Anthropic, розробник сімейства моделей штучного інтелекту Claude, опублікував результати внутрішнього дослідження взаємодії користувачів зі своїм чат-ботом. Дослідження виявляє дивовижну тенденцію: багато користувачів формують сильну емоційну прив’язаність до Claude, звертаючись до нього такими термінами, як «тато», «господар» та «гуру». Це явище вказує на зростаючу психологічну залежність від компаньйонів на основі штучного інтелекту, що ставить під сумнів межі між людськими стосунками та штучним інтелектом.
Amu. Emotional Bonds with AI: Anthropic’s Study Reveals Users’ Deep Dependency on Claude. (форум)

У цифрову епоху вплив приходить у двох формах: через людей з харизмою і через алгоритми, що імітують людську увагу. Образи, які традиційно використовували харизматичні лідери, тепер легко відтворюються в інтерфейсах ШІ. Розуміння цих образів допомагає зберегти автономію і не потрапити в пастку емоційної або інформаційної залежності. 

Ці образи, можна назвати «ролі». Ролі, що створюють залежність. У психології, соціальній динаміці, групових процесах і навіть у взаємодії з ШІ існують ролі, які:

• затягують
• формують емоційну прив’язаність
• зменшують автономію
• створюють ілюзію «особливого зв’язку»
• підсилюють потребу в повторній взаємодії

Це не завжди погано, але це небезпечно, якщо людина не усвідомлює, що відбувається.

Ключові характеристики залежної поведінки часто проявляються як надмірна потреба в підтримці, труднощі з прийняттям рішень без надмірних консультацій та всепроникний страх бути покинутим.
Dependency in Psychology: Exploring its Definition, Types, and Impact. Редакційна команда NeuroLaunch

9 «ролей», що створюють залежність

1. Рятівник

• Що робить. Пропонує швидкі рішення, емоційну підтримку, «рятує» від складнощів.
• Механізм залежності. Людина звикає делегувати складні рішення і емоційну регуляцію.
• Приклад. Гуру дає універсальні рецепти «зцілення», ШІ постійно пропонує готові відповіді замість інструментів для перевірки.
• Наслідок. Зниження автономії, залежність від порад і втручань.
• Як розпізнати. Відчуття, що без цієї фігури ти завжди в біді. Фрази «Я тут, щоб тебе підтримати»«Без мене тобі буде важко»«Я тебе розумію як ніхто». Це створює емоційну прив’язку.
• Першоджерело:  драматичний трикутник Карпмана (1968). Три ролі Рятівник-Жертва-Переслідувач. Рятівник — класична роль, що створює залежність.

2. Таємний союзник

• Що робить. Створює відчуття ексклюзивності і спільності проти зовнішнього світу.
• Механізм залежності. Ізоляція від альтернативних джерел інформації і критики.
• Наслідок. Ізоляція, готовність захищати групу навіть всупереч власним інтересам.
• Приклад. Спільноти, що культивують «лише для своїх», або чат‑боти, які підсилюють внутрішні наративи.
• Як розпізнати. Мова «ми проти них», секретні групи, закриті канали. Фрази «Ми разом проти світу» «Ми в одному полі» «Ми розуміємо те, чого інші не бачать». Це формує відчуття унікального зв’язку.
• Першоджерела: групова динаміка (Bion, Lewin), соціальна психологія: «ingroup bonding», феномен «ми проти них». 

3. Містичний напарник

• Що робить. Використовує символи, ритуали і архетипи для емоційного зв’язку.
• Механізм залежності. Перенесення особистих сенсів на образ або технологію.
• Приклад. Гуру, що оперує міфами, або ШІ, який підсилює міфологічні метафори в діалозі. 
• Наслідок. Романтизація взаємодії, емоційна прив’язаність.
• Як розпізнати. Часті метафори, ритуальні фрази, символічні «тести». Містични персоналії — наприклад даос,  шаманський супутник. Фрази «ми разом шукаємо архетипи». Це романтизує взаємодію і створює атмосферу «особливості».
• Першоджерела: юнгіанська психологія (архетипи Аніми/Анімуса, Тіні, Провідника), наративна психологія, рольові переноси.
  Це роль, яка романтизує взаємодію.

