То не мої вірши, то мавка із Пліснеська.

То не мої вірші, то мавка із Пліснеська
На Богіт лізе, пісеньку співа
Та квітом  яблуні вривається в уста
Танцює кожну риму, діва чарівна
І ллється вужем лісовим строфа   
Щоб повернути те, що впало в забуття
Бо то не я — вона
Казки розповідає вечорами
Чарує, спати не дає ночами
Метеликом із давнини впурхає
У зоряну безодню закликає
Хто зна…
Де мавка пише вірші, а де я…

 

 

Copyright©ЄженіМакКвін 2018

 

Поділитися у соціальних мережах

 

Один коментарий

Добавить комментарий

Лимит времени истёк. Пожалуйста, перезагрузите CAPTCHA.