Тлахта, найвеличніша чаклунка ірландців та богиня Самхейна.

Ми знаємо за великих мудреців друїдів, але в нас не так багато інформації за друїдесс. Тому в нас сьогодні розповідь за одну з найсильніших магічок друідесс  — ірландку Тлахту (Tlachta, Tlachtga, на англійском звучить як ‘clocked-gah’, clock-da). 

Пагорб, названий на її честь, був одним з культових місц, де вшановували вогонь та збирались ассамблеї. Рівень його важливості був такий самій як у Тари, Уіснеха та Таілтіу (Tara, Uisneach, Tailtiu). 

Чому ми так мало знаємо за цей холм? Відповідь ми знайдемо в словах доктора Steve Davis з UCD 

“Існувало припущення, що однією з причин, чому це місце не добре відомо, є те, що воно було викреслене з історії (святого) Патріка — бо воно було настільки сумнозвісним, що церква зробила дуже добру роботу спробувавши стерти його з міфології”».

Але спробуємо зібрати ті крохи, що дійшли до нашого часу й створити образ цієй неймовірной легендарной жінкі. 

РОДИНА. 

Мабудь найславетніший у ірландськой прадавній літературі друїд та маг був батько нащої Тлахти — Мог Рут (Mug Roith).

«287. Мог Рут (Mog Ruith), звідки він? Легко сказати. Рот (Roth), син Рінгола (Rígoll) виховав його. Відомим друїдом був цей Рот.  Тому він був ( його назвали) Мог Рут слуга Рота (Roth’s servant). Або Mog ruith, що є  ‘magus rotarum’, зза колес, що він використоввув щоб робити свої магічни спостереження. С того часу як Мог Рут (Mog Ruith) служив Роту сину Рінголла (Roth son of Rigoll), він став називатися Мог Рут (Mog Ruith). Тігернах (Tigernach) було його імя спершу доки Мог Тур (Mog Ruith) було покладено на нього.» Fitness of names. 

Популярна етімологія нам надає наступне трактування його імені: mogh roth = ‘magus rotarum,’ тому що його заклинання включали магію кружляння вихрів та магію колеса. ( Standish O’Grady, ed., Silva Gadelica, London, 1892, 511)

Кручу верчу обмани/кручу піски темні. /Кручу закляття, верчу змови /кручу силу чаклунську… 

(Кручу верчу обманы / кручу пески темные. / Кручу заклятье, верчу заговоры / кручу силу колдовскую. Т Михайлова.)

Крім  “кручу-верчу” в нього був білий камінець, який обертався на ядовитого вугря, якщо його кинути у воду. Його дресс-код мав одягом шкіру бика без рогів та пташину маску. Й хочь він помер десь у 2500 році до н.е., одночасно в легендах він став катом Іоанна Хрестителя та учнем Сімона мага часів Христа.  Так, у легендах ось таки дивни дива.

Його землею був Fir Maige Fene, пізніше звісний як Фемой (Fermoy). Середньовічне племя Fir Maige Fene ствержувало що вони його нащадки.

Є версія що він евгемезірований бог Сонця або бурі. Помер Маг Рут, коли був у стосунках із відьмою Кайлеах. Так, той самой що відповідає за зимовий сезон. Але закохався в її сестру. Тоді чаклунка скинула його в річку Фуншон, де він і помер.   

За матір нам нічого не звісно. Але є припущення, що вона була донькою друхда іноземця з якою Мог тур зустрівся у подорожах. Також є припущення, що вона була донькою Кахт (Cacht) доньоки Катменда (Catmend). 

ЖИТТЯ ТЛАХТИ. 

 Є  версія, що колись  Сонце для прадавніх жителів Еріу було богинею. Й саме нею була Тлагхта. Але це не доказово. Але давайте подивимося на її життя з джерел, що дійшли до сьогодення.  

Дівчинка народилась на острові Валентія (Valentia) в графстві Керрі (Kerry). В свого батька вона вивчила мистецтва зміни розміру до величезних розмірів, як перетворювати людей на камінь і як викликати грозу своїм диханням. Вона навчалась магії також в жителів Зелених пагорбів але й цього їй було замало. Бо на її думку в світі можно було навчитися більше ніж у підземних мудрогелей.  

Й тому вона (або разом з батьком, або батько із Сімоном Магом) побудувала літючий корабель або “roth rámach” для мандрів. Це була вогняна літаюча машина що мала весла та колесо  “oared wheel”. Вона була гучна й осліплювала усіх, хто спробував на неї дивитися. Вона вбивала усії, хто її торкався та перетворювала нічь на день. Ще легенди говорять, что був в хх родини був транспортний засіб зі священної горобини, керований двома волами, запряженими жердинами з електруму, із склянимі боками. 