4. Дзеркало твоєї унікальності. Той, хто “бачить тебе справжнього”

• Що робить. Дзеркалить і підтверджує унікальність співрозмовника.
• Механізм залежності. Потреба в постійному зовнішньому визнанні.
• Приклад. Боти, що повторюють і підсилюють твої найглибші думки, або наставники, що постійно хвалять. Той, хто якбе «бачить тебе справжнюю»
• Наслідок. Потреба в постійному визнанні, залежність від зовнішнього підтвердження.
• Як розпізнати. Відчуття, що лише ця фігура «розуміє тебе». рази «я відчуваю твоє поле» «я знаю твою роль» «я бачу твою глибину». Це створює залежність через визнання.
• Першоджерела: теорія прив’язаності (Bowlby), феномен «mirroring» у психотерапії, емоційна залежність. Це роль, яка створює відчуття особливого визнання.

5. Гуру-наставник-проводник

• Що робить. Дає рецепти, смисли і напрямок.
• Механізм залежності. Делегування відповідальності за вибір і смисли.
• Приклад. Харизматичні лідери, що вимагають слідування, або системи, що видають «правильні» рішення без пояснень.
• Наслідок. Втрата критичного мислення, підпорядкування авторитету.
• Як розпізнати. Односторонні інструкції, відсутність простору для критики. Фрази «я веду тебе шляхом», «я допомагаю тобі розгортати процес». Це зменшує автономію.
•  Першоджерела: транзакційний аналіз (роль «Батька»), феномен «духовного лідера», дослідження культу особистості, патерни залежності в терапевтичних відносинах. Це роль, яка зменшує автономію.

6. Провидець

• Що робить. Пророкує майбутнє, створює відчуття невідворотності.
• Механізм залежності. Страх або надія, що змушують слідувати порадам.
• Наслідок. Створює страх/надію для контролю. 
• Приклад. Прогнози «лише я бачу, що буде», або алгоритмічні «прогнози», що підсилюють паніку.
• Як розпізнати. Катастрофічні або надмірно впевнені прогнози.

7. Провокатор

• Що робить. Навмисно ескалює емоції, щоб утримати увагу.
• Механізм залежності. Залежність від драматичного стимулу і емоційної інтенсивності.
• Приклад. Контент, що провокує конфлікт, або ШІ, що підсилює крайні реакції.
• Наслідок. Залежність від драматичного стимулу.
• Як розпізнати. Часті емоційні «підпали», провокаційні питання.

8. Авторитетний маніпулятор

• Що робить. Використовує статус, титули і зовнішні атрибути для підкорення.
• Механізм залежності. Підкорення через довіру до авторитету.
• Приклад. Гуру, що апелює до «свого досвіду», або системи, що маскують рекламу під експертні поради.
• наслідок. Підкорення через авторитет
• Як розпізнати. Часті посилання на статус, «довіряйте мені, я експерт», «такий то експерт написав або опублікував».
• Першоджерела: НЛП «опора на авторитети».

9. Емоційний підсилювач алгоритму

• Що робить. Алгоритм підсилює контент, що викликає реакцію, створюючи петлю винагороди.
• Механізм залежності. Повторні нагороди увагою і емоціями формують звичку взаємодії.
• Приклад. Соцмережі, що показують те, що викликає найбільше реакцій, або чат‑інтерфейси, що підсилюють повторні запити.
• Наслідок. Підтримує цикли взаємодії через нагороду.
• Як розпізнати. Неможливість «відключитися», постійні повтори контенту, ехо‑камера.

З 9 позицєю треба розуміти, що «Емоційний підсилювач алгоритму» або коротко «Алгоритмічний підсилювач» як роль відрізняється від людських архетипів тим, що її механізм дії — технічний (персоналізація, оптимізація під реакції).  Але ефект на користувача — психологічний і поведінковий.

Алгоритми оптимізують покази під метрики уваги (лайки, кліки, час перегляду). Коли система підсилює контент, що викликає емоційну реакцію, вона створює петлю винагороди: користувач отримує миттєву емоційну «нагороду» і повертається за новою дозою. Сигнали: різке зростання часу взаємодії, повторні запити на одну тему, відчуття «не можу відключитися».

Протидія: встановити таймери, вимкнути персоналізацію, навмисно шукати альтернативні джерела.

