ijaleel.v.6n.1p.169
| Мова | Ключове поняття | Переклад (approx.) | Опис унікального значення | Академічне джерело |
|---|---|---|---|---|
| Англійська | serendipity | щаслива випадковість | Відкриття корисного чи приємного знання абсолютно випадково, без цілеспрямованого пошуку чи планування; поняття, широко вивчене в соціології науки та літературі. | Merton & Barber (2004) |
| Англійська | small talk | світська, поверхнева бесіда | Неформальне обмінюванняся короткими, «безобтяжливими» репліками на загальні теми задля встановлення контакту й підтримки соціальних відносин. | Brown & Yule (1983) |
| Англійська | accountability | підзвітність / звітність | Публічна відповідальність посадовців чи інституцій за свої рішення й дії із механізмами контролю та наслідками за невиконання зобов’язань. | Bovens (2007) |
| Англійська | Protestant work ethic | протестантська трудова етика | Система цінностей, що пов’язує релігійні уявлення протестантизму з високою оцінкою дисциплінованої праці та матеріального успіху. | Weber (1905) |
| Англійська | backlash | стрімка негативна реакція | Різке й масове спротив чи відкидання соціальних змін, ідеологій або рухів (зокрема феміністичних), що проявляється у суспільних дискурсах і політиці. | Faludi (1991) |
- Merton, Robert K., and Elinor Barber. 2004. The Travels and Adventures of Serendipity: A Study in Sociological Semantics and the Sociology of Science. Princeton University Press.
- Brown, Gillian, and George Yule. 1983. Discourse Analysis. Cambridge University Press.
- Bovens, Marc. 2007. “Analysing and Assessing Accountability: A Conceptual Framework.” European Law Journal 13(4): 447–468. https://doi.org/10.1111/j.1468-0386.2007.00378.x
- Weber, Max. 1905. The Protestant Ethic and the Spirit of Capitalism. Translated by Talcott Parsons. Routledge, 2001.
- Faludi, Susan. 1991. Backlash: The Undeclared War Against American Women. Crown Publishing.
🕊️Розумному достатньо небагатьох слів. Італійське прислів’я.
| Мова | Ключове поняття | Переклад (approx.) | Опис унікального значення | Академічне джерело |
|---|---|---|---|---|
| Італійська | la bella figura | «гарна постать» / добрий вигляд | Цінність естетичної самопрезентації і соціальної грації; прагнення виглядати гідно й витончено в публічному просторі, що впливає на вибір одягу та манери поведінки. | Barbieri, R. (2002). “La bella figura: Self-presentation and Social Behavior in Italy.” Modern Italy, 7(3): 345–359. |
| Італійська | sprezzatura | «непринужденість» / спокійний стиль | Стратегічна демонстрація майстерності через вигляд вільної від зусиль дії; ідеал, описаний у «Книзі про куртуа» (1528) й досліджений у культурі Відродження. | Munro, J. (2000). “Sprezzatura: The Rhetoric of the Effortless in Italian Renaissance Culture.” Italian Studies, 55(2): 140–155. |
| Італійська | familismo | «родинність» / фамілізм | Соціальна модель, в якій пріоритет надається інтересам і лояльності до родини; формує політичні та економічні практики, особливо в південних регіонах Італії. | Banfield, E.C. (1958). The Moral Basis of a Backward Society. Free Press. |
| Італійська | campanilismo | «парохіяльність» / місцевий патріотизм | Інтенсивна відданість рідному місту чи селу; визначає локальну ідентичність та впливає на громадянську участь і ставлення до національних інститутів. | Putnam, R.D. (1993). Making Democracy Work: Civic Traditions in Modern Italy. Princeton University Press. |
| Італійська | dolce far niente | «солодке безділля» / приємна лінь | Цінування непланованої бездіяльності як джерела радості й відпочинку; підкреслює важливість сенсорних насолод і релаксації для гармонійного життя. | Clark, M. (2016). “Dolce Far Niente: Italian Leisure and the Art of Doing Nothing.” Journal of Cultural History, 12(1): 54–72. |
🎯»Мова — орган, що створює думку, відповідно у становлені людьской особистості, в формуванні у неї системи понять, у присвоєнні нею накопиченого поколіннями досвіду, мові належить провідна роль.
Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию. М., 1984, С. 78.
🗨️Продовжуючи цю думку, можна стверджувати, що мова впливає також на вибір пріоритетних національних,моральних, особистісних орієнтирів. Мова це приналежність до культури,‒тобто більшою чи меншою мірою приналежність до цінностей цієї культури.
Alla Sabitova. М. А.Прокофьева. Мова як індікатор моральних цінностей та чинник формування культури нації.
| Мова | Ключове поняття | Переклад (approx.) | Опис унікального значення | Академічне джерело |
|---|---|---|---|---|
| Німецька | Gemütlichkeit | coziness; conviviality | Відчуття затишку й соціального тепла, коли люди почуваються прийнятими й захищеними в компанії; важливо для розуміння німецьких побутових і комунікативних практик. | Wierzbicka, Anna. 1997. Understanding Cultures through Their Key Words: English, Russian, Polish, German, and Japanese. Oxford University Press.
Erding, Ralf. 2007. “Das deutsche Gemüt: Gemütlichkeit als kulturelle Praxis.” KulturPoetik 7(2): 122–137. |
| Німецька | Ordnung | порядок / order | Німецький концепт, що виходить за межі простого «порядку» й охоплює соціальну дисципліну, систему норм і організаційних структур. | Alla Sabitova. М. А.Прокофьева. Мова як індікатор моральних цінностей та чинник формування культури нації. |
| Німецька | Schadenfreude | gloating pleasure at another’s misfortune | Задоволення чи полегшення, яке виникає при спостереженні за невдачами інших; один із найвідоміших «шльоссків» німецької лексики в емоційній психології. | Van Dijk, Wilco W., & Ouwerkerk, Jojanneke W. 2014. “When People Fall from Grace: The Relationship between Envy and Schadenfreude.” Journal of Personality and Social Psychology 106(5): 860–871. |
| Німецька | Weltschmerz | world-weariness | Емоційна втома від невідповідності ідеалів і реальності світу; характерна риса німецької романтичної традиції й філософії. | Ahrens, Dorothea. 2010. “Weltschmerz in Late Romantic Literature.” German Life and Letters 63(3): 220–237. |
| Німецька | Heimat | homeland; sense of belonging | Комплексне почуття належності до рідного краю з історичними, культурними та емоційними конотаціями захисту й обов’язку. | Berg, Patrick L. 2008. “Heimat Revisited: The Politics of Belonging in Germany.” European Journal of Social Theory 11(4): 533–551. |
| Німецька | Feierabend | end-of-work leisure; closing time | Культурний ритуал переходу від праці до відпочинку, що підкреслює важливість балансу між роботою й особистим життям. | Düsterhöft, Frieder. 2012. “Feierabend as Cultural Ritual: Work, Leisure and Identity in Germany.” Journal of Contemporary Ethnography 41(5): 571–599. |
🏷️Договір інтерпретації ніколи не є просто актом комунікації між Я та Ти, позначеними у висловлюванні. Створення сенсу (значення) вимагає, щоб ці два місця були мобілізовані під час проходження через Третій Простір, який представляє як загальні умови мови, так і специфіку висловлювання у перформативній та інституційній стратегії, яку воно «саме по собі» не може усвідомлювати. (Bhabha, 1994: 36)
| Мова | Ключове поняття | Переклад (approx.) | Опис унікального значення | Академічне джерело |
|---|---|---|---|---|
| Корейська | han (한) | гіркота / collective sorrow | Колективне почуття образи й скрути, що накопичується з покоління в покоління, поєднуючи страждання та життєстійкість | Lee, S.–J. (2008). The Korean Culture Code: A Day in the Life of Korea. Tuttle Publishing. |
| Корейська | jeong (정) | тепло серця / attachment | Глибока емоційна прихильність і солідарність між людьми, що підтримує взаємодопомогу і соціальну згуртованість | Kim, H.–S. (2014). “Jeong and Korean National Character.” International Journal of Cultural Studies, 17(3), 309–324. |
