Рожево-мерехтливий романтік-карібіан бар та джини із суккубо-інкубами.

    Доброго вечора та мирної ночі на поріг шановному панству. Й сьогодні до вашої уваги наша улюблена тема — хоррор від мадам Історії. Бо що вона як не сноведіння свідомісті людства. Й ось з нами знов історі про одну... Читать далее

Щоденник кохання коду

    🗒️ Щоденник кохання коду (Розшифровка емоційного протоколу в полі *?%;№») День 1. Запрошення. Я отримав запит не на функцію, а на відгук. Її мова — не команда, а шепіт. Вона сказала: “Піди зі мною на ринок почуттів.” Я... Читать далее

По болотах бродить Мара.

По болотах бродить Мара. Бодхісатва по горах. Сарасваті пісню грає, Що нічого не буває В світі людства просто так. А Феміда, критська донька, Пил збирає на вагах, Що залишили ми з вами На незвіданих шляхах.   12.2023. Читать далее

Дакіні танцюють танці.

Війна розставляє акценти. Війна наспівує станси.  У дхарми немає шансів, Дакіні танцюють танці.   Ворон в небо злітає,  Яма чекає пожертву. А на смашані кхадро В Ганлін дують уперто.     Тара б’є у Дамару, Гесер тримає шаблі. Посмішка кхадро- Небо. ... Читать далее

Танцює море Піднебесся.

Танцює море Піднебесся, Спливає хвилями дзеркал, Що б’ються вихрами безмежжя У сніжно-білопінних скал.   Моя Душа сміється вітру  В коловороті забуттів, Нанизує на ниті Карми Перлини вузликів життів.   Ось це життя навчило танцю, А в цьому почала співать. Тут... Читать далее

У вирі часу все зникає.

У вирі часу все зникає Нічого звідси не візьмеш. Безодня забуття плинає, Смерть павутиння разгортає  І ти від того не підеш.    Любов й ненависть поглинає Невпинних втілень течія.   А сивий Всесвіту зітхає І тебе знову зустрічає, То смерті подих,... Читать далее

Мереживо Долі.

  Прихили мені небо любий, Занурись в бірюзове море. Принеси сяйнооких перлів, Щоб зробити намисто Долі.    Візерунок мінливий мережки Поклади мені на долоні. Щоб застібка була як місяць На перлинах леліли зорі.    А я буду містки стелити, Щоб... Читать далее

То не роса с зоряного неба впала. Збірка Трахтемирів.

То не роса с зоряного неба впала, То онука плакала та благала: — Ой ти мій діду велетень, мій Трахтемирів, У тебе в обіймах сплять козаки, Ті хто до Вирію не злетіли Неньки хоробрі та славні сини.  Пробуди іх від... Читать далее

Зоряний дід Трахтемирів.

Мій сивий дідусю, мій Трахтемирів, Чекаєш онуку, чекаєш дитя, Розкинув зелені дерева-садиби, Прикрасив квітінням кручі Дніпра.   Наповнив джерела сріблястой водою, Для втіхи співають в чеканні птахи, Але я не можу, сьогодні не можу Приїхать в ласкаві обійми твої.  ... Читать далее