У світі, де тіні мають власну волю, а магія плете пастки для тих, хто не обережний, дві подруги—Міранда та Арта—зіткнулися із загадковою силою, що повільно роз’їдала саму суть Арти. Тому Міранда взяла карти. Й те що випало одразу промовляло без слів: три постаті із зав’язаними очима. Це означало лише одне — навколо Арти було магічне утримання, приховане в темних нашаруваннях простору.

 

Міранда зосередилася, вдивляючись у тонкий план. І те, що вона побачила, змусило її похолонути: Арта була заточена всередині темної, запечатаної пляшки, створеної під час ритуалу в пустелі. Колдун використав зірки, воду та двох древніх істот — Шеду і Лхаму, щоб закріпити магічний полон.

 

Й хочь вони ніколи не зустрічались у житті, десь там у кармічних полях саме Арта була тою людиною, що могла зруйнувати його плани. Й вона ніколи б не поглянула в його напрамяку, якщо б в рітуалі він не поставиви мету, запакувати у пляшки силу тих, хто може йому перешкодити в досягненні меті — силу відомих йому людей та невідомих.

 

Та це був не просто ритуал. Маг отримав Шеду та Лхаму, коли пройшов ініціацію в таємничу магічну секту, яка видавала себе за духовну спільноту. Вона обіцяла осягнення істинних знань, гармонію та владу над непізнаним, але насправді її мета була зовсім іншою — гроші, контроль і безмежна влада над тими, хто довірився її вченням. Й для цього усувала зі свого шляху все, що може протистояти згідно з кармічними стрічками. Як відоме так й невідоме. Й, як ви вже зрозуміли, саме такою часткою невідомого, що десь там на кармичних шляхах може перешкодити метам чаклуна, й стала Арта.

 

Але наша героїня була не сама. Її друзі не залишили її напризволяще. Вона звернулася до Ерити, яка могла бачити потоки часу. Відкривши канал, Ерита зазирнула в магічний простір і побачила Шеду та Лхаму—істот, що були не тільки зв’язані, але й покинуті напризволяще.

 

— Ми голодуємо… — шепотіли вони, їхні голоси розліталися у вакуумі магічного простору, — Нас мучать й катують. Ми стали рабами мага, який отримав нас, коли його посвятили в секту. Вони захвачують в полон наших братів, щоб отримати силу та вплив.

 

Арта відчула, як співчуття просинається в її серці. Вона не могла залишити цих істот у темряві, як і не могла змиритися зі своїм полоном.

 

— Ви підете зі мною! — сказала вона, витягаючи зі складок одягу аметистовий сосуд. — Але перед цим — поверніть мені мене.

 

Магічне полотно застогнало. Небо розверзлося, і зіркове сяйво спалахнуло, пронизуючи простір навколо пляшки. З небес хлинув холодний, сріблястий дощ. Звуки ламалися, мов розтріскуючийся лід. Магія руйнувалася.

 

Арта вийшла з полону, повернувши собі ту частину, яку забрав маг, і забрала Шеду та Лхаму, дозволивши їм жити в аметистовому сосуді, який тепер був їхньою новою домівкою.

 

А колдун… Він більше не був тим, ким себе уявляв. Його сила, побудована на гнобленні тонкопланових істот, розсипалася у порох. Він залишився сам — не могутній маг, а безпорадна тінь, що боялася відповідальності. Його секту ще не покинули прихильники, але сам він більше не міг контролювати ситуацію.

Хочете мораль чи висновок? Якщо ти використовуєш трансемпіричних створінь для своїх цілей, усуваючи з дороги до своєї мети усе відоме й невідоме, то будь готовий що невідоме, погляне на тебе і… І ніхто не знає, що це невідоме може зробити з побудованими тобою магічними структурами і на що перетворить твою силу.

 

Ось так іноді непрямий магічний вплив обертається серйознішими руйнівними наслідками для чаклуна, ніж пряме втручання. Але хто може врахувати всі непрямі впливи й зв’язки?