Подарувало небо парасольку з зорепадом
На пальченятах сяють перли від ундін.
Я танцювала з дощиком в обіймах листопаду
До мене ластився, як хтивий котик, він.
Притиснув, цілував нестримно вітром
В волоссях краплі-діаманти заплітав,
Багрянцем осени та дзвоном павутиння
Туманом, казками, сновиддям чаклував.
Сповита мавок піснею сорочка
Вінець червоний з яхонтів калин,
Жовтіють в річці човники листочки
Летять птахи до вирію країн.
А я пірнаю в осені затишшя
Де сонячне проміння на устах.
Там де любові вірши, строчкою мережки,
Тремтять багряним листям на кущах.
Copyright©Ежені МакКвін 2018