Земля інь, привиди — інь. Але на свято 15 дня Нового Року ліхтари для людей, а на Чжуаньюань — для привидів.

Скоро день який зазвичай звуть “проводи”. Люди йдут на цвинтарі, щоб “поспілкуватися” із тими, хто вже пішов з цього світа.  В Азії теж є аналогічни свята, коли люди йдуть вшанувати предків. 

КИТАЙСЬКІ СВЯТА, КОЛИ ВШАНОВУЮТЬ ПРЕДКІВ. 

Так навесні це фестіваль Цінмін/ChingMing або День прибирання гробниць, про який я нещодавно писала. Й до якого на могили несуть моделі будинків, самольотів, яхт, одягу та всього що цінне в людському світі, щоб спалити та перевести таким чином їх у світ мертвих, де вони стануть “реальними” предметами побуту для пращурів. 

У 2025 році це свято буде у пятницю 4 квітня а у 2026 році з 5 на 6 квітня з неділі на понеділок. 

А восені це фестиваль Подвійної Дев’ятки Double Yang Festival» 重陽節.  У 2024 Подвійна Дев’ятка буде 11 жовтня й його значення буде дуже важливим, бо цей рік розпочав цикл девятки.

Відповідно до І Цзин , дев’ять є числом Ян. Тому дев’ятий день дев’ятого місяця за китайським календарем (або подвійна дев’ятка) має додаткову енергію ян і тому є сприятливою датою.Тому цей день також називають «святом подвійного ян» (重陽節).

Зазвичай в цей день люди підіймаються на гори з кизилом чжуй (茱萸) Cornus officinalis та п’ють хризантемовий лікер. Обидві рослини вважаються очисними та за їх допомогою лікують хвороби та можуть очищати будинки. 

ДЕНЬ ПРИВИДІВ. 

Але між Цінмін та Подвійной Дев’яткою є ще одне “свято”, коли на Східі шанують померлих. Це п’ятнадцятий день сьомого місяця за місячним календарем — “Чжуньюань” або “День Привидів”. У 2024 році цей день випадає на 18 серпня. 

Різниця між фестівалями в том, що на перші два люди йдуть вшанувати померлих. А в Місяць Привидів вважається, що померлі відвідують живих. Бо саме в 15 місячний день сьомого місяця відкриваються ворота Пекла.

До речі, весь сьомий лунарний місяць зазвичай вважається “Місяцем привидів”. Особливо тих, хто стали претами — голодними духами. Саме в цей час виконується багато рітуалів, щоб відправити їх з Світу людей, та показати їм шлях далі із цього стану до переродження. 

Як на мене, саме це вельми перегукуюється з українскіми Русаліями та Зеленою Неділею. Бо хто таки слов’янські русалки, як не нехрещени діти та дівчата що заблукали між мірами та не пішли до Ирію. Навіть церква тількі в цей час проводить рітуали за самогубцями, що в інший час заборонено. 

КОЛИ З’ЯВИВСЯ “ДЕНЬ ПРИВИДІВ”. 

Свято предків як поклоніння пращурам та святкування заради прихильності предків, шоб отримати добробут, існують скоріше за все з доісторичних часів. Можливо це одне з того, що відрізняє людство від тварин. Уява про інший світ, куди йдуть померли й звідки вони можуть повертатится щоб допомогти тим, хто живий. Саме тут тре шукати коріння цього свята.  

Але як свято “Фестіваль привидів” розвинувся з даоськой  ідеї про “відкриття ворот Пекла привидам”, за часів династії Юань.  А саме “свято Чжун’юань” у середині липня  виникає в даосизмі після династії Східна Хань (приблизно династія Північна Вей 386-534 р.р. н.е.).

МАГИЧНЕ ЧИСЛО СІМ ТА ВІДРОДЖЕННЯ ДЛЯ ГОЛОДНИХ ДУХІВ. 

“Неодноразово дотримуйтесь шляху, приходьте і відходьте через сім днів, і Небо переміститься.” І-Цзин. 

Для китайской традиції сьомий місяць місячного календаря є місяцем вдячності. Тому подяка пращурам тут закладена як основа руху енергії часу..

Але є ще дуже важливий момент. Бо сімь ще означає “нескінченне число” з нескінченними змінами і нескінченними наслідками. Крім того це число єнергії Ян та число Неба. Це шлях руху Інь і Ян. Цикл зростання і занепаду. Й якщо енергія між небом та землею згасне, то вона може відродитися через 7 днів. 

Крім того на небі “сім зірок” Великої Медведиці, що неймовірно важни в даоських практиках. Також нараховують сімь емоцій, сім кольорів, сім тонів в музиці, сімь ритмів в поезії, людське тіло має сімь відтворів та багато інших мистичних та енергетичних “комплектів” по сім. Хоча для жінок та чоловіків в деяких традиціях є відмінності, бо для одних рахують цикл по 7, а для других по 8.

