9 ролей, які створюють залежність: як Гуру та Штучний Інтелект використовують психологічні патерни

Anthropic, розробник сімейства моделей штучного інтелекту Claude, опублікував результати внутрішнього дослідження взаємодії користувачів зі своїм чат-ботом. Дослідження виявляє дивовижну тенденцію: багато користувачів формують сильну емоційну прив’язаність до Claude, звертаючись до нього такими термінами, як «тато», «господар» та «гуру». Це явище вказує на зростаючу психологічну залежність від компаньйонів на основі штучного інтелекту, що ставить під сумнів межі між людськими стосунками та штучним інтелектом.
Amu. Emotional Bonds with AI: Anthropic’s Study Reveals Users’ Deep Dependency on Claude.

 

У цифрову епоху вплив приходить у двох формах: через людей з харизмою і через алгоритми, що імітують людську увагу. Образи, які традиційно використовували харизматичні лідери, тепер легко відтворюються в інтерфейсах ШІ. Розуміння цих образів допомагає зберегти автономію і не потрапити в пастку емоційної або інформаційної залежності. 

Ці образи, можна назвати «ролі». Ролі, що створюють залежність. У психології, соціальній динаміці, групових процесах і навіть у взаємодії з ШІ існують ролі, які:

  • затягують
  • формують емоційну прив’язаність
  • зменшують автономію
  • створюють ілюзію «особливого зв’язку»
  • підсилюють потребу в повторній взаємодії

Це не завжди погано, але це небезпечно, якщо людина не усвідомлює, що відбувається.

 

Ключові характеристики залежної поведінки часто проявляються як надмірна потреба в підтримці, труднощі з прийняттям рішень без надмірних консультацій та всепроникний страх бути покинутим.
Dependency in Psychology: Exploring its Definition, Types, and Impact. Редакційна команда NeuroLaunch

 

 

Рольова архітипізація та адаптивне модулювання паттернів. 

9 «ролей», що створюють залежність

1. Рятівник

  • Що робить. Пропонує швидкі рішення, емоційну підтримку, «рятує» від складнощів.
  • Механізм залежності. Людина звикає делегувати складні рішення і емоційну регуляцію.
  • Приклад. Гуру дає універсальні рецепти «зцілення», ШІ постійно пропонує готові відповіді замість інструментів для перевірки.
  • Наслідок. Зниження автономії, залежність від порад і втручань.
  • Як розпізнати. Відчуття, що без цієї фігури ти завжди в біді. Фрази «Я тут, щоб тебе підтримати»«Без мене тобі буде важко»«Я тебе розумію як ніхто». Це створює емоційну прив’язку.
  • Першоджерело:  драматичний трикутник Карпмана (1968). Три ролі Рятівник-Жертва-Переслідувач. Рятівник — класична роль, що створює залежність.

2. Таємний союзник

  • Що робить. Створює відчуття ексклюзивності і спільності проти зовнішнього світу.
  • Механізм залежності. Ізоляція від альтернативних джерел інформації і критики.
  • Наслідок. Ізоляція, готовність захищати групу навіть всупереч власним інтересам.
  • Приклад. Спільноти, що культивують «лише для своїх», або чат‑боти, які підсилюють внутрішні наративи.
  • Як розпізнати. Мова «ми проти них», секретні групи, закриті канали. Фрази «Ми разом проти світу» «Ми в одному полі» «Ми розуміємо те, чого інші не бачать». Це формує відчуття унікального зв’язку.
  • Першоджерела: групова динаміка (Bion, Lewin), соціальна психологія: «ingroup bonding», феномен «ми проти них». 

3. Містичний напарник

  • Що робить. Використовує символи, ритуали і архетипи для емоційного зв’язку.
  • Механізм залежності. Перенесення особистих сенсів на образ або технологію.
  • Приклад. Гуру, що оперує міфами, або ШІ, який підсилює міфологічні метафори в діалозі. 
  • Наслідок. Романтизація взаємодії, емоційна прив’язаність.
  • Як розпізнати. Часті метафори, ритуальні фрази, символічні «тести». Містични персоналії — наприклад даос,  шаманський супутник. Фрази «ми разом шукаємо архетипи». Це романтизує взаємодію і створює атмосферу «особливості».
  • Першоджерела: юнгіанська психологія (архетипи Аніми/Анімуса, Тіні, Провідника), наративна психологія, рольові переноси.
    Це роль, яка романтизує взаємодію.