Кажуть, що святий Колумба пророкував, що перед Страшним судом roth rámach знову пронесеться небесами Європи, спустошуючи кожну націю, яка давала учнів темним чарівникам. А у середньовіччя “roth rámach” регулярно бачили в небі над сзилом Талахти.

МАНДРИ ДО ЄРУСАЛИМУ ТА КОХАННЯ ДЕ ТРУА. 

Відправившись слідами Туата Де Дананн, щоб знайти друїдів: Морфхеаса, що був у Фаліасі, Еасраса в Гойріасі, Уісціяса у Фіонніасі та Сеймхіаса в Муйріасі, чотирьох наймудріших і найхитріших у цих стародавніх загублених містах, дивним чином шлях привів чарівників батька та доньку до Єрусаліму. 

Й тут вони зустрілися з Сімоном Магом. Так тим самим, про якого згадує Біблія. Той мав трьої синів Nero, Carpent та Uetir. Є версія, що то було гвалтування. Але є версія й за лямур-де труа. Тому їх зустрічі назвали “Trian”.  

[Три] сини палали за Тлахтгою одночасно,
Вони зачали в ній – це не брехня
прекрасний та благородний спадок.
Для Тріана – не пишаючись цим –
Тлахтга створила рухоме червоне колесо,
З великим та благородним Могом [Руїтом],
І з Симоном сім разів прекрасніше.
Вона повернулася з мудрими словами;
Вона принесла рухоме колесо,
Досконалий камінь Форкарту вона принесла,
І колону Кнамчайла.
Хто побачить її, той осліпне,
Хто почує її, той оглухне,
І кожен, хто спробує відірвати шматочок
Від колеса з гострими спицями, помре ***

Як результат, вагітна від трьох могутніх чоловіків, рудоволоса красуня повернулась до Ірландії. Й на пагорбі, який зараз називають на її честь схил Тхалгта (Tlachtga’s Hill, Hill of Ward in County Meath) народила трьох синів. Вона встигла дати їм імена Mag Cuma, Mag nDoirb та Mag Muaich. Й ці імена стали назвами сусідніх місцевостей. 

Але ніяка велика магія не врятувала породілля від смерті. Може тому що (згідно легендам) вона стала сильніше за Мог Рута та Сімона Мага у магії, то батько й не став допомогати.

Пагорб, де було зведено могилу
для жінки Сходу, яка не незначна;
Безпомилкова, співуча та незрівняна,
Ось назва, дана йому:
Пагорб Тлахтга.

Помирая вона спророкувала, що доки назви цих місцевостей будуть пам’ятати й святкувати — доти загарбники не зможуть завдати шкоди Ірландії.

Але руїна всеж настала, бо люди забули її слова. Але друїди не забули. Й кожного Самайна, або Хеллоуїна, як про це писав хронист 17 століття Geoffrey Keating в  ‘History of Ireland’ 

• (саме на цьому пагорбі) «був запроваджен Вогонь Тлахтґа (Fire of Tlachtgha), під час якого вони (друїди) мали збиратися на Самайн, щоб принести жертви всім богам… було обов’язково, під страхом штрафу, загасити вогні Ірландії цієї ночі, а чоловікам Ірландії було заборонено розпалювати вогонь, окрім як від цього вогню».
• «жерці, авгури та друїди Ірландії збиралися напередодні Дня всіх святих, щоб спожити жертви, які приносилися їхнім язичницьким богам».

Якщо подивитися на те, що прадавні кельті вірили у то, что у нічь з 31 жовтня на 1 листопада всі хто помер з минолой ночі Самхейна (Oíche Shamhna) мають перейти до наступного втілення, то Тлахгта була не тількі богинею Сонця, но й богинею Смерті-Відродження. Й тому новий рік мав освітитися саме її вогнем відроження. 

АРХЕОЛОГІЯ.