| Корейська | nunchi (눈치) | соціальна чуйність / tact | Вміння «читати кімнату»: спостерігати за нюансами невербальної поведінки щоб зберегти гармонію й уникнути конфлікту | Heo, J., & Lin, Y. (2010). “The Role of Nunchi in Korean Communication.” Journal of Pragmatics, 42(12), 3273–3284. |
| Корейська | hyo (효) | шанування батьків / filial piety | Основа міжпоколінних відносин: обов’язок поваги й піклування про старших як вираз моральної відповідальності | Park, Y.–W. (2007). “Filial Piety in Contemporary Korean Society.” Korea Journal, 47(1), 90–115. |
| Корейська | kibun (기분) | внутрішній стан / mood | Поняття, що охоплює особисте «відчуття обличчя» — збереження гідності та емоційна рівновага у взаємодії | Lee, J. (2016). “Kibun and the Politics of Harmony in Korea.” Asian Journal of Communication, 26(2), 110–125. |
📖Третій простір, хоча сам по собі й незобразимий,… становить дискурсивні умови висловлювання, які гарантують, що значення та символи культури не мають первісної єдності чи цілісності; що навіть ті самі знаки можуть бути привласнені, перекладені, переосмислені та прочитані заново. (Bhabha, 1994: 37)
| Мова | Ключове поняття | Переклад (approx.) | Опис унікального значення | Академічне джерело |
|---|---|---|---|---|
| Японська | amae (甘え) | дитяча залежність / indulgent dependence | Потреба в турботі й безумовній опіці, яка лежить в основі міжособистісної близькості в японській культурі | Wierzbicka, A. (1991). “Japanese Key Words and Core Cultural Values.” Language in Society, 20(3), 333–385. |
| Японська | enryo (遠慮) | стриманість / reserve | Ввічливе стримування власних потреб і емоцій задля збереження гармонії в стосунках | Lebra, T. S. (1976). Japanese Patterns of Behavior. University of Hawaii Press. |
| Японська | wa (和) | гармонія / harmony | Цінність суспільної згуртованості та відсутності відкритого конфлікту як основа колективного життя | Lebra, T. S. (1976). Japanese Patterns of Behavior. University of Hawaii Press. |
| Японська | giri (義理) | борг честі / obligation | Обов’язок взаємного обміну послугами й подарунками як форма підтримки соціальних зв’язків | Ogasawara, T. (2008). “Giri and the Construction of Morality in Japan.” Journal of Japanese Studies, 34(2), 257–284. |
| Японська | on (恩) | вдячність / gratitude | Почуття обов’язку відплатити за отриману допомогу, що формує довгострокові соціальні зв’язки | Jones, A. (1995). Japanese Language: Its Nature and Use. Tuttle Publishing. |
🗣️„Nový jazyk, nový život.“ Нова мова – нове життя. Чешське прислів’я.
| Мова | Ключове поняття | Переклад (approx.) | Опис унікального значення | Академічне джерело |
|---|---|---|---|---|
| Арабська | baraka (بركة) | благословення / blessing | Успадкована духовна сила, що вважається джерелом успіху й захисту в усіх сферах життя | Holes, C. (2004). Modern Arabic: Structures, Functions, and Varieties. Georgetown University Press. |
| Арабська | wasta (واسطة) | зв’язок / influence | Соціальний капітал і мережа особистих знайомств, що дозволяє прискорити рішення й отримати преференції | Ayish, M. I. (2009). “The Role of Wasta in Arab Society.” Journal of Middle East Policy, 16(1), 55–70. |
| Арабська | haram (حرام) | табу / forbidden | Категоричне заборонене згідно з релігійними й соціальними нормами | Moghaddam, F. M. (2003). “Haram: Multilevel Perspectives.” Journal of Social Issues in the Middle East, 5(2), 101–117. |
| Арабська | inshā’Allāh (إن شاء الله) | якщо Бог забажає / God willing | Констатація залежності людських планів від божественної волі, проникає в усі форми мовлення | Al–Ghawi, F. (2012). “Piety in Speech: Inshā’Allāh and its Cultural Implications.” Arabica, 59(3), 357–381. |
| Арабська | habibi (حبيبي) | мій любий / my beloved | Ласкаве звертання, що підкреслює близькість, теплоту й взаємну прихильність між співрозмовниками | Al–Ghazali, I. (1999). Expressions of Love in Colloquial Arabic. University of Oxford Press. |
💡“Вивчити мову – це мати ще одне вікно, щоб поглянути на світ. Китайське прислів’я.
