Не кажи мені любий “ніколи”, Бо веснянками мріють діброви,  У блакиті сповиті сплять хмари, Та пробуджені Макоші чари.   У Богині клубочок в долоні  Простягнувся червоною стежкою, Розмикає та з’єднує долі  Мерехтливою срібла мережкою.     Павутиння, що Місяць осяяв,  Пеленою... Читать далее