Рослини для їжи… Рослини для краси… рослини для алхімії Души…
А чи знаєте ви, що в хербалістіке середньовіччя була дивна рослина під назвою МІСЯЧНИК або ЛУНАРІЯ.
Трактат “Tractatus de virtutibus lunariae” визначає цю дивну рослину як ту, що «в Греції звалася Eliotropia. В Арабії та Халдеї — Ibernica. У Сарацинії (Saracen) — Mortagon.»
Про цю дивну рослину ми можемо узнати з алхімічного трактату Cambridge, Corpus Christi College, MS 395: Iohannes de Rupescissa OFM, Liber de consideratione quintae essentiae. Ramón Lull, Tertia distinctio.
А її зображення можно подивитися в ньому на сторінках ff. 49v-50r.
Текст De virtutibus lunariis [«Про чесноти Лунарії»], можливо було вписано в рукопис в Англії приблизно в той час, коли він туди потрапив у другій половині 15 століття.
Дивним чином:
«Листя на неї з’являються одне за одним, коли місяць зростає, доки не буде 15 листків, а потім, коли місяць спадає, листя знову зникає, одне за іншим.»
«Нарешті вона залишається таким же голим, яким було, коли виросло із землі».
Ця рослина має 13 чеснот. Вони досягають кульмінації у використанні листка, щоб відкрити ворота підземного світу, і кореня, який їх закриває.
В “Askham’s” Herbal ми можемо знайти наступний опис лунарії.
«Астеріон (Asterion), або Лунарія (Lunary) зростає серед каменів і на високих місцях, ця трава світить вночі, вона утворює пурпурний отвір, «присипаний» (?) борошном, і круглий, як knuckleball або, як наперстянка, листя цієї трави круглі, роздуті, і вони мають позначку Місяць у середині, так би мовити, якби це була трава з листями, але листя в нього більше, і вони круглі, як пені. І стебло цієї трави червоне, і ця трава пахне (?) як мускус, і сік її жовтий, і вона росте у новому місяці без листя, і щодня пускає новий листок до кінця п’ятнадцяти днів, а після п’ятнадцять днів губить кожний день листя як Місяц убуває, і він росте, і слабшає, як і Місяць, і де він росте, там росте велика кількість.»
Ніхто насправді зараз не зна, що насправді за траву мали на увазі алхіміки.
Але за словами відомого травника Ніколаса Калпеппера, який жив у 17 столітті:
«Місячник — це трава, яка (кажуть) відкриває замки та розковує коней, які наступають на неї. Це дехто сміється до презирства, і ті теж не маленькі дурні; але сільські люди, яких я знаю, називають це «Розкути коня»».
Місячник також згадується драматургом Беном Джонсоном як інгредієнт відьомського бульйону.
Можливо місячни рослини ми можемо побачити в тому ж самом манускріпті Parker Library MS 395 на строінці 50v, що йде за описом лунарії. Там намальован Botrychium lunaria, або — папороть.
Також тут є Soldanella alpina (Сольданела, монетниця) й напис, що “Це блакитна лунарія, тому що у неї блакитні квіти, і вона має таку форму і розмір”.
Але це не пояснює, що ж є справжньою алхімічною рослиною лунарією. Ця таємниця середньовіччя так і залишиться загадкою.
©Ежені МакКвін-2023
Література:
- Project Gutenberg’s The Old English Herbals, by Eleanour Sinclair Rohde.
- Corpus Christi College Cambridge.The Residue of Alchemy in Botany.