Рожево-мерехтливий романтік-карібіан бар та джини із суккубо-інкубами.

 

 

Доброго вечора та мирної ночі на поріг шановному панству. Й сьогодні до вашої уваги наша улюблена тема — хоррор від мадам Історії. Бо що вона як не сноведіння свідомісті людства. Й ось з нами знов історі про одну мою подругу…. 

Одна моя подруга — мандрівниця по сновидіннях, знана серед їх мешканців як Та, Що Не Віддає Просто Так Й Ще Може Відлупцювати… Ну ви пам’ятаєте про її пригоди, про які я іноді розповідаю туд…  й ось вам новенька. 

Цієї ночі її сон був особливим: наче двері між світами відкрились одночасно, і крізь них прослизнули суккубо-інкуби та джини. Вони прийшли з різних флангів — одні як м’які спокусники, інші — як блискучі комівояжери бажаннь.

Спершу почалась класика: розводка під маскою допомоги заради “покрадки”. Один із джинів із завченим жалем попросив речі — ніби для дитини родички. Подруга засміялась, ніби змахнула вітром з плечей старі плащі, і відповіла:
— Я із задоволенням віддам усе, що переросла. Все, що вже не моє, все що мені більше не потрібно, від чого я хочу позбутися  — забирайте.

Та бажання істот були не про відпущене, а про живе. Непотріб їх відлякував — хто зна, що вона вкладе в нього, які коди, які прокляття? Скине магічне сміття а їм потім куди його? Нести на себе й їсти непотріб, що вона їм спихне? 

Темп сновидіння змінився… Джини, аби не втратити її увагу почали шукати в її підсвідомому образи, щоб утримати панночку із ними. З безодні підсвідомого почав підніматися рожево-мерехтливий романтик-карібіан бар. Джини в ньому перетворили себе на красунчиків барменів  з усмішками, що блищали золотом, коктейлями з персиком, імбиром і кардамоном. Все довкола набуло відтінку зіркової ночі на берегу тропичного океана — як солодка пастка.

-Ооооо — томно прозвучав в цієй спокусливой ночі підсвідомого голос моєї подруги — ну якбе Алладіни з Бродвею!  — й вона радісно захлопала у ладоні чекая на шоу.

Суккубо-інкуби, не бажаючи програти романтичну конкуренцію, зібрали себе з уламків її пам’яті: трохи корейських детективів, трохи японського хоррору. Вийшов трохи корявий франкенштейн, але високий та стрункий, з пронизливим спокусливим поглядом і щемким мовчанням.

Подруга вдивлялась. Джини — надто передбачувані. Вона вже знала, що під їх килимами — завжди те саме. А ось той японський інкуб… він тримав у собі загадку. Тінь у ньому була соковита, невпевнена й справжня.

— Красунчику, — прошепотіла вона й потягнулася до нього губами. — Я не просто тебе поцілую. Я тебе вип’ю. Я з тебе зроблю зілля. Я з’їм тебе солоденького, ануж бо йди до мене. Йди до мене. Давай, я сказала!

Інкуб, здавалося, злякався власної появи. Він почав бігати від неї між барними стільцями й ховатися за джинами. А ті регочуть та сиплять жарти, наче м’ятні пелюстки в коктейль.

— Один поцілунок — і він твій, або ми всі на коліна, — сміються одни.

— Налити їй кров’яного коктейлю, чи одразу BDSM-сессію відкривати? — жартують інші. 

Але моя подруга подивилась на них й строго так:

— А ну Алладіни, не стойте тут як стовпчики на автозаправці! Зробить володарці сноведіння коктейль, щоб цього красунчика спіймати та поцілувати поцілунком той Що Не Віддає Просто Так Й Ще Може Відлупцювати ! 

Один з мідлістовських трансемепрічних жителів пустелі метнувся за бар та винирнув звідти тримаючи великий келих а-ля ДжеймсБондСінема із чимось  ярко-рожево-зеленого кольору ельфійських свят із двома вишнями  й протянув їй коктейль.

Панночка дістала вишні й як прикрасу надягнула їх на вухо (ну робили ми так в дитинстві для себе прикраси із двох поєднаних черешень або вишень). Потім легко стрибнула на барну стойку, обернулась… й ось вже вона стоїть там із батігом у руках й ніжно  так їм говорить: 

— На коліна! Це ви згадали за БДСМ, тому  сессія починається!

Ойаваой що тут почалось, обидві групи гостей занервували й почали стримко  її випихувати із сну… 

А вона, прокинувшись, лиш посміхнулась… упихнула джинів у лампу, суккубо-інкубів до дзвіна. Може колись й випустить… коли захоче погратися у рожево-мерехтливий романтик-карібіан бар, що тепер є її власністю. 

Моралі не буде. Бо свою Тінь може у соціуму й не прийнято у нас проявляти, але в сноведінні всі ігри світу ваши. Якщо ви в полі сноведінь усвідомлени. 

Ось така трохи романтік нічна хоррор-історія в нас сьогодні. Свідомості всім нам шановне панство.

 

Copyright©Ежені МакКвін-2025