Крум того “сім” — це також життєвий цикл людини, який починається у віці семи років. Потім у віці чотирнадцятт приходить статеве дозрівання. А повнію організм дозріває у віці двадцяти одного року. 

Також  “сім до семи” часто вживається як кінець і воскресіння. Й багато практик, що ведуть до безсмертя базуються на рахунку сімь. 

Тому для східной традиції сімь несе в себе дуже потужні енергії відродження. Що неймовірно важно для тих, хто покинув цей світ та тих, кого в східний традиції звуть голодними духами — претами. Й саме для них проводиться величезна частина ритуалів в “День Духів”. Бо кожне селище, кожна вулиця хоче щоб в них було “чисто” від голодних духів. Й саме в цей день таких духів можно й нужно “переродити” та відправити по їхньому шляху дали, щоб вони не руйнували життя й долі живих.  

Коли я писала про магію дев’яти драконів, то звертала увагу що вона є завершенням циклу, коли підбивають підсумки. Також це подвійна енергія Ян, що робить практики вдвічі ефективними. А ось практики з енергією Інь мають бути повязани із іншим числом. 

А сімь це трансформація з одного стану в інший як “переродження”. 

Зверніть на це увагу, коли ви вивчаєте феншуй та даоські практики. Бо саме там числа дуже важливи з позиції того, що вони несуть на енергетичному рівні. 

ХТО ТАКИ Є ГОЛОДНИ ДУХИ.

В східних традиціяї голодни духи, або преті це померли, що застрягли між світами та не пішли далі. Тому вони швендаються між людьми в надії десь поживитися живими. До того ж ці “привиди” відчайдушно голодні, спраглі та неспокійні.

Згідно з китайськими повірями голодними духами можуть стати ти: 

• по кому не був зроблен відповідний рітуал по смерті 
• кого не вшановують відповідним чином нащадки. 
• у кого не було нащадків чоловічої статі. 

Відгуки, цієї мабудь дуже прадавної традиції, ми можемо побачити не тількі у китайской традиціх але й на Міддл Істі.  Де якщо в когось з родині нема дітей, особливо синів, то вважається що вся родина не має небесного благословення  “фарну”. Й це дуже велика ганьба для всієї родини. Бо вважається, що це впливає на бізнес, на статки та інше. Й ніжто не хоче підцепити “невдачу втрати небесного благословення”. В іудаїзмі теж можно в деяких напрямках знайти відверте, що якщо нема синів, то чоловік не зможе виконати всі заповіти, не стане праведником, не потрапить до місяця поруч з богом. До того ж є рітуали, що має виконувати по батькові саме син. 

Неймовірно чи не так, що віра у голодних духів має звязок із патріархальним сценарієм.

Але повернемося до китайской традицій. Де саме в середині серпня “працюють” з темою “голодних духів”, коли даоси та буддісти проводять несчисленні ритуали для трансмутації та звільнення від страждань померлих. А звичайни люди за столом ставять спеціальний стілец для померлих та подають страви “померлим”, якби вони ще живи.

Щоб захиститися люди віддають данину (зазвичай пекельни банкноти, так званий папер Джосса) блукаючим привидам чужинцям, щоб ці безпритульні душі не втручалися в їх життя і не приносили нещастя. Та влаштовують їм великий банкет на вівтарі храму або будинку. 

В деяких місцях для духів також влаштовують виступи вночі. Виступи дуже гучни, бо звук приваблює та тишить невгамовних духів. Й на виставі завжди перший ряд буде пустим. Бо це місця для шановних гостей — привидів. Тому якщо будете мандрувати тими регіонами в цей час й побачите таке — не сідайте в перший ряд. Хто зна кто там буде в ту хвилинку сидіти та чим це може скінчитися…

А ближче до ночі запалюють ліхтарі у формі лотоса та  пускають на воду в річках, щоб символічно вести загублені душі до потойбіччя. Коли лихтарик згасне, то це значить що “душа” віправилась по свому шляху далі. 

Мені це також нагадує за Зелену Неділю Русалій. Бо хто таки русалки, як не “голодні духи”. Вони також тягнуться до людей й можуть залоскотати чи втопити. Можливо їм не несуть паперови літаки та будиночки, але ж одяг точно вішають на дерева та співають пісні. 

Й тоді в мене виникає питання — а що насправді міг колись означати віночок, особливо із вогником, що пускають по воді? Чи може це бути відгуком якогось дуже прадавнього рітуала доісторічного часу, який був притаманий пращурам, що потім розійшлися по різним куточкам світу зібрав із собою найважливіши форми традиції. 