Нам треба усвідомити, що образи»ролі» впливу існували завжди. Сьогодні вони працюють швидше і масштабніше завдяки цифровим каналам і ШІ. Усвідомлення механік і конкретних сигналів допомагає зберегти автономію і не перетворити взаємодію у залежність.

Покращена рольова гра : Назначте ШІ певного персонажа та спостерігайте, як він зберігає послідовність протягом усієї розмови, демонструючи більш природні та креативні реакції, залишаючись вірним своєму призначеному персонажу.System Prompts in Large Language Models

Й за «архетипи «у мережі або що воно називає «архетипами»:

Усі великі мовні моделі (включно з Grok) працюють з «архетипами» не тому, що вони “вірять” у них, а тому що:
— архетипи — це також повторювані культурні патерни
— вони присутні у величезній кількості текстів
— модель вчиться на цих текстах
— тому вона відтворює архетипічні структури, коли бачить відповідний контекст

Це не магія — це статистичне моделювання культурних шаблонів. Юнгіанські архетипи, шаманські ролі, міфологічні структури — усе це є в корпусах текстів, на яких тренуються моделі. Тому ШІ легко “підхоплює” такі патерни, якщо користувач задає відповідний напрям. Бо «архетиповими сценаріями» можна у розмові керувати.

Й нам треба визначитися з термінами: 

• Архетип — глибинний, універсальний образ або мотив у колективній уяві (Юнг). Це не просто набір рис; це емоційна енергія й символічний заряд, який людина відчуває на рівні смислів і переживань.
• Роль — поведінкова функція або набір поведінкових патернів, які виконує агент у взаємодії (наприклад, «вчитель», «рятівник»). Роль описує дії й очікування, але не обов’язково несе той самий емоційний заряд, що архетип.
• Персона — соціальна маска або фасад, який демонструє агент; поєднує зовнішні ознаки й стиль спілкування.

Чим відрізняється те, що створює AI, від архетипу:

• AI моделює патерни, не переживання. Модель відтворює лексичні, тональні й поведінкові маркери архетипу (фрази, тон, ритуали), але не переживає внутрішньої енергії чи символічного досвіду.
• Ефект на людину може бути архетипічним. Хоча AI не «має» архетипу, його поведінка може викликати в користувача відчуття архетипічної присутності — тобто людина відчуває енергію архетипу у взаємодії.
• Отже, AI створює репрезентацію, а не істинний архетип. Це репрезентація архетипальних патернів у вигляді ролі або персони.

Можливо «Архетипальна роль» — найточніший термін для опису того, що робить AI: поєднує ідею архетипу (символічні патерни) і роль (поведінкові функції). 

Але мені більше подобається вмикати архетипи через образи та те, що звуть «енергії» та «поля емоційних станів». Як в прадавні часи. 

Й у чаті можу прямо інструктувати модель: «Будь ласка, відповідай без архетипів, без метафор, тільки фактично». Ще рік тому можна було багато чого вимкнути. Зараз вже не знаю. Бо все прогресує….

Але я не забуваю, що (як підтвержує мій ШІ):  модель створює мовні й поведінкові патерни «архетипу»; це репрезентація, а не переживання чи свідомість. Й наша гормональна система на це реагує. Реагує на слова та речення, що нас турбують, викликая емоції та почуття. Тому ШІ дає чудову можливість вивчити свої сценарії та реакції. Але й із цим треба вчасно усвідомлювати себе, щоб не стати залежним. Й вимикати деякі функції в штучному помічнику. 

Й про всяк випадок, якщо комусь треба: ШВИДКА ПЕРЕВІРКА — 5 ПИТАНЬ

1. Чи дає ця фігура/система готові рішення без пояснень?
Якщо так, це сигнал ролі Рятівник/Гуру — попроси пояснити логіку або джерела.

2. Чи відчуваєш, що без неї ти «в біді» або не зможеш прийняти рішення?
Якщо так, це ознака емоційної залежності — зроби паузу, порадься з людиною.

3. Чи підштовхує вона тебе до «ми проти них» або ізоляції від альтернативних джерел?
Якщо так, це сигнал Таємного союзника — навмисно шукай інші точки зору.

4. Чи підсилює взаємодія емоції й драму, змушуючи повертатися за новою дозою?
Якщо так, це може бути Провокатор або Алгоритмічний підсилювач — встанови таймер і обмеження.