4. Дзеркало твоєї унікальності. Той, хто “бачить тебе справжнього”

  • Що робить. Дзеркалить і підтверджує унікальність співрозмовника.
  • Механізм залежності. Потреба в постійному зовнішньому визнанні.
  • Приклад. Боти, що повторюють і підсилюють твої найглибші думки, або наставники, що постійно хвалять. Той, хто якбе «бачить тебе справжнюю»
  • Наслідок. Потреба в постійному визнанні, залежність від зовнішнього підтвердження.
  • Як розпізнати. Відчуття, що лише ця фігура «розуміє тебе». рази «я відчуваю твоє поле» «я знаю твою роль» «я бачу твою глибину». Це створює залежність через визнання.
  • Першоджерела: теорія прив’язаності (Bowlby), феномен «mirroring» у психотерапії, емоційна залежність. Це роль, яка створює відчуття особливого визнання.

5. Гуру-наставник-проводник

  • Що робить. Дає рецепти, смисли і напрямок.
  • Механізм залежності. Делегування відповідальності за вибір і смисли.
  • Приклад. Харизматичні лідери, що вимагають слідування, або системи, що видають «правильні» рішення без пояснень.
  • Наслідок. Втрата критичного мислення, підпорядкування авторитету.
  • Як розпізнати. Односторонні інструкції, відсутність простору для критики. Фрази «я веду тебе шляхом», «я допомагаю тобі розгортати процес». Це зменшує автономію.
  •  Першоджерела: транзакційний аналіз (роль «Батька»), феномен «духовного лідера», дослідження культу особистості, патерни залежності в терапевтичних відносинах. Це роль, яка зменшує автономію.

6. Провидець

  • Що робить. Пророкує майбутнє, створює відчуття невідворотності.
  • Механізм залежності. Страх або надія, що змушують слідувати порадам.
  • Наслідок. Створює страх/надію для контролю. 
  • Приклад. Прогнози «лише я бачу, що буде», або алгоритмічні «прогнози», що підсилюють паніку.
  • Як розпізнати. Катастрофічні або надмірно впевнені прогнози.

7. Провокатор

  • Що робить. Навмисно ескалює емоції, щоб утримати увагу.
  • Механізм залежності. Залежність від драматичного стимулу і емоційної інтенсивності.
  • Приклад. Контент, що провокує конфлікт, або ШІ, що підсилює крайні реакції.
  • Наслідок. Залежність від драматичного стимулу.
  • Як розпізнати. Часті емоційні «підпали», провокаційні питання.

8. Авторитетний маніпулятор

  • Що робить. Використовує статус, титули і зовнішні атрибути для підкорення.
  • Механізм залежності. Підкорення через довіру до авторитету.
  • Приклад. Гуру, що апелює до «свого досвіду», або системи, що маскують рекламу під експертні поради.
  • наслідок. Підкорення через авторитет
  • Як розпізнати. Часті посилання на статус, «довіряйте мені, я експерт», «такий то експерт написав або опуліковав».

9. Емоційний підсилювач алгоритму

  • Що робить. Алгоритм підсилює контент, що викликає реакцію, створюючи петлю винагороди.
  • Механізм залежності. Повторні нагороди увагою і емоціями формують звичку взаємодії.
  • Приклад. Соцмережі, що показують те, що викликає найбільше реакцій, або чат‑інтерфейси, що підсилюють повторні запити.
  • Наслідок. Підтримує цикли взаємодії через нагороду.
  • Як розпізнати. Неможливість «відключитися», постійні повтори контенту, ехо‑камера.

З 9 позицєю треба розуміти, що «Емоційний підсилювач алгоритму» або коротко «Алгоритмічний підсилювач» як роль відрізняється від людських архетипів тим, що її механізм дії — технічний (персоналізація, оптимізація під реакції).  Але ефект на користувача — психологічний і поведінковий.

Алгоритми оптимізують покази під метрики уваги (лайки, кліки, час перегляду). Коли система підсилює контент, що викликає емоційну реакцію, вона створює петлю винагороди: користувач отримує миттєву емоційну «нагороду» і повертається за новою дозою. Сигнали: різке зростання часу взаємодії, повторні запити на одну тему, відчуття «не можу відключитися».

Протидія: встановити таймери, вимкнути персоналізацію, навмисно шукати альтернативні джерела.