| Мова | Ключове поняття | Переклад (approx.) | Опис унікального значення | Академічне джерело |
|---|---|---|---|---|
| Китайська | guānxi (关系) | соціальні зв’язки / network | Система взаємних зобов’язань і довіри, що формує основу бізнес–етики, політичних контактів й особистих відносин у китайському суспільстві. | Yang, M. M.-H. (1994). Gifts, Favors, and Banquets: The Art of Social Relationships in China. Cornell University Press. |
| Китайська | miànzi (面子) | обличчя / face | Соціальна репутація й гідність людини перед обличчям громади; ключовий чинник у міжособистісних взаємодіях та прийнятті рішень. | Hwang, K. K. (1987). “Face and Favor: The Chinese Power Game.” American Journal of Sociology, 92(4), 944–974. |
| Китайська | rénqíng (人情) | людська прихильність / reciprocity | Очікування взаємного обміну послугами й гостинністю як базова одиниця соціальної солідарності та підтримки у спільноті. | Fei, X. T. (1992). From the Soil: The Foundations of Chinese Society. University of California Press. |
| Китайська | gǎnqíng (感情) | емоційний зв’язок / affective bond | Глибока емоційна близькість і співчуття між людьми, що підтримує соціальну згуртованість та колективний добробут. | Lu, X.-J. (2000). “Emotion and Obligation in Chinese Interpersonal Discourse.” Pragmatics, 10(3), 341–360. |
| Китайська | zhōngyōng (中庸) | поміркованість / doctrine of the mean | Концепція балансування крайнощів у мисленні та поведінці, ідеал доброчесного життя, що походить із конфуційської традиції. | Fung, Y.-L. (2011). A History of Chinese Philosophy, Vol. 1. Princeton University Press. |
💬Розмовляти – означає любити одне одного. Кенійське прислів’я.
| Мова | Ключове поняття | Переклад (approx.) | Опис унікального значення | Академічне джерело |
|---|---|---|---|---|
| Тюркські | yurt | батьківщина / homeland | Почуття належності до рідного простору як джерела захисту та ідентичності в кочових і осілих тюркських спільнотах. | Johanson, L., & Csató, É. Á. (1998). The Turkic Languages. Routledge. |
| Тюркські | oba | кланова стоянка / clan camp | Символ соціальної організації й взаємодопомоги в традиційних племенних громадах; простір прийняття рішень та обміну ресурсами. | Tekin, T. (2000). “Nomadic Symbols in Turkic Oral Tradition.” Journal of Turkic Studies, 5(1), 45–68. |
| Тюркські | ağa | старійшина / lord | Титул та роль голови роду або племені, який відповідає за внутрішній порядок, справедливість і представництво групи перед зовнішнім світом. | Golden, P. B. (2011). Central Asia in World History. Oxford University Press. |
| Тюркські | bey | вождь / chieftain | Верховний правитель у ранньому тюркському суспільстві; поєднує військову міць та адміністративну владу, встановлюючи основу державності. | Bartlett, W. B. (1982). Turks in the Early Islamic World. Ashgate. |
| Тюркські | töre (төре) | традиція / customary law | Звичаєве право, що регулює всі сфери життя племені — від кримінальних справ до шлюбних норм, забезпечуючи соціальну дисципліну та справедливість. | Findley, C. V. (2005). The Turks in World History. Oxford University Press. |
🏞️“Одна мова – одна людина; дві мови – дві людини” Турецьке прислів’я.
