Бог Ханбі. Володар злих сил «удуг».

Одна з причин, чому Пазузу більш злий ніж добрій, можливо у тому що його батьком був бог Ханбі (Hanbi, Hanpa).

Й ось тут нам тре подивитися на те, що в Месопотамских традиціях були богі  Землі, Воді, Вогню та інши що позначались  такою зірочкоя як істоти “dingir”, та їх подручни ігігі ( ті хто поскаржилися, що втомилися працювати та попросили створити людей). 

Й були ще істоти зовсім іншого походження. Й саме до них відносився батько крилоломного Пазузу. Ханбі був володарем усіх “злих” сил, що називалися “удуг” (udug). 

Крім Пазузу, сином Ханбі був “володар 7 кедрових жахів” антропоморфна людина гор велетень Хумбаба (Ḫuwawa, Humbaba). Та можливо два творіння на імя Asag та Anzu. 

Ми знаємо, що Хумбаба був володарем 7 «аур» або «жахів» (шумерське ni 2 або me 2 -lam аккадське melammū) Хоча одна “аура” була загальним атрибутом божеств, сім аур здебільшого засвідчені виключно у зв’язку з Хумбабою. 

Той, хто охороняє Кедровий ліс, його (…) широкий,

Ḫumbaba, його голос — потоп,

його мова — вогонь, його подих — смерть.

Він чує шум лісу за шістдесят ліг.

Гильнамеш та Енкіду вторгаються в кедрову рощу велетня й вбивають його. А коли приносять його голову до бога Енліля, то той розподіляє аури:

Він подарував полям першу ауру Кувави.

Свою другу ауру він подарував рікам.

Свою третю ауру він подарував очеретяним заростям.

Свою четверту ауру він віддав левам.

Свою п’яту ауру він подарував палацу.

Свою шосту ауру він подарував лісам.

Він віддав свою сьому ауру Нунгал (богиня в’язниц dNun-gal, що відповідає за покарання та затримання).

Ось такий надзвичайний братик у ломаючего крила бога вітра Пазузу. Зображення його голови, также як голови Пазузу, вішали декоратівним оберегом.  

Й повернемося до батька Пазузу та Хумбаби — до ХАНБІ, що був володарем “злих” сил яки називалися удуг ”udug”. 

 У двомовному заклинанні, написаному шумерською та аккадською мовами, бог Асаллухі описує «злого удуга» своєму батькові Енкі:

 О мій батько, злий удуг [udug hul],

його зовнішність злоякісна (згубна, отруйна), а його зріст високий,

Хоча це не бог (dingir)

його галас великий і його променистість (сяйво?)  [melam] величезне,

Темний, його тінь непроглядно темна та нема світла внутрі тіла,

Завжди ховається, беручи притулок, не стоїть гордо,

Його пазурі сочать жовч, він залишає отруту у своїх слідах,

Його ремінь не розпускається, його руки обхоплюють,

Наповнює ціль його гніву сльозами, в усіх країнах,

[його] бойовий клич не може бути стриманим.

  Тобто улугі обладають якимось дивним сяйвом-промінем, але воно відрізняється від сонячного. Бо навколо них нема світла. Вони мають оглушливий голос, можуть розпиляти отруту навкруги себе. Вони народилися у нижчому царстві, а не на небі. Но саме цікаве, що удуги були здатні входити в людське тіло, що називалось окремо для екзорцистів “Samana”. 

Приведу мій переклад заклинання 2 тісячьоліття проти самани з англійського (*1) YBC 5619 (YOS XI no. 9)

9   Самана в цьому каналі (?)

10 Лев, який завжди омивається в річці

11 Той із роззявленим ротом, із роззявленим ротом, хто вириває й б’є,

12 Нехай Самана справді повернеться на своє місце!

13 Як ріка, змоється прочь геть (?)!

14 Як річка, спуститься в поля (?)!

15 Нехай він вийде заради Нінісінну, нащадка Неба!

16 Заклинання (проти) Самани

 

текст HS 1555+1587 

l Самана, дикий на передній лапі,

2 Лютий лев Енліля,

3 Собака Енкі, що розрізає шию,

4 Собака Нінхурсаг із роззявленою пащею ,

5 Його ікло — велике ікло

6 Енліль помістив ляпіс і сердолік.

7… ляпіс і сердолік на його шиї

8 Землі…

9 Як afü-хвороба(?)

10 він впливає.

11 на шлунок(?) 

12 Він впливає на молоду дівчину в її грудях 

13 Він впливає на юнака в його сухожилля,

14 Він впливає на вола на піднебіння (смак?)

15 Він вражає вівцю в її ратиці

16 Він впливає на осла в його вухо

17 Він впливає на оленя в його роги:

18 Він впливає на e’ruI дерево її червонуватою верхівкою.

19 Він відповідає йому:

20 «Сину мій, що я можу…тобі?

21 Що я можу додати ?

22 (Взяти) жир від чистої корови 

23 Жир від… корови.

24. Підніми

25 Натри цього чоловіка

26 Массажуй його тіло

27 Проятгом одного дня, протягом однієї ночі, йому стане краще. 