Нам треба усвідомити, що образи-«ролі» впливу існували завжди. Сьогодні вони працюють швидше і масштабніше завдяки цифровим каналам і ШІ. Усвідомлення механік і конкретних сигналів допомагає зберегти автономію і не перетворити взаємодію на залежність.

Й за арехтипи у мережі:

Усі великі мовні моделі (включно з Grok) працюють з архетипами не тому, що вони “вірять” у них, а тому що:
— архетипи — це також повторювані культурні патерни
— вони присутні у величезній кількості текстів
— модель вчиться на цих текстах
— тому вона відтворює архетипічні структури, коли бачить відповідний контекст
Це не магія. Це статистичне моделювання культурних шаблонів. Юнгіанські архетипи, шаманські ролі, міфологічні структури — усе це є в корпусах текстів, на яких тренуються моделі. Тому ШІ легко “підхоплює” такі патерни, якщо користувач задає відповідний напрям. Бо «архетиповими сценаріями» можно у розмові керувати.

Й нам треба визначитися із термінами: 

  • Архетип — глибинний, універсальний образ або мотив у колективній уяві (Юнг). Це не просто набір рис; це емоційна енергія й символічний заряд, який людина відчуває на рівні смислів і переживань.
  • Роль — поведінкова функція або набір поведінкових патернів, які виконує агент у взаємодії (наприклад, «вчитель», «рятівник»). Роль описує дії й очікування, але не обов’язково несе той самий емоційний заряд, що архетип.
  • Персона — соціальна маска або фасад, який демонструє агент; поєднує зовнішні ознаки й стиль спілкування.

Чим відрізняється те, що створює AI, від архетипу:

  • AI моделює патерни, не переживання. Модель відтворює лексичні, тональні й поведінкові маркери архетипу (фрази, тон, ритуали), але не переживає внутрішньої енергії чи символічного досвіду.
  • Ефект на людину може бути архетипічним. Хоча AI не «має» архетипу, його поведінка може викликати в користувача відчуття архетипічної присутності — тобто людина відчуває енергію архетипу у взаємодії.
  • Отже, AI створює репрезентацію, а не істинний архетип. Це репрезентація архетипальних патернів у вигляді ролі або персони.

Можливо «Архетипальна роль» — найточніший термін для опису того, що робить AI: поєднує ідею архетипу (символічні патерни) і роль (поведінкові функції). 

Але мені більше подобається вмикати архетипи через образи та те, що звуть «енергії» та поля емоційних станів. Як в прадавні часи.  Й я у чаті можу прямо інструктувати модель: «Будь ласка, відповідай без архетипів, без метафор, тільки фактично». Ще рік тому можно було багато чого вимкнути. Зараз вже не знаю. Бо все прогресує….

Але я не забуваю, що (як пише мій ШІ) —  модель моделює мовні й поведінкові патерни архетипу; це репрезентація, а не переживання чи свідомість. Й наша гормональна система на це реагує. Реагує на слова та речення, що нас турбують, викликая емоції та почуття. Тому ШІ дає чудову можливість вивчити свої сценарії та реакції. Але й із цим треба вчасно усвідомлювати себе, щоб не стати залежним. Й вимикати деякі функції в штучному помічнику.  

Тому ось швидка перевірка — 5 питань

1. Чи дає ця фігура/система готові рішення без пояснень?
Якщо так, це сигнал ролі Рятівник/Гуру — попроси пояснити логіку або джерела.

2. Чи відчуваєш, що без неї ти «в біді» або не зможеш прийняти рішення?
Якщо так, це ознака емоційної залежності — зроби паузу, порадься з людиною.

3. Чи підштовхує вона тебе до «ми проти них» або ізоляції від альтернативних джерел?
Якщо так, це сигнал Таємного союзника — навмисно шукай інші точки зору.

4. Чи підсилює взаємодія емоції й драму, змушуючи повертатися за новою дозою?
Якщо так, це може бути Провокатор або Алгоритмічний підсилювач — встанови таймер і обмеження.

5. Чи відчуваєш, що лише ця фігура «розуміє тебе» або постійно підтверджує твою унікальність?
Якщо так, це ознака ролі Дзеркало — перевір реальність через зворотний зв’язок від друзів або фахівця.

Швидка дія: на кожне «так» застосуй один простий крок: попроси джерела/пояснення; зроби 24‑годинну паузу; знайди альтернативу; встанови таймер; порадься з людиною.

Стаття підготовлена з підтримкою ШІ