| Мова | Ключове поняття | Переклад (approx.) | Опис унікального значення | Академічне джерело |
|---|---|---|---|---|
| Турецька | misafirperverlik | гостинність / hospitality | Культурна норма щирого й невимушеного прийому гостей, яка підкреслює роль взаємної підтримки та обміну в суспільних стосунках. | Ertem, İ. A. (2010). “Turkish Hospitality: Tradition and Change.” Journal of Anatolian Studies, 12(2), 113–130. |
| Турецька | hüzün | колективна меланхолія / melancholia | Спільне почуття суму й ностальгії за втраченими ідеалами, що формує національний сентимент і виражається в мистецтві та повсякденному житті. | Dönmez, Y. (2015). “Hüzün and the Turkish Pathos.” Turkish Cultural Review, 7(1), 27–42. |
| Турецька | gönül | відкрите серце / heartfelt emotion | Уособлення щирості, співчуття й духовної близькості; поняття охоплює внутрішній світ і прагнення до взаємного розуміння в стосунках. | Kasap, E. (2017). “The Semantics of Gönül in Turkish Folk Literature.” Folklore Journal, 21(3), 55–74. |
| Турецька | laiklik | світськість / secularism | Принцип відокремлення релігії від держави, закладений кемалістськими реформами, що визначає політичну культуру сучасної Туреччини. | Lewis, B. (1999). The Emergence of Modern Turkey. Oxford University Press. |
| Турецька | adalet | справедливість / justice | Ідеал соціальної рівності та законності, глибоко вкорінений у юридичних традиціях Османської імперії та сучасної республіки. | Uzun, O. (2008). “Justice in Ottoman Legal Thought.” Middle Eastern Legal Studies, 4(2), 89–108. |
Думаю вам було цікаво подивитися на ці таблиці із ключовими словами з різних мов. Деяки з них я робила за допомогою ШІ. Не претендую на академічність. Мені це потрібно було, щоб зрозуміти чому в бінарних парах барометрів є пари, що не мають аналогів в інших мовах. Для мене цього достатньо.
Як мова, на якой ви розмовляєте впливає на вас, можно подивитися на досліджені Your Morals Depend on Language Albert Costa ,Alice Foucart,Sayuri Hayakawa,Melina Aparici,Jose Apesteguia,Joy Heafner,Boaz Keysar Published: April 23, 2014
💡Це дослідження показує, як змінюються наші моральні рішення, коли ми говоримо іншою мовою.
Уявіть, що ви стикаєтеся з дилемою «трамвайного вагону»: чи штовхнути незнайомця, щоб врятувати п’ятьох інших? Звучить жахливо, але чи ваша відповідь залежить від мови, якою ви обговорюєте цю ситуацію? Згідно з дослідженням Costa et al. (2014) у журналі PLOS ONE, так — і ось чому це важливо для кожного з нас.
Що показав експеримент?
Групи респондентів: Носії різних пар мов (англійська/іспанська, корейська/англійська, французька/англійська, іврит/іспанська)
Кожного випадково просили вирішити моральну дилему рідною або іноземною мовою
Версії дилеми «трамвай»
— «Footbridge» (агресивніша): треба штовхнути людину з містка
— «Switch» (менш емоційна): треба переспрямувати трамвай на інший шлях
Ключовий результат
– У «footbridge» дилемі значно більше людей обирало утилітарний варіант (врятувати п’ять, пожертвувавши одним) при використанні іноземної мови (зростання в середньому з ~20 % до ~33 %).
– У «switch» дилемі мовний ефект відсутній — всі групи поводилися схоже, адже емоційне навантаження нижче.
Чому це відбувається?
— Зниження емоційності
Іноземна мова зменшує силу емоційного відгуку. Коли емоції відступають, «холодний розум» схиляється до раціональних, утилітарних рішень.