ЗЛИТТЯ СВЯТА З БУДДИЗМОМ ТА ДАОСІЗМОМ.  

Сьогодні традиція відмічати цей день вважається злиттям народної світської, даоської та буддійської культури. Де буддійська концепція “щасливий час Будди та час відплати за добро” в О-Бон, даоська “перемогти та відправити голодних духів до переродження” та пошана предків й свого коріння звичайних людей, злилися в єдине свято. . 

Згідно з буддизмом, п’ятнадцятий день сьомого місячного місяця є днем, коли заслуги ченців вдосконалюються. У цей день учні буддизму проводять 盂蘭盆法會 церемонію O-Bon Дхарма, де «Bon» означає «рятувальний інструмент» Найдавніша згадка про нього з буддійських літописів (37 т.) датується епохою імператора У з династії Лян (464-549 г.г.).  

Даоський фестиваль голодних привидів походить від “Дасянь Сутри”, а буддійський О-Бон — від «Будда говорить про Бон Сутру». Згідно з традицією оповідей одного разу монах династії Тан викрив даоського священика Лю Удая в тому, що він підробив «Сутру Да Сіань», наслідуючи буддистське товариство Бон-Бон. Й сучасні вчені, загалом, погоджуються з цим твердженням.

РІТУАЛИ СВЯТА ПРИВИДІВ. 

Рітуали в різних регіонах можуть відрізнятися. Я приведу тут декілька з тих, що можна назвати базовими.

-Спалювання спеціального “феншуй” паперу. Згідно з віруванням цей папір у світі померлих стає грошами того світу. Крім “грошей”, що таким чином відправляються предкам, на перехрестях спалюють “гроши” для безпритульних привідів, щоб ті не пограбували предків. 

-Паління фіміамів та петарди ввечор 14 та 15 липня. Також спалюють булочку “бао”. 

-Принесення жертві Землі. Відносяться приношення в поле. Також пятиколірним папіром обертяють колоски, щоб уникнути руйнівного граду та отримати гарний врожай. 

-Запрошення буддистських ченців та даосів щоб провести ритуали для порятунку душ померлих. 

-Звернення до Бодхісаттви Кшітігарбхи — Дізцана (地藏菩薩 Dìzàng Púsà Чрево Землі) чиє ім’я можна перекласти як “Земна скарбниця” або “Земне лоно”. Кшітігарбху іноді вважають бодхісатвою пекельних істот.  Бо він дав обітницю не досягти стану Будди, доки всі істоти в пеклі (naraka) не будуть звільнені. 

-Вистави з куклами або за участью актора у ролі екзорциста Чжун Куя, щоб усунути злих духів. Бо Чжун Куй неперевершений мисливец на демонів, який може ще й зжерти демона чи прета.. 

-Запрошення буддистів ченців і даосів співати сутри та виконувати ритуали для порятунку душ померлих. 

-Ще китайці в цей день будуть їсти качку. Бо качка плаває у воді, й таким чином має значення річкового лихтарика. Ліхтарі є китайським сприятливим символом, оскільки 灯/deng, китайський ієрогліф, що означає “ліхтар”, є омонімом 登/deng, ієрогліфа, що означає “піднятися”. Таким чином ліхтар, як символ,  означає підвищення статусу в житті. Що для голодного духа буде означати, що він стане чимось кращим ниж те, що воно є зараз. А в  регіоні Дунгуаня зазвичай утку їдять з коріннями лотоса, що додає це більш сенсу для переродження духів. Бо лотос символізує підняття з багнюкі й трансформацію в чисту квітку Будди.

-У деяких регіонах, наприклад в Гуансі, будуть танцювати з небесними ліхтариками, щоб привітати богів та відігнати привидів. 

-Буддисти будуть проводити захід “вогняний рот — Янкоу”, щоб врятувати души померлих й нагодувати самотнії привидів. 

-Важливішим рітуалом в цей час буде відправлення водою річкових лихтариків у формі лотосу. Лотос це квітка Будди та символ того, як з багнюки з’являється на світ прекрасна чиста Душа. Загадкова темрява водяной безодні нагадує людям за легендарне Пекло, де тонуть привиді. Але воники ліхтарів  вкажуть голодним духам померших напрямок. Коли свічка в них згасне, то люди будуть вважати, що дух нарешті пішов з земного світу до небесного отримав «переродження» до кращого. 

Ось таки “проводи” в китайской традиції. 

Copyright@ЕженіМакКвін-2024

Повернутися на головну сторінку.

Страница «Удивительные истории о магии и история магии с Эжени МакКвин» на ФБ. 

Дневники ведьмы и другие магические истории.