Танцює море Піднебесся,
Спливає хвилями дзеркал,
Що б’ються вихрами безмежжя
У сніжно-білопінних скал.
Моя Душа сміється вітру
В коловороті забуттів,
Нанизує на ниті Карми
Перлини вузликів життів.
Ось це життя навчило танцю,
А в цьому почала співать.
Тут бути воїном й сміливо
Любов та друзів захищать.
Навчилась пестощам кохання,
Варити пиво, пить вино.
Колиску тихо колихати,
Кужілкой пряжу завивати,
Труну з небіжчиком ховати,
Майно та гроші рахувати,
На перехресті чаклувати,
Суспільством вправно керувати,
Або невправно керувати,
Риму за римой добирати,
Мелькома дивлячись в вікно.
І вже не знаю скількі років
Чи то століть іде ця гра.
Солодкий сон, яким керує
Сплетіння карми… Ом Сваха!
28.01.2024
Copyright©ЕженіМакКвін-2015