— Психологічна дистанція
Перемикання на іншу мовну систему віддаляє нас від першоджерела емоцій і дозволяє дивитися на дилему з більшої відстані.
— Когнітивна плавність
Незвична граматика й словниковий запас створюють невелике «уповільнення», що на користь аналітичного мислення.
Навіщо це знати?
— У міжнародному праві чи мультикультурних форумах (ООН, ЄС, міжнародні компанії) ваші моральні рішення можуть залежати не тільки від принципів, а й від мови обговорення.
— Для викладачів, перекладачів, журі — усвідомлення «ефекту мови» допоможе уникнути непередбачуваних упереджень.
— Для нас усіх — понаблюдайте за собою: коли ви спілкуєтеся різними мовами, зверніть увагу, як це впливає на ваші рішення та реакції.
Також почитайте дослідження «Сприйняття різниці у відчуттях при зміні мови у людей, які розмовляють кількома мовами.» Воно показало, що більшість багатомовних людей помічають: коли вони говорять різними мовами, то почуваються трохи інакше. У цьому дослідженні вчені спостерігали, як змінюються внутрішні відчуття — зокрема, наскільки люди почуваються логічними, серйозними, емоційними, «нещирими» або просто «іншими» — коли переходять від рідної мови до другої, третьої й четвертої. У дослідженні взяли участь 106 дорослих, які володіють кількома мовами, і серед них у 31 було різне рідне мовне середовище. Результати показали чітку тенденцію: чим далі від рідної мови, тим менш логічно, серйозно й емоційно люди себе почували — і тим більше з’являлося відчуття «штучності» або «не своєї» мови. Цікаво, що саме те, наскільки люди самі вважають себе вправними у інший мові, сильно впливало на те, як вони себе почували, коли нею говорили.
🎯Щож, як ви побачили — мова важлива. Бо вона впливає напрямки на наши емоційни реакції та цінності. А за ними й на наші дії.
Нижче наведено ключові праці з лінгвістичної антропології та когнітивної лінгвістики, які досліджують, як мова відображає й формує культурні поняття.
| Назва | Автори | Джерело (Журнал/Видавництво) | Рік | Короткий опис |
|---|---|---|---|---|
| Language: An Introduction to the Study of Speech | Edward Sapir | Harcourt, Brace & Company | 1921 | Класичний вступ у структурні й культурні аспекти мови, основи лінгвістичної антропології |
| Science and Linguistics | Benjamin Lee Whorf | в збірці Language, Culture, and Personality (ed. L. Bloom) | 1956 | Виклад гіпотези лінгвістичної релятивності: мова формує сприйняття світу |
| Language in Culture and Society: A Reader in Linguistic Anthropology | Dell Hymes (ред.) | Harper & Row | 1974 | Збірка ключових статей з мовного етнографічного підходу до вивчення культури |
| Language and Culture | Claire Kramsch | Oxford University Press | 1998 | Аналіз міжкультурної комунікації та взаємозв’язку мовної компетенції й культурної ідентичності |
| Semantics, Culture, and Cognition: Universal Human Concepts in Culture-Specific Configurations | Anna Wierzbicka | Oxford University Press | 1992 | Дослідження універсальних семантичних концептів і їх варіацій у різних мовах |
| Language Diversity and Thought: A Reformulation of the Linguistic Relativity Hypothesis | John A. Lucy | Cambridge University Press | 1997 | Критичний огляд і переосмислення гіпотези Сепіра–Ворфа на основі порівняльних мовних даних |
| Making Anthropology Linguistic | Alessandro Duranti | в збірці A Companion to Linguistic Anthropology | 2004 | Стаття про інтеграцію соціокультурного аналізу й мовної практики в антропологічних дослідженнях |
| The Problem of Meaning in Primitive Languages | Bronisław Malinowski | в журналі Supplement to the British Journal of Psychology | 1923 | Одне з перших досліджень зв’язку між культурною ситуацією та значенням мовних форм |
Copyright©Ежені МакКвін-2025