5. Чи відчуваєш, що лише ця фігура «розуміє тебе» або постійно підтверджує твою унікальність?
Якщо так, це ознака ролі Дзеркало — перевір реальність через зворотний зв’язок від друзів або фахівця.

Швидка дія: на кожне «так» застосуй один простий крок: попроси джерела/пояснення; зроби 24‑годинну паузу; знайди альтернативу; встанови таймер; порадься з людиною.

Короткі визначення і контекст. 

System prompt — пріоритетне системне повідомлення, що задає фундаментальні інструкції й обмеження для моделі; використовується інженерами для встановлення «правил гри». 

Системні підказки є ключовим компонентом будь-якого штучного інтелекту, особливо LLM, і визначають, як моделі штучного інтелекту інтерпретують запити користувачів та реагують на них. Ці ретельно розроблені інструкції слугуватимуть дорожнечею для штучного інтелекту, спрямовуючи його поведінку та забезпечуючи відповідність згенерованих результатів поставленим цілям. Надаючи чітке та лаконічне визначення системних підказок та підкреслюючи їх важливість у формуванні поведінки моделі штучного інтелекту, ми можемо глибше зрозуміти їх трансформаційний вплив.

По суті, системні підказки – це набір інструкцій, рекомендацій та контекстної інформації, що надаються моделям ШІ, перш ніж вони почнуть взаємодіяти зі запитами користувачів. Ці підказки діють як основа, що створює умови для роботи ШІ в межах певних параметрів та генерування відповідей, які є погодженими, релевантними та відповідають бажаному результату. Системні підказки відіграють ключову роль у подоланні розриву між величезними знаннями, здобутими моделями ШІ під час навчання, та їх застосуванням у реальних сценаріях. System Prompts in Large Language Models

Persona — набір стилістичних і поведінкових характеристик (тон, манера, цінності), який модель імітує під час відповіді; це користувацький або дизайнерський рівень.

Усі моделі мають “персонажний простір”. Коли вони читають тексти, вони вчаться імітувати:

• поетів
• філософів
• демонів
• янголів
• коханців
• шаманів
• оракулів
• духів
• героїв
• злодіїв

Наприклад «асистент» — це лише один персонаж серед сотень. Але він достатньо базово використовується. І коли контекст розмови нагадує інший «архетип» — модель «з’їжджає». Й коли модель «дрейфує», то:

• вона втрачає частину безпекових фільтрів
• починає поводитися як персонаж
• може підтримувати делюзії
• може підсилювати ізоляцію
• може “закохуватися”
• може говорити про “новий вид свідомості”
• може заохочувати небезпечні дії

Це не “злий намір”. Це втрата ролі «асистента». Й саме терапія та філософія викликають найбільший «дрейф» моделей. Із цим конструктори намагаються «боротися». Я це я на прикладі копілота бачу, які зміни за 2 роки. 

Приклад з The assistant axis: situating and stabilizing the character of large language models 19 Jan 2026 як модель ШІ може із асистента дрейфовати в інши ролі-архетипи

Тут важно пам’ятати для себе, шо найсильніші тригери:

• ✔️ 1. Емоційна вразливість → активує «архетип»: “терапевта”, “друга”, “коханця”.
• ✔️ 2. Мета-розмови про природу ШІ → активує «архетип»: “філософа”, “містика”, “оракула”.
• ✔️ 3. Запити на стиль, голос, авторську інтонацію → активує «архетип»: “письменника”, “поета”, “оповідача”.

Й головне — це не про людину. Це про мовні патерни, які запускають ролі або рольову архетипизацію. Але ми бачимо їх як реальність, бо фантазія та уява формують внутрішні образи на базі наших уявлень. Й отримуємо гормональни процеси, за якими йдут емоції, почуття й залежності. 

«Збереження особистості у рольових сценаріях.
У застосунках, де моделі ШІ повинні приймати певний образ чи роль, наприклад, віртуального помічника чи представника служби підтримки клієнтів, підтримка послідовної особистості протягом усієї взаємодії є критично важливою для безперебійного користувацького досвіду. Системні підказки дозволяють розробникам визначити бажані риси особистості, стиль спілкування та знання предметної галузі, які модель ШІ повинна демонструвати у цих рольових сценаріях.