Згідно з таблеткою з Ніппура tablet 6 NT 145 Самана спустилися з гори, з схилів чистого місця. 

Таблетка tablet AO 11276 з Ура (Ur III period, 3 тісячоліття до н.е.) описує саману, як істоту з що має рот лева, зуби дракона, когти орла, хвост скорпіона й що він дика собака Енліля. Він божествений пес із роззявленою пащею, з кровотточивою пащею Нінісінна. Після переліку його злой діяльності, слова щоб він вибухнув як ріка рве берега, був змит як канава, як вогонь у тростині зник сам, як зрізана рослина ніколи не пускав своє коріння тут. 

Саману міг вражати не тількі людей та тварин. Також він мог уразити зерно. Тому є версія, що його назва може має відношення до слова säma, тобто червоний. 

Текст NO. A: A 7885 (часи Ур III Tel Asmar) додадково показує силу саманта.

1 En enuru 

2 Samana

3 Заревів у небесах, ‚

4 Вдарив(? когось) … у підземному світі:

5 Зв’язав богів Неба

6 Зв’язав богів підземного світу в підземному світі

7 Зв’язав Уту на горизонті, 

8 Зв’язав Нанну в червоному (вечірньому) небі (?),

9 Зв’язав вола в стійлі,

10 Зв’язав овець у кошарі;

11 Samana 

12 Заревів у Небесах,

13 Вдарив(?) … у підземному світі.

14 Тому що він зв’язав богів Неба в Небесах,

15.Зв’язав богів Підземного Світу в підземному світі 

16 Зв’язав Уту (бог Сонця) на горизонті,

17 Тому що він зв’язав Нанну  ( бог Місяця) на червоному (вечірньому) небі (?),

18 Тому що він прив’язав вола у стійлі, овець у кошарі,

19 Нехай Самана, як ріка, вибухне свої берега (?)!

20 Нехай як рів змиється (?)

21 Нехай згасне сам собою, як вогонь у тростині!

22 Як відрізана рослина, нехай не пустить коріння!

23 [Tu] en enunu

А тепер подивиться на все це, й згадайте як виглядає екзорцизм в церкві. Собсно я не бачу великої відмінності в опису диявольських сил та самани прадавнього Межиріччя. Тількі термінологією відрізняються. 

Тобто ми можемо говорили за процесс в людській психіці, якому не меньше 5500 років. Й цей процес називається підселення, яке проходить після рітуалу “екзорцизму”. Релігія тут не має особоливого значення, бо воно є у всіх традиціях. Назви змінюються — процесс продовжує своє буття серед людства.

Трансемперічни істоти, що “спутстилися з гір та чистих схилів”. Вони можуть зв’язати не тількі богів Неба, але й Підземних богів. В них велики ікла, паща лева що кровоточить, зуби дракона, кігти орла, хвіст скорпіона й що він дика собака Енліля. Це божествений пес із роззявленою пащею, з кровотточивою пащею Нінісінни (Нінісінна богиня целітелька, що тримає велики божественні сили).  Й воно може входити до тіла людини, тварин та зерно. Також воно маж лякаючий голос.  

А вигоняють його за допомогою рітуала екзоцизму. 

Й ще одне замовляння, що ближе до нас по часу але все одне віком 2500-3200 років.

 

Ex (ENURU) Samanu, закутаний у червоний.

2 Одягнений в одяг з ляпісу,

3 Виблискує, як зорі

4 Він наповнив зрошувані поля, як вода Нуд,

5 Він побачив молодого чоловіка, хапає

6 Він побачив молоду дівчину, хапає.

7 Як мертвий забув життя,

8 Як сліпий забув свою міську площу,

9 Так само, як аномальність ніколи не бачила такого ж самого.

10 Як недоношена дитина ніколи не смоктала молока матері,

11 Так нехай Самана ніколи не повертається, нехай ніколи не схопить свою здобич!

12 Заклинання не моє; заклинання Еа та Асаллухі

13 Це заклинання Даму […..]

14 Це заклинання Гули |

15 0 Гула, зціли! Ви приймаєте цей подарунок…

 

Приципи в замовлянні теж що й й фіксуються етнографамі в 20 столітті. Бо люди то люди….

А Саману тут в червоном та ляпіс-лазурному вибліскує як зорі…  Щось ми не знаємо, як тоді сприймали цих Саману. Чи то морок, чи то просто тонкопланови істоти інфернального плану, що просто хочуть їсти. А люди для них — іжа. 

©Неймовірні історії за Магію Історії та Історію Магії з Ежені Макквін. 

 

Літуратура:

*1.Irving L. Finkel.A Study in Scarlet^ Incantations ahainsr Samana. The british museum.

2.Strahil Panayotov. Magic and Medicine in Ancient Mesopotamia—A New Collection of Translations

3.Gina Konstantopoulos. Shifting Alignments: the Dichotomy of Benevolent and Malevolent Demons in Mesopotamia.

Добавить комментарий

Лимит времени истёк. Пожалуйста, перезагрузите CAPTCHA.