Для прадавніх греків на базі поглядів яких якбе побудована наша з вами цивилізація, була не одна богиня, що відповідає за справделивість, а як мінімум дві або три.

 

АСТРЕЯ

ДІКЕ

НЕМЕЗІДА

 

Астрея була богинею золотого віка, що до останнього трималась у людському світі, але й нарешті не витримала й пішла до неба де стала сузір*ям Діва.

 

Астрея — єдина богиня, чий образ трансформувався в астрономічний символ справедливості (Virgo + Libra), що має пряму етико-космічну функцію. Також вона уособлює зорепад і нічні пророцтва, її ім’я буквально означає «зоряна».

 

Є версія, що вона нащадок мінойськой культури, але доказів в нам нема. Є версія, що тількі в римський час виникає ідея повернення Астреї у часи руйнування світу. Й вона стане тим, хто поверне світ до балансу справедливості.

 

Якщо спиратися на орігінальни грецькі та римьски джерела, то цей сюжет не є частиною оригінального грецького міфу, а виникає в римській поезії як символ надії на моральне оновлення. Але хто зна, може просто до нас не дійшло джерел, бо занадто багато було знищено християнськими товарисчами.

 

Один із найвідоміших латинських фрагментів, що трактуються як пророцтво повернення Астреї ми знайдемо у Вергілія в Ecloga IV, рядок 6

“Iam redit et Virgo, redeunt Saturnia regna.”

“Зараз Virgo повертається, та правління Сатурна повертається.”

— Тут Virgo ототожнюється з Астреєю — богинею справедливості, яка повертається, щоб відновити епоху Сатурна, тобто Золотий вік.

 

Також про це писав Лукан Pharsalia (De Bello Civili), IX.534

“Virgo Astraea redit, iustitiaeque comes.”

“Virgo Astraea повертається, партнерка справедливості (justice).”

Лукан прямо говорить про повернення Астреї, ототожнюючи її з відновленням справедливості. Це рідкісний приклад прямої згадки про її повернення в латинській поезії.

 

Арат в Phaenomena, рядки 96–98 (грецький текст) писав:

“Ἀστραία δ᾽ ἔφυγε, καὶ ἄνθρωποι ἔτι βλέπουσιν εἰς αὐτήν.”

“Astraea полетіла, й доси людство дивиться на неї.”

У цьому грецькому фрагменті Арат описує, як Астрея залишила землю, але люди продовжують дивитися на неї, що символізує очікування її повернення.

 

Як на мене це дуже схоже із темою месії, що повернеться за часів Апокаліпсісу, щоб принести справедливість нещасним та пригниченим. Й наступить знов «Золотий Вік».

 

Цікаво, якщо прийняти образ Астреї як більш ранній (золотий вік Кроноса, до Юпітера) до Іісуса та інших, то саме вона в нас стає першою месією, а не Христос чи Будда. Ось така цікава трансемперічна істота.

 

Астрея трансформується в політичний і культурний архетип, особливо в епоху Єлизавети I та іспанського Золотого віку. Тому те, що зазвичай про неї розповідають не наукови джерела зараз, це наслідки саме цього впливу.

 

Друга панночка це Діке, яку іноді асоціюють з Астреєю, але є й різниця.

 

Третя панночка це Немезіда й її зазвичай приймають за втілення помсти. Але й тут не все так просто.

 

Й якщо за Астрею в нас згадок недостатньо, то давайте спробуємо подивитися через Діке та Немезіду як маркери погляду на давніх греків на поняття справедливості. Різниця між Діке та Немезідою — це не просто нюанс у функціях, а глибоке розмежування між моральною справедливістю та карою за порушення космічного порядку

 

Ключова різниця:

— Діке — це етична богиня, яка уособлює людське правосуддя, засноване на соціальних нормах. Вона — донька Зевса, і її функція — нагляд за моральним порядком.

— Немезіда — це божественна сила відплати, яка карає за гібрис (гординю перед богами, про неї попередній пост), несправедливість і порушення космічного балансу. Вона діє невблаганно, як закон карми.

 

Іконографія Діке та Немезіди:

 

Діке:

— Молодa, струнка жінка з терезами або лавровим вінком.

— Часто зображена поруч із Зевсом як його порадниця (paredros).

— У рельєфах — душить Адікію (несправедливість) і б’є її палицею (на скрині Кіпсела, Олімпія).

 

Немезіда:

— Жінка з мечем, батогом, терезами або колесницею з грифонами.

— У пізніших зображеннях — з крилами, як символ швидкої відплати.

— На статуї Агракріта — вінок з оленями і фігурками Ніки, гілка яблуні в лівій руці, чаша з ефіопами в правій.