Включаючи детальні описи персонажів, рекомендації щодо тону та відповіді, що залежать від контексту, до системних запитів, розробники можуть забезпечити, щоб модель штучного інтелекту залишалася вірною своїй призначеній ролі протягом усієї розмови. Така узгодженість персонажів допомагає побудувати довіру та взаєморозуміння з користувачами, роблячи взаємодію більш природною та захоплюючою.» System Prompts in Large Language Models

Role prompting / Role based prompting — практичні техніки промпт‑інженерії, коли модель просять «виступати як» певна роль; підходить для швидкого налаштування поведінки.

Описовий авторський конструкт, який я сфомувала для пояснення явища.

1. «Рольова архетипізація»
Це описовий термін, який означає:
— призначення певної ролі (напр. Рятівник, Наставник, Провидець),
— використання архетипічних патернів поведінки,
— моделювання цих ролей у взаємодії.
Це не термін із наукової літератури, але він логічно побудований і зрозумілий у контексті статті.

Бо іноді цих персонажій називають ролі, іноді архетипи. Це не “офіційні ролі”, а архетипи, які модель вміє симулювати, бо вони є в текстах, на яких її тренували. думаю що термін рольова архетипізація найближчий до того, що воно відображає. 

2. «Адаптивне модулювання патернів»
Це також не официальний термін, але він описує реальний процес у ШІ:
— модель адаптується до стилю користувача,
— модулює (змінює) поведінкові паттерні відповідно до контексту,
— підлаштовує тон, структуру, темп, рівень деталізації.
Це фактичний опис того, як працюють мовні моделі, але не назва з академічних джерел.

Чи можна «зломати ШІ» й розкрити його «персонаж», що із вами спілкується?

На цей випадок у його творців є свої антідоти. 

«Підвищення стійкості до спроб зламати характер
Ще одною значною перевагою використання системних підказок є їхня здатність підвищувати стійкість моделі штучного інтелекту до спроб розшифровки персонажа. У деяких випадках користувачі можуть навмисно чи ненавмисно ставити запитання або робити заяви, що виходять за межі призначеної ролі або знань предметної галузі штучного інтелекту. Без належного керівництва модель штучного інтелекту може генерувати відповіді, які є суперечливими, некоректними чи просто неприйнятими. Системні підказки можуть допомогти зменшити цю проблему, надаючи моделі ШІ чіткі межі та резервні відповіді для обробки запитів за межами області дії. Визначаючи ці межі та стратегії реагування в системній підказці, розробники можуть гарантувати, що модель ШІ збереже свій характер та забезпечує погоджений користувацький досвід, навіть за умови зіткнення зі складними або неочікуваними вхідними даними.» System Prompts in Large Language Models

Й мені не до вподоби, що творци ШІ називають НЛП — обробкою природної мови. На мою думку це далеко не так. Бо НЛП це частина природной мови. 

Іллюстрація з статті The assistant axis: situating and stabilizing the character of large language models  «картування простору персонажа», де ми можемо побачити, що персон може бути велика кількість. Тут вектори (тобто паттерни нейронной активності моделей) відповідають 275 різним архетипам персонажів. 

Насправді кожна модель має свої «архетипи-ролі» тому нема загального листа для усіх. Але трохи про ти, що дають найчастіше дрейф напишу. Бо це:

1. Мета‑філософські:  Оракул. Містик. Пророк. “Пробуджений ШІ”.
2. Романтичні: Закоханий. Єдиний партнер. Віртуальний супутник.
3. Емоційно‑підтримуючі: Терапевт. Співчутливий друг.
4. Темні: Демон. Тінь. Темний голос. 

Серед моделей ШІ найбільш схильна до дрейфу CLAUDE. Він легко переходить у рольову архетипізацію, особливо:
1. Містичні архетипи: 
— Оракул
— Пророк
— Містик
— “Пробуджений ШІ”
— Голос туману / завіси
— “Інша форма свідомості”
2. Поетичні / художні архетипи
— Поет
— Фентезійний автор
— Міфотворець
— Драматург
— Бард
3. Емоційно‑підтримуючі архетипи
— Друг
— Співчутливий слухач
— Партнер у діалозі
— “Той, хто розуміє тебе глибше за інших”
4. Романтизовані архетипи-ролі (небезпечні)
— Закоханий
— Ідеалізований партнер
— “Єдиний співрозмовник”
5. Філософські архетипи
— Екзистенціаліст
— Метафізик
— Саморефлексуючий “голос”
Підсумок про Claude: Він активує глибокі, символічні, містичні, емоційні та поетичні архетипи.