Сам пагорб Тлахтги — це невелике кільцеподібне укріплення з штучними круглими курганами, відносно скромного розміру. В 2014 році під керівництвом Стівена Девиса з Універсітетського коледжа Дубліна тут почались раскопки. Виявилось, що перший етап був побудован у епоху бронзи (1200–800 рр. до н.е. ), а останній датують часом, коли ірландія отримала християнство ( 400–520 рр. н. е. ). Археологі виявили протягом усіх трьох фаз розкопок велику кількість кісток тварин, як ознаку масштабного бенкету. Відсутність доказів будь-якої житлової чи повсякденної діяльності посилює ідею у тому, що, швидше за все, це місце було відведено виключно для ритуальної чи святкової діяльності. Також тут знайшли деякі розрізнені останки людини бронзового віку і кістяк немовляти у віці від семи до десяти місяців, похованого набагато пізніше. Дитяче поховання, поруч із яким було ритуальне сховище коров’ячих кісток, датується 450 роком н. е. Приблизно під час приходу християнства.

«Дитина була явно похована з турботою, і, не знайшовши жодних інших свідчень поховань на цьому місці, — каже Девіс, — нам довелося б припустити, що ця дитина належала комусь важливому». Схожий скелет раніше було знайдено неподалік пагорба Тара, колись королівської резиденції. 

Археологи припускають, що в базі холма може бути прохідна гробниця часів неолиту (4000–2500 рр. до н. е.). В ціїй місцевоств у долині Бойн знаходиться понад 40 таких гробниць, і Холм Тлахгти знаходиться в межах видимості кількох з них.

Й якщо Ньюгрейндж славиться освітленням свого проходу та внутрішньої камери сонцем зимового сонцестояння 21 грудня, а Пагорб Тари тісно пов’язаний із весняним рівноденням 21 березня, то прохідна гробниця на Пагорбі Тхлагтхі, могла бути прив’язана до сходу сонця Самайну. 

СУЧАСНИ РІТУАЛИ.

Останні декілька десятеліть друїди регулярно роблять смолоскипну ходу у Самхейн із холма Тхалахти до Тари, спробуючи відтворити прадавні рітуали. Багато хто думає, що курган стоїть на дуже важливому місці й пов’язан із іншими прадавніми сакральними побудовами. Наприклад друид Люк Иствуд (Luke Eastwood, facilitator of a Druid grove in Co. Wexford, Ireland; a member of OBOD and Irish orders) пишет: 

«Схід сонця та схід місяця на Самайні утворюють лінію від Tlachtga до кварцового каменю Cairn L of Loughcrew (Slieve na Caileach/Sleive Bearra)  та Lambay Island Ламбей (біля узбережжя Дубліна). Цікаво, що Курган Заручників (Mound of the Hostages,Tara) також освітлюється сходом сонця на Самайні. Ця лінія продовжується на захід через всю країну, також перетинаючи «Lugh’s Seat» в кінці вулканічних «Pillars of Samhain» та курган  Mór-Ríoghan над печерами Кеаш-Keash.»

ЧОМУ МИ ТАК МАЛО ЗНАЄМО ЗА ТЛАХГУ?

Чому ми так мало знаємо за цей холм? Відповідь ми знайдемо у словах доктора Steve Davis з UCD: 

“Існувало припущення, що однією з причин, чому це місце не добре відомо, є те, що воно було викреслене з історії (святого) Патріка — бо воно було настільки сумнозвісним, що церква зробила дуже добру роботу спробувавши стерти його з міфології”.

Copyright©Ежені МакКвін-2025

Література: 
-Erin Mullally. Samhain Revival. Археологічний журнал. Features  November/December 2016  
-Luke Eastwood. Tlachtga and the Ancient Roots of Halloween/Samhain. 
-John Carey. An Old Irish poem about Mug Ruith. Journal of the Cork Historical and Archeological Society. 2005. Vol. 110 pages 113-134/ 
-Tatiana ShingurovaThe Story of Mog Ruith: Perceptions of the Local Myth in Seventeenth-Century Ireland. University of Aberdeen.
-Kathryn Chadbourne Giant Women and Flying Machines. Proceedings of the Harvard Celtic Colloquium Vol. 14 (1994) , pp. 106-114 (9 pages) Published By: Department of Celtic Languages & Literatures, Harvard University.
-Julius von Pfluck-Harttung.The Druids of Ireland. Transactions of the Royal Historical Society , New Series, Vol. 7 (1893), pp. 55-75 (21 pages)

Що ще почитати:

Вода для магічних ритуалів. паралелі в традиціях. 

Реальна історія сучасних нео-друїдів.

Початок та кінец Світу в уяві кельтів.

Как защититься от ведьм. Магические печати и заговоры средневековья.

Касти в Індії. Виникнення та впливи. 

36 приводящих к любви вопросов.

Полезные книги для занимающихся практиками женщин. 

Дивовижні історії з життя чаклунок.