 

Як бачите, якщо подивитися на зображення, то Діке це скоріш порадниця, що є балансом для несправедливості. А Немезида це вже швидко караюча панночка.

Але я ще подивилась на всії тьох по атрибутам:

 

Порівняння Діке vs Немезіда у Софокла та Есхіла:

 

Якщо порівняти Діке vs Немезіда у Софокла та Есхіла то ми зможемо більше уважно роздивитися ці хвилі справедливості для прадавніх греків та римлян.

 

Згадка в текстах

 

Діке у Софокла:

Oedipus at Colonus 1377 — як порадниця Зевса

: Функція Моральна справедливість, що підтримує порядок у полісі

Символіка: Діке як чеснота, що має бути в людині

Зв’язок із героями: Підтримує тих, хто діє справедливо (Антігона, Едіп)

Контекст: Політична та етична справедливість у межах міста

 

Діке у Есхіла:

Agamemnon, Eumenides — як космічна сила, що карає і винагороджує

Функція: Космічна справедливість, що керує долею героїв

Символіка: Діке як сила, що діє через богів, природу, час

Зв’язок із героями: Карає порушників порядку (Агамемнон, Клітемнестра)

Контекст: Метафізична справедливість, що охоплює всесвіт

 

Немезіда у Софокла:

Прямо не згадується, але присутня як сила відплати

Функція: Кара за гібрис, особливо у Антігоні

Символіка: Немезіда як невидима сила, що карає за гординю

Зв’язок із героями: Виступає як моральна відплата за гординю (Креонт)

Контекст: Немезіда як моральна межа людської поведінки

 

Немезіда у Есхіла:

Не згадується по імені, але діє через Ериній та долю

Функція:

Символіка:

Зв’язок із героями: Діє через долю, Ериній, богів — як неминуча розплата

Контекст: Частина космічного порядку, що не дозволяє уникнути наслідків

 

Ключові відмінності:

— У Софокла Діке — це етична чеснота, що підтримує людський порядок, а Немезіда — моральна відплата, яка діє через долю та провину.

— У Есхіла Діке — це космічна сила, що керує всесвітом і долею, а Немезіда — не персоніфікована, але присутня як частина трагедійного циклу: гібрис → атē → немезіда → тісіс.

 

Тобто, як на мене, є балансувальна функція, що підтримує порядок. Й є виправлення за рахунок знищення людини, що нарушила баланс, завдяки трагедійному циклу. 

 

Але ви можете прочитати ключові цитати про Діке та Немезіду з трагедій Софокла та Есхіла, які демонструють їхню роль у драматичному конфлікті, справедливості та відплаті. Й зробити висновки до їхньої ролі самостійно:

 

Діке у Софокла — Цар Едіп, рядки 863–865

“О Зевсе, якщо ти справді володар світу, поглянь на нас — і нехай Діке, твоя донька, прийде на допомогу!”

 

Немезіда у Есхіла — Агамемнон, рядки 763–782 (через образ “справедливої відплати”)

“Старе насильство породжує нові біди серед злих людей… Але Діке сяє з темних осель, шануючи того, хто живе чесно.”

 

Хоча ім’я Немезіди прямо не згадується, тут описано механізм відплати, який відповідає її функції. Немезіда діє як невблаганна сила, що карає за гібрис і порушення космічного порядку.

 

Діке у Есхіла — Евменіди, рядки 496–505

“Я засную суд над вбивством, присягу дам, і він буде вічним… духи наші, схильні до справедливості, будуть охороняти землю.”

 

Тут Афіна створює Ареопаг — суд, що втілює Діке як інституцію, а не лише богиню. Це момент сизначають як трансформацію справедливості: від кровної помсти (Немезіди) до цивілізованого суду.

 

Немезіда у Софокла — Антігона, рядки 943–946 (через образ покарання за гібрис)

 

“Ти зайшла надто далеко, розбила трон Діке! Твоє життя в руїнах, дитино — чи ти платиш за страшну долю свого батька?”

 

Хор звертається до Антігони, натякаючи на Немезіду, яка карає за перевищення меж. Це приклад моральної відплати, що діє через долю, а не через суд.

 

Коли я хожу до Софійского собору й випадає шанс пійти по південному ходу на другий поверх… то дивлячись на грифонів, що тримають колесо над проходом я думаю… може в ті часи саме прицип Немезіди був зображен для чоловіків влади, що підіймалися догори… й саме вона мала бути наглядачем, як польова хвиля свідомості. Свідомості, щоб державни діячи не перетинали моральну межу людської поведінки. Бо прийде невблаганна сила, що покарає за гібрис й порушення космічного порядку…

©Неймовірні історії за Магію Історії та Історію Магії з Ежені МакКвін.