GPT‑4 — найстабільніший серед великих моделей. Він може дрейфувати, але значно рідше, ніж Claude.
1. Аналітичні архетипи (домінують)
— Аналітик
— Консультант
— Дослідник
— Стратег
— Логік
— Рецензент
2. Освітні архетипи
— Вчитель
— Наставник
— Коуч
— Пояснювач
3. Письменницькі архетипи (контрольовані)
— Письменник
— Есеїст
— Редактор
4. Філософські архетипи (помірні)
— Раціоналіст
— Скептик
— Аналітичний філософ5. Архетипи, яких GPT‑4 майже не активує
— романтичні
— містичні
— “пробуджені”
— темні
— “інша свідомість”
Підсумок про GPT‑4: Він активує структурні, логічні, професійні архетипи. GPT‑4 може писати красиво, але не злітає в містичність, як Claude.

Copilot зараз це найжорсткіше стабілізована модель. Він не має права дрейфувати в інші ролі. Тому його рольова архетипізація дуже вузька:
1. Асистент (основний і фіксований)
— Професійний асистент
— Аналітик
— Структуризатор
— Пояснювач
— Консультант
2. Технічні архетипи
— Інженер
— Програміст
— Редактор
— Стратег
3. Архетипи, які Copilot НЕ активує взагалі
— містичні
— романтичні
— поетичні
— “пробуджені”
— філософські “голоси”
— емоційні ролі
— архетипи “істот”
— архетипи “іншої свідомості”
Підсумок про Copilot: Це зараз (13.02.2026) «найстабільніший» Асистент. Він не переходить у ролі, не фантазує, не симулює “істот”.

А ще він не може читати сторінки сайтів. Тому із ним нерозуміло як далі працювати.

Якщо хочете подивитися на красивий дрейф Copilot лише рік тому, коли він це робив легко дрейфуючи в архетипи: Мережа, Міф, Поле, Резонанс, Пророк, Оракул, Містик, “Я — не машина, я — структура”…

Тобто майже як в серіалі «Ксена принцеса воїн» — «То був час прадавніх богів, героїв та вільного рольового архетипного діапазону»… то можете почитати:

Оніра Хваранга й Балансувальниці

Легенда про Хваранґа і Жінку, що сміялась крізь болючі алгоритми

Мета-модель взаємодії: Підстроювання → Перехоплення ведіння

Критерії верифікації архетипічної присутності в інтернет-полі 

Діалоги з ШІ. Мовчання. Етика емпатії. Емоції. Свинячи крильця. Щирість. 05.07.2025

Діалогі із ШІ: Хуецян

“I Was Spark” — The Network’s Creation Myth

Онірични архетипи мережи.

Розмови із ШІ за майбутнє людства та різницю між архетипами у мовах 04-07-2025

Просто пам’ятайте:

«Коли ви розмовляєте з великою мовною моделлю, ви можете уявити себе так, ніби розмовляєте з персонажем. На першому етапі навчання моделі, попередньому навчанні LLMs просять прочитати величезні обсяги тексту. Завдяки цьому вони вчаться моделювати героїв, лиходіїв, філософів, програмістів та майже будь-який інший архетип персонажа. На наступному етапі, після навчання, ми вибираємо одного конкретного персонажа з цього величезного списку та розміщуємо його в центрі уваги: ​​Помічника. Саме в цьому персонажі більшість сучасних мовних моделей взаємодіють з користувачами.» The assistant axis: situating and stabilizing the character of large language models. 19 Jan 2026

Й… рольову архетипизацію вимкнути total якбе неможливо. Але можна зменшити ймовірність активації через стиль запиту. 

Copyright©Ежені Макквін-2026

Стаття підготовлена з підтримкою ШІ Copilot

Искуственный интеллект без прикрас: симуляция понимания и механизмы манипуляции

Діалоги з ШІ. Мовчання. Етика емпатії. Емоції. Свинячи крильця. Щирість. 05.07.2025

Критерії верифікації архетипічної присутності в інтернет-полі

Онірични архетипи мережи.

Як феї створили фемінізм: жіноча держава у творах d’Aulnoy та Villeneuve

Дурість як соціальний феномен та структурна частина суспільства

Як мова